Справа № 2-а-526/10    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          21 липня 2010 року Дрогобицький міськрайонний  суд Львівської області в складі:        

головуючого -              Крамара О.В.

при секретарі -             Малик О.Я.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції ГУМВСУ у Львівській області про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення – неправомірною та її скасування, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УДАІ ГУМВС України у Львівській області про  скасування постанови ВС № 153533  від 02.06.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що постановою інспектора ВДАІ з ОАТ м.Стрий та ATI ГУМВС України у Львівськш області старшого лейтенанта міліції Баранишина Андрія Ярославовича (cepiї ВС за № 153533) його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення ( штраф ) у poзмірі 850 гривень.

Вище зазначену постанову ним отримано 10 червня 2010 року, таким чином норми оскарження дотримано.

Вважає дану постанову необгрунтованою та такою, що не відповідає нормам Кодексу України про адміністративне правопорушення. Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 2455 та 280 КУнАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'ективне з'ясувнння обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

П.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 i 284 КУиАП, що не було дотримано інспектором.

Обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність загалом не з'ясовувалися та не доводились, Таким чином вважає вищезазначену постанову інспектора ВДАІ з ОАТ м.Стрий та ATI ГУМВС України у Львівській  області старшого лейтенанта міліції Баранишина Андрія Ярославовича незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

1.   Він 02 червня 2010 року був зупинений працівниками ДАІ, в районі залізничного вокзалу в місті Дрогобичі Львівської області.

Після зупинки, ним, на вимогу працівників ДАІ, було надано для огляду відповідні документи. Незважаючи на те, що на лобовому склі, у спеціально відведеному для цього місці, знаходився страховий сертифікат «Зелена картка», вищезазначені особи пред’явили вимогу про надання страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, копію якого i було надано для огляду. Однак особи відмовилися оглядати копію документу. після чого ними було складено протокол про адміністративне правопорушення, який не був ним підписаний в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

постановою інспектора Стрийського ВДАІ серія ВС №106344 в справі про адміністративне правопорушення від 26.12.2009 року позивача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, за те, що він цього ж числа о 18 год. 15 хв. в с.Дуліби Стрийського району Львівської області керував автомобілем Опель-омега д.н.з. НОМЕР_1 без поліса обов’язкового страхування цивільно-правової  відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1.«г» ПДР України, дану постанову вважає безпідставною та такою, що не відповідає нормам КУпАП з наступних підстав.

Дійсно, 26.12.2009 року він керував автомобілем Опель-омега д.н.з. НОМЕР_1  в с.Дуліби Стрийського району Львівської області та був зупинений працівником ДАІ. Працівник міліції запитав в нього, чи мається у нього договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак він не зрозумів про який документ йдеться, а тому не зміг стверджувально відповісти інспектору. Працівник ДАІ склав протокол про адміністративне правопорушення від 26.12.2009 року. Його пояснення про відсутність в його діях ознак правопорушення, інспектор не прийняв до уваги.  

Вважаючи дії інспектора безпідставними 03.01.2010 року він звернувся із заявою до начальника Стрийського ВДАІ, однак відповіді на свою заяву до цього часу не отримав.

В перших числах березня 2010 року ним по пошті була отримана постанова з відділу ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про стягнення з нього на користь держави штрафу у подвійному розмірі, тобто в сумі 850 грн. 00 коп.

У відповідності до вимог ст. 4 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” суб’єктами обов’язкового страхування є зокрема страхувальники.

На час винесення оскаржуваної постанови від 26.12.2009 року діяв договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/4170450 від 03.06.2009 року, який був укладений позивачем ним зі страховою компанією ВАТ НАСК «ОРАНТА», отже на 26.12.2009 року в нього був даний документ, однак не пред’явив його працівнику ДАІ, оскільки вважав, що документом про обов’язкове страхування є поліс, а працівник ДАІ вимагав пред’явити Договір.

Також в підтвердження укладання ним обов’язкового договору страхування цивільно-правової відповідальності на склі автомобіля знаходився стікер.

Під час винесення постанови не дотримано вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП, відповідно до яких, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи  та  дотримання процесуального порядку розгляду справи.

При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Також при винесенні постанови була порушена ст. 33 КУпАП,  яка  зобов’язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи вищевикладене вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною, а тому підлягає до скасування.  

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги уточнив та просив поновити пропущений строк для подачі позову до суду,  скасувати постанову серія ВС № 106344 від 26.12.2009 року по справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.  

Представник відповідача УДАІ ГУМВС України у Львівській області, заперечував щодо задоволення позовних вимог, та послався на обставини викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, на підставі їх повного, об’єктивного та всебічного дослідження, суд дійшов переконання, що позов  підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою інспектора Стрийського взводу БДПС ДАІ – Яциком І.П. - серія ВС №106344 в справі про адміністративне правопорушення від 26.12.2009 року ОСОБА_3 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.  

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що нібито 26.12.2009 року о 18 год. 15 хв. в с.Дуліби Стрийського району Львівської області ОСОБА_3 керував автомобілем Опель-омега д.н.з. НОМЕР_1 без поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1.«г» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.  

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також при складанні постанови про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ст. 280 КУпАП, згідно якої  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.

Суд вважає, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ст. 283 КУпАП, а саме  - не вірно викладені обставини події.  

Крім того, позивач не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення в зв’язку з чим був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Також при винесенні  постанови була  порушена ст. 33 КУпАП,  яка  зобов’язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Суд вважає, що при складенні постанови про адміністративне правопорушення  було порушено  вимоги  ст.ст. вимоги  ст.ст. 33, 245,251, 256, 268, 276, 278-280, 283, 285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про які наголошується в листі Верховного Суду України від 01.01.2006 року «Про узагальнення судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення».  

Оскільки доводи позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні позов підлягає до задоволення, постанову по справі про адміністративне правопорушення  серія ВС №106344 від 26.12.2009 року  про притягнення  ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за  ч. 1 ст. 126 КУпАП  - слід скасувати.  

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом  десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Так як позивач  ОСОБА_3 надав суду докази про поважність пропуску зазначеного строку, суд вважає, що строк на подачу позову до суду був пропущений позивачем з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 59 Конституції України, ст.ст. 33, 256, 268, 278-280, 283, 285, 287, 294, 295  ст.ст. 17, 18, 19, 70, 94, 99, 158-163 КАС України,  суд ,-  

п о с т а н о в и в  :

Позов задоволити.  

Поновити ОСОБА_3 термін для оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ВС №106344 від 26.12.2009 року, винесену інспектором Стрийського взводу БДПС ДАІ – Яцик І.П.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВС №106344 від 26.12.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст. 126 КУпАП – скасувати.              

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її оголошення, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Львівської області.

Суддя                                                                             О.В. Крамар