Справа №22- 4061/2006р. Категорія: 23

Головуючий у 1 інстанції: Домарєв О.В.

    Доповідач: Краснощокова Н.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2006р.                                                 Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Краснощокової Н.С. суддів:  Шабанової В.О., Стратіло В.І. при секретарі: Маслаковій М.Г.

за участю позивачки ОСОБА_4., її представника адвоката ОСОБА_1., представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. о цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 16 лютого 2006р. у справі за позовом ОСОБА_4  до ОСОБА_5 , ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10  про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача оскаржує рішення Калінінського районного суду м., Донецька від 16 лютого 2006р., яким з відповідачів на користь позивача стягнено у відшкодування матеріальної шкоди 2927,20 грн., моральної шкоди 1000 грн., а також судові витрати 559,64 грн. та судовий збір на користь держави 51 грн.

Апелянт посилається на те, що рішення постановлене з порушенням вимог матеріального і процесуального права. Так, суд невірно застосував ч.2 ст. 1283 та ч.2 ст. 1284 ЦК України, вважаючи, що ці норми покладають певні обов'язки на спадкоємців за законом з моменту відкриття спадщини. Фактично ч.2 ст. 1283 ЦК України передбачено, що обов'язок щодо вжиття заходів по охороні спадкового майна покладається на нотаріуса або на органи місцевого самоврядування, але не на спадкоємців. Законом України „Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено чіткий порядок охорони спадкового майна, за яким саме нотаріус здійснює дії по охороні спадкового майна, ці нормативні акти також не покладають жодного обов'язку на спадкоємців по охороні спадкового майна. Суд не звернув увагу, що всі співвідповідачі, крім ОСОБА_2 подали заяву до нотаріуса про прийняття спадщини вже після факту залиття квартири позивачки, тому навіть приймаючи до уваги тлумачення судом статей 1283 та 1284 ЦК України, за якими спадкоємці повинні здійснювати охорону майна з моменту подання заяви про прийняття спадщини, ці особи не могли здійснювати охорону спадкового майна. Суд застосував ст. 1166 ЦК України, але при цьому не зазначив, у чому полягав склад правопорушень всіх відповідачів. Не могла бути застосована і стаття 1167 ЦК України, оскільки позивачка не надала суду жодного доказу, що підтвердив би наявність у неї моральної шкоди та її розмір. Порушення вимог процесуального права полягає у тому, що суд вийшов за межі заявлених  вимог,   стягуючи     відшкодування  матеріальної  і  моральної  шкоди        з

відповідачів солідарно, із змін і доповнень до позовної заяви позивачки вбачається, що вона просила стягнути шкоду з відповідачів у рівних частках з кожного. Не всі відповідачі були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Належним чином повідомлені лише ОСОБА_7 та ОСОБА_10  Інші чотири повідомлення про вручення судових повісток повернулись до суду з підписом невідомої особи. Тому  апелянт просить скасувати рішення і- відмовити у задоволенні позову.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3  наполягав на скарзі та просив рішення скасувати, позивач і її представник просили рішення залишити без зміни.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із того, що згідно з актом комісії ЖЕО Калінінського району м. Донецька від 12.10.2004р. внаслідок пориву шлангу пральної машини в квартирі АДРЕСА_1 у м. Донецьку була залита квартира позивачки №НОМЕР_2 у цьому ж будинку. Власником квартири АДРЕСА_1  м. Донецьку була ОСОБА_11, яка померла 26 лютого 2004р. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_12 є відповідачі ОСОБА_5.,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.,ОСОБА_9, ОСОБА_10 , які у встановлений законом строк прийняли спадщину у вигляді  квартири АДРЕСА_1 у м. Донецьку. Відповідно до ч.2 ст. 1283 ЦК України нотаріус за місцем відкриття спадщини з власної ініціативи або за заявою спадкодавців вживає заходів щодо охорони спадкового майна. А згідно вимог ч.2 ст. 1284 ЦК України спадкоємці за законом мають право призначити особу, яка вживатиме заходів щодо охорони частини спадщини, що спадкується за законом. Ні один із спадкоємців не здійснив передбачених законом заходів щодо охорони своєї частки спадкового майна, у зв'язку з чим особи, які мешкали з невідомих суду підстав в квартирі АДРЕСА_1 у м. Донецьку скоїли залиття квартири позивачки. Тому між діями (бездіяльністю) відповідачів, які не вжили заходів щодо охорони спадкового майна та заподіянням позивачці майнової шкоди є   прямий причинний зв'язок.

Заслухавши доповідача, пояснення позивачки, її представника, представника відповідача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду слід скасувати і справу направити на новий судовий розгляд з наступних підстав.

В порушення вимог ст. 169 ЦПК України суд розглянув справу 16.02.2006р. за відсутності даних про належне повідомлення відповідачів ОСОБА_5.,ОСОБА_6, ОСОБА_8.,ОСОБА_9   про час та місце розгляду справи.

Так, згідно з вимогами частин 1,3,4 ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сімї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності -відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

На а. с. 75-78 є повідомлення про вручення поштового відправлення, у яких підписи про вручення відправлення зроблено не ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8. та ОСОБА_9 , а іншою однією особою. (Підписи вказаних осіб є у заявах у нотаріальну контору про прийняття спадщини на а. с. 81-82). Крім того, у повідомленнях не зазначено, на який час та день направлялись повістки про виклик до суду.

Крім того, із матеріалів справи за позовом ОСОБА_4. до ОСОБА_12  вбачається, що в квартиріАДРЕСА_1 у м. Донецьку проживав ОСОБА_11, який у поясненні на ім'я суду вказав, що 8.10.2004р. сталось залиття квартири №НОМЕР_2 поверхом нижче, причиною якого явилась несправність пральної машини.

Суд не обговорив   питання  про можливість залучення ОСОБА_11 до участі у справі   у якості відповідача та не   дослідив з чиєї вини сталось залиття, а з огляду на це

-  хто повинен нести відповідальність   -     особа, безпосередньо   винна в залитті чи

власники житла.

Рішення суду постановлене з порушенням вимог ст. ст. 169, 311 п.З ЦПК України, тому підлягає скасуванню, а справа - поверненню в суд на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 307, 311 ч.І.п.3,313-315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу    представника відповідача ОСОБА_7

-  ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення    Калінінського районного суду м. Донецька від 16 лютого    2006р. скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.

  Ухвала апеляційного  суду набирає  законної  сили      з  моменту його-     проголошення,   касаційна скарга     може бути подана   протягом   2-х місяців     з дня набрання законної сили.