Справа № 2-а-4820/10    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          22 червня 2010 року Дрогобицький міськрайонний  суд Львівської області в складі:        

головуючого -              Крамара О.В.

при секретарі -             Малик О.Я.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції ГУМВСУ у Львівській області, інспектора БДПС ВДАІ та АТІ м.Львів – Ковалик В.С. про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення – неправомірною та її скасування, -

в с т а н о в и в :

31.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УДАІ ГУМВС України у Львівській області, інспектора БДПС ВДАІ та АТІ м.Львів – Ковалик В.С. про  скасування постанови ВС № 260023  від 13.05.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що постановою інспектора БДПС ВДАІ та АТІ м.Львів – Ковалик В.С серія ВС №260023 в справі про адміністративне правопорушення від 13.05.2010 року його було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, за те, що він цього ж числа о 13 год. 25 хв. керуючи транспортним засобом здійснив обгін транспортного засобу на відрізку з обмеженою оглядовістю, чим порушив п.14.6 ПДР України, дану постанову вважає безпідставною та такою, що не відповідає нормам КУпАП з наступних підстав.

13 травня 2010 року він рухався у м. Львові по вул.Стрийській вгору в напрямку м.Дрогобич. Попереду нього рухався тролейбус з швидкістю 5 км/год. Проїхавши пішохідний перехід і об'їхавши тролейбус, він був зупинений інспектором БДПС ВДАІ та АТІ м. Львова Коваликом Віталієм Степановичем,  яким відносно нього винесено постанову серія ВС № 260023 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Як, ним було зазначено у поясненні протоколу про адміністративне правопорушення від 13.05.2010 року серія ВС № 226323, порушення п.14.6 Правил дорожнього руху не вчиняв, позаяк здійснював не обгін, а об'їзд тролейбуса, який рухався із швидкістю 5 км/год. Відповідно до п.3.25 розділу 33 Правил дорожнього руху вбачається, що не є обгоном об'їзд поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю, меншою ніж 30 км/год.

У п.11.3 Правил дорожнього руху на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише    для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах     у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу. На даному маршруті були відсутні згідно вищезазначених Правил(лінії горизонтальної розмітки білого кольору, які поділяють транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах), окрім того відсутні будь-які знаки. На даному відрізку дороги оглядовість не була обмежена. Відповідно, він керувався п.п. 10.1, 10.4, 11.1, 11.3, 14.2 Правил дорожнього руху, і перед початком руху(об’їзду) переконався, що його рух буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення інспектором не було дотримано встановлених чинним законодавством України вимог до порядку такого розгляду, а саме в ст. 268 КУпАП зазначено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має, право заявляти клопотання, при розгляді справи
користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної
особи.

Інспектор виносячи постанову, позбавив його законного права на отримання кваліфікованої юридичної допомоги, що суперечить не лише законодавству України та Основному Закону (Конституції), а й міжнародним правовим актам, що діють і на території нашої держави. Крім того, Пленум Верховного Суду України Постановою №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертає увагу судів на неприпустимість під час розгляду справ про адміністративні правопорушення ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності (п.24).

В подальшому інспектором порушені вимоги ст. 278 КУпАП, згідно якої орган
(посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення
вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про
адміністративне правопорушення, вирішує чи витребувано необхідні додаткові матеріали,
чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної
відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Протокол інспектором складено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки у ст. 255 КУпАП. Крім того, постанова не відповідає вимогам закону, а саме, у порушення вимог ст. 33 КУпАП, згідно якої при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність і як результат безпідставно призначив йому максимальне покарання.

Інспектор, усвідомлюючи неправомірність своїх дій не виявив бажання запросити свідків даної події, агресивно відреагував на пояснення яке він зазначив у протоколі. Тим самим перебуваючи в емоційному стані безпідставно склав мниму постанову з накладенням максимального розміру штрафу.

Стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС) України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, у зв'язку з вище переліченими обставинами вважає, що рішення інспектора БДПС ВДАІ та АТІ м. Львова про складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення є протиправним(незаконним), а постанова в справі про адміністративне правопорушення - підлягає скасуванню судом

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача УДАІ ГУМВС України у Львівській області, заперечував щодо задоволення позовних вимог, та послався на обставини викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, на підставі їх повного, об’єктивного та всебічного дослідження, суд дійшов переконання, що позов  підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою інспектора БДПС ВДАІ та АТІ м.Львів – Ковалик В.С серія ВС №260023 в справі про адміністративне правопорушення від 13.05.2010 року ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.  

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також при складанні постанови про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ст. 280 КУпАП, згідно якої  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.

Суд вважає, що при складенні постанови про адміністративне правопорушення  було порушено  вимоги  ст.ст. вимоги  ст.ст. 33, 245, 251, 256, 268, 276, 278-280, 283, 285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про які наголошується в листі Верховного Суду України від 01.01.2006 року «Про узагальнення судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення».

Також при винесенні  постанови була  порушена ст. 33 КУпАП,  яка  зобов’язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

  Оскільки доводи позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні позов підлягає до задоволення, постанову по справі про адміністративне правопорушення  серія ВС №260023 від 13.05.2010 року  про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за  ч.2 ст. 122 КУпАП  - слід скасувати.  

На підставі викладеного та керуючись ст. 59 Конституції України, ст.ст. 33, 256, 268, 278-280, 283, 285, 287, 294, 295 КпАП України, ст.ст. 17, 18, 19, 70, 94, 99, 158-163 КАС України,  суд ,-  

п о с т а н о в и в  :

Позов задоволити.  

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВС №260023 від 13.05.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП – скасувати.              

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її оголошення, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Львівської області.

Суддя                                                                             О.В. Крамар