Справа № 2-755/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2010 року                       Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого:  судді       Янків Т.П.

при секретарі                                 Дешевій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, так як 12.09.2008 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/0822/0008358, згідно якого відповідачці було надано кредитні кошти у розмірі 10 258,51 грн. строком на 72 місяці з 12.09.2008 року по 12.09.2014 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 29,5% річних.

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці строни досягли згоди про зміну умов погашення кредиту, задля чого було укладено додаткову угоду №1 від 10.08.2009 р. до кредитного договору, згідно якої позивач збільшє строк кредиту на 10 календарних місяців, у зв'язку з чим дата остаточного погашення кредиту – 12.07.2015 р.

Однак в порушення норм виконання договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав та станом на 23.11.2009 р. допустив заборгованість по сплаті кредитних коштів у сумі 14 567,42 гривень, яку він відмовляється погасити у добровільному порядку, тому позивач звертається до суду.  

В судовому засіданні представник позивача Котляр Т.Д., яка діє за дорученням, підтримала позовні вимоги, посилаючись на докази, викладені в позові.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Заслухавши пояснення стрін, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Так, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що  12.09.2008 р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/0822/0008358, згідно якого відповідачці було надано креитні кошти у розмірі 10 258,51 грн. строком на 72 місяці з 12.09.2008 року по 12.09.2014 року. Відповідачка прийняла на себе зобов'язання сплачувати проценти  за користування кредитом у розмірі 29,5% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячним платежами відповідно графіку, кінчевий строк погашення кредиту – 12.09.2014 року.

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці строни досягли згоди про зміну умов погашення кредиту, було укладено додаткову угоду №1 від 10.08.2009 р. до кредитного договору№014/0822/0008358, згідно якої позивач збільшє строк кредиту на 10 календарних місяців, у зв'язку з чим дата остаточного погашення кредиту – 12.07.2015 р. Так, на підставі даної угоди з 10.08.2009 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, у зв'язку з чим відбувається зміна строку погашення заборгованості.

Тимчасово, на період з 10.08.2009 року до 10.08.2010 року сторонни домовились зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та змінити строк його сплати відповідно до графіку повернення кредиту та сплати інших платежів. Протягом кредитних канікул позичальник сплачує проценти за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору.

Згідно ст.ст. 526, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова  установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, перерахувавши кошти у розмірі 10 258,51 грн. на поточний рахунок відповідача  НОМЕР_1, що підтверджується меморіальним ордером НОМЕР_2, надалі на підставі заяви про видачу готівки №OVZO1146 від 12.09.2008 р. кошти в сумі 9 000,00 грн. відповідач отримав готівкою через касу позивача, кошти в сумі 1 000,00 грн. позивач перерахував на споживчі цілі з метою оплати комісії за надання кредиту, а кошти в сумі 258,51 грн. позивач перерахував на поточний рахунок з метою оплати страхового платежу, що підтверджується платіжним дорученням №OPWP3071 від 12.09.2008 р.

Відповідач же, у свою чергу, скористався кредитними ресурсами, однак свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує та станом на 23.11.2009 р. допустив заборгованість по сплаті кредитних коштів у сумі 14 567,42 гривень, яка скаладається із наступного: 11 094,37 грн. – сума неповернутого кредиту,  1 603,05 грн. – несплачені проценти, 1 870,00 – пеня.

Пунктом 8.1 кредитного договору, укладеного між сторонами, передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитнимм договором  кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою усіх сум, належних до сплати на дату пред’явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом.

Згідно пункту 8.3 кредитного договору позичальник зобов’язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення кредитних зобов’язань за цим договором  протягом не більш ніж 30 календарних днів з моменту її пред’явлення.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від   відповідальності  за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача є такими, що відповідають закону, тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат відповідно до ч.1 ст.79 та п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України, зокрема, відносяться витрати по сплаті судового збору та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Відповідно до платіжного доручення №805 від 19.05.2010 р. позивачем сплачено державне мито в сумі 145,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (відповідно до платіжного доручення №804 від 19.05.2010 р.), які й підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 530, 536, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки  АДРЕСА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у сумі 14 567, 42 грн. (чотирнадцять тисяч п’ятсот шістдесят сім гривень сорок дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» сплачене державне мито в сумі 145,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: