ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.10 Справа № 21/36/08-12/312/08
За позовною заявою Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Дюміна, 61)
в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3)
до відповідача 1: Бердянського державного заводу скловолокна (71116, м. Бердянськ, вул. Кірова, 107; код ЄДРПОУ 00205015; ОСОБА_1, поштова адреса-АДРЕСА_1)
до відповідача 2: Закритого акціонерного товариства “Трансмаш” (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 20)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18, к. 9)
про визнання договору оренди недійсним
Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:
головуючий суддя Владимиренко І.В.,
судді Носівець В.В., Ніколаєнко Р.А.
Представники сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача 1: не з’явився
від відповідача 2: Супліченко К.В., голова правління на підставі протоколу № 28-08/03 від 28.08.2003р.
від прокуратури: Хорунжий С.М., посвідчення № 261 від 08.08.06,
від третьої особи: Прохода І.В., довіреність № 584 від 03.11.09
Розглядається позовна заява Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України до відповідача 1: Бердянського державного заводу скловолокна та до відповідача 2: Закритого акціонерного товариства “Трансмаш” про визнання недійсним договору оренди обладнання № 1-ор/об від 14.09.2004 року, що укладений між відповідачами.
Ухвалою від 19.02.2008 року порушено провадження у справі № 21/36/08.
Відповідно до розпорядження в.о голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. справу № 21/36/08 передано на розгляд судді Владимиренко І.В. у зв’язку із виробничою необхідністю. Суддя прийняв справу до свого провадження, присвоїв № 21/36/08-12/312/08.
Ухвалою від 03.11.2009 року зупинено провадження по справі № 21/36/08-12/312/08 про визнання недійсним договору оренди обладнання № 1-ор/об від 14.09.2004 року до закінчення розгляду по суті апеляційної скарги.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.02.2010р. поновлено провадження у справі № 21/36/08-12/312/08 та призначено розгляд справи на 02.03.2010р.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 02.03.2010р. № 144, на підставі ст.ст. 4-6, 22 ГПК України, розгляд справи № 21/36/08-12/312/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко І.В. судді –Яцун О.В., Корсун В.Л.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2010р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50 та судове засідання відкладено до 20.04.2010р.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 20.04.2010р. № 270, на підставі ст.ст. 4-6, 22 ГПК України, розгляд справи № 21/36/08-12/312/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко І.В. судді –Яцун О.В., Носівець В.В.
Ухвалою суду від 20.04.2010р. розгляд справи було відкладено на 14.05.2010р.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 14.05.2010р. № 359, на підставі ст.ст. 4-6, 22 ГПК України, розгляд справи № 21/36/08-12/312/08 передано на розгляд іншої колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко І.В. судді –Носівець В.В., Ніколаєнко Р.А.
Ухвалою суду від 14.05.2010р. розгляд справи було передано у складі іншої колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко І.В. судді –Носівець В.В., Ніколаєнко Р.А., до участі у розгляді справи було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд державного майна України., розгляд справи було відкладено на 03.06.2010р.
Ухвалою суду від 03.06.2010р. розгляд справи було відкладено на 13.07.2010р.
Ухвалою в.о голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 13.07.2010р. у справі № 12/21/36/08-12/312/08, згідно п. 3 ст. 69 ГПК України, продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць, до 14.08.2010р.
З метою витребування доказів та неприбуття в судове засідання представників позивача та відповідача -1, в порядку ст. 77 ГПК України судом прийнято ухвалу про відкладення розгляду справи до 27.07.2010 р.
В судове засідання представники позивача та відповідача 1 не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, повноважного представника у судове засідання не направили. Про час і місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.
Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві від 11.06.2008р. № 19/2, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти позову заперечив, про що надавав відповідні відзиви та просив в задоволені позову відмовити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача позов підтримав, просила позов задовольнити.
У судовому засіданні 27.07.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
14.09.2004р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди обладнання №1-ор/об, за умовами: якого відповідач (як: орендодавець) зобов’язався передати у строкове платне користування обладнання, а позивач (як орендар) зобов'язався прийняти обладнання та сплачувати за його користування орендну плату.
Згідно акту приймання-передачі від 14.09.2004р. та відповідно до умов договору відповідачем-2 було передано, а відповідачем-1 прийнято в оренду обладнання, перелік якого визначено в додатку №1 до договору оренди.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог, з наступних підстав:
З актів приймання-передачі виконаних послуг та акту звірки взаємних рахунків від 16.05.2005р., 07.06.2007р. (копії містяться в матеріалах справи) на виконання договору оренди вбачається, що відповідачем-2 було передано відповідачу -1 у платне користування обумовлене договором обладнання, відповідачем-1 в свою чергу здійснювалась часткова оплата за оренду обладнання. Таким чином спірний договір оренди був реальним та виконувався сторонами.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. № 8-92, на Міністерство покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, здійснюють контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємствами державного майна. В даному випадку укладений договір оренди стосується не державного майна, а майна яке належить відповідачу-2 за договором купівлі-продажу № 5-об від 01.09.2004р. (л.с.93-94 т.1)
Відповідно до Методичних рекомендацій Мінпромполітики України "Про порядок надання в Мінпромполітики України згоди на оренду державного майна", затверджених наказом Мінпромполітики України №274 від 09.06.2004р.
Згідно з п.1.2., 1.3 та п.1.4. розділу 1 вказаних рекомендацій зазначено, що методичні рекомендації передбачають підвищення ефективності використання державного і комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам. Дія цих методичних рекомендацій поширюється на суб'єкти господарювання, що діють на основі лише державної власності. Для отримання згоди на оренду майна підприємства звертаються до Мінпромполітики України.
З зазначених вище рекомендацій вбачається, що обов'язок отримання згоди в Мінпромполітики України на оренду майна стосується лише державних підприємств, та щодо майна, яке перебуває у державній (комунальній) власності. Орендодавцями відповідно до п.2.2.1. підпункту в) вказаних рекомендацій мають виступати саме державні (комунальні) підприємства.
У даному випадку орендодавцем у спірному договорі оренди виступає відповідач 2 -ЗАТ "Трансмаш", який не є державним (комунальним) підприємством, а обладнання, яке є предметом договору оренди не перебуває у державній (комунальній) власності, як зазначено вище.
Бердянський державний завод скловолокна (позивач у справі) за умовами договору оренди виступає орендарем, тому отримання ним згоди в Мінпромполітики на укладення договору оренди обладнання з відповідачем було не потрібно.
Відповідно до п.6.3. Статуту підприємства відповідача-1 директор підприємства діє без довіреності від імені підприємства, представляє його в усіх установах і організаціях; заключає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки.
До матеріалів справи залучено копію контракту Мінпромполітики України з керівником підприємства відповідача-1 - Слісаренко Ю.Г. №3-107/9-1, укладений 27.04.2004р., пунктом 13 якого передбачено, що керівник має право діяти від імені підприємства; укладати господарські та інші угоди.
Відповідно до ст. 6 Статуту підприємства відповідача-1 та на підставі контракту Мінпромполітики України з керівником підприємства директору підприємства на момент укладення спірного договору оренди належним чином було надано всі необхідні та достатні повноваження для підписання ним договору оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Згідно ж з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Отже, необхідною умовою для визнання недійсним правочину на підставі ст.215 Цивільного кодексу України, і настання відповідних наслідків є наявність обумовлених статтею 203 ЦК обставин.
Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Особа, яка вимагає визнання договору недійсним у відповідності до статті 234 Цивільного кодексу України, повинна довести, що у учасників правочину в момент вчинення його не було наміру створити юридичні наслідки. Відсутність наміру лише в однієї сторони не є доказом фіктивності договору. Тобто, фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру створити цивільно-правові наслідки.
Як вже вище зазначено відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків від 07.06.2007р. укладалися акти приймання-передачі виконаних робіт, крім того здійснювалась часткова оплата за орендоване майно.
На виконання Протоколу складеного на виконання Наказу №79а від 05.08.2005р. відповідачем-1 подано позов до ЗАТ “Трансмаш” про визнання недійсним договору оренди № 1-ор/об від 14.09.2004р. Рішенням господарського суду м. Києва від 20.03.2006р. у справі № 31/135 позовні вимоги задоволені повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р. рішення господарського суду м. Києва від 20.08.2005р. у справі № 31/135/ скасовано, в позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2006р. касаційну скаргу Бердянського державного заводу скловолокно залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р. у справі № 31/135 залишено без змін.
Що стосується факту доведення до банкрутства то прокуратура не надала суду доказів, а саме вирок суду з кримінальної справи відносно доведення до банкрутства, а також не надано доказів, щодо перебування кримінальної справи на розглядах в судах.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищезазначеного суд вважає за необхідне в задоволені позову відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 02.08.2010р.
Головуючий суддя І.В. Владимиренко
Судді В.В. Носівець
Р.А. Ніколаєнко
Суддя