Справа № 2-729/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2010 року                       Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого:  судді       Янків Т.П.

при секретарі                                 Гордієнко А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказує, що 02.04.2007 р. між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2 7-363/07-ІІІД, згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі  14 000,00 гривень строком  на три роки до 01.04.2010 року. Позивач свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконав, надавши останньому кредитні кошти в сумі 14 000,00 грн. Відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 0,0001%  річних.

Однак в порушення норм виконання договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав та станом на 30.04.2010 р. допустив заборгованість по сплаті кредитних коштів у сумі 26 318,28 гривень, яку він відмовляється погасити у добровільному порядку, тому позивач звертається до суду.  

В судовому засіданні представник позивача Сухаревський А.Л., який діє за дорученням, підтримав позовні вимоги, посилаючись на докази, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання повторно не з’явився, хоча про дату розгляду належним чином повідомлявся, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток, наявні у матеріалах справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Так, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що  02.04.2007 р. між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 27-363/07-ІІІД, згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі  14 000,00 гривень строком на три роки до 01.04.2010 року зі сплатою 0,0001% річних.

    Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, здійснивши видачу кредитних ресурсів в тимчасове користвання на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в сумі 14 000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером №9776060 від 02.04.2007 року.

Згідно ст.ст. 526, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова  установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач же, у свою чергу, скористався кредитними ресурсами, однак свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує та станом на 30.04.2010 року допустив заборгованість по кредитних зобов’язаннях, яка складається з наступного: основна сума боргу – 2 898,62 грн.; заборгованість по оплаті відсотків – 1 238,87 грн.; заборгованість по оплаті щомісячної комісії – 3 430,00 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, щомісячної комісії – 18 750,79 грн.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від  відповідальності  за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору № 27-363/07-ІІІД відповідач зобов'язався в строк з 1 по 10 число кожного місяця здійснювати погашення кредиту у розмірі 389,00 грн.

Згідно п. 4.7 вищевказаного договору відповідач зобов'язався щомісяця  з 1 по 10 число кожного місяця сплачувати комісійну винагороду за надання коштів у розмірі 245,00 грн.

Пунктом 4.9 кредитного договору боржник зобов'язався у випадку несвоєчасного погашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних платежів сплачувати за користування кредитом відсотки у розмірі 36% річних.

Пунктом 3.5 кредитного договору передбачено, що позивач має право вимагати дострокового повернення кредтиних коштів у випадку, якщо позичальник несвоєчасно або не в повному обсязі здійснював зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитним договором та/або відсотками і комісійною винагородою.

Згідно п. 6.1 вищевказаного догвоору відповідач за прострочення повернення кредитних ресурсів, сплати процентів та/або комісійної винагороди, сплачує позивачу пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що відповідають закону, тому позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат відповідно до ч.1 ст.79 та п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України, зокрема, відносяться витрати по сплаті судового збору та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Відповідно до платіжного доручення №1366-4070 від 13.05.2010 р. позивачем сплачено державне мито в сумі 263,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (відповідно до платіжного доручення №1366-4071 від 13.05.2010 р.), які й підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 530, 536, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212-215,224 - 226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1  на користь ПАТ «Банк «Фінанси і кредит» заборгованість за кредитним договором у сумі 26 318,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси і кредит» сплачене державне мито в сумі 263,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: