Справа №2-12/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 серпня   2010 року            Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого        Янків Т.П.

при секретарі                    Гордієнко А.М.

за участю адвоката        ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка справу за позовом  ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5 до в/ч А-1185 про визнання недійсним протоколу №3 засідання житлової комісії в/ч А-1185, поновлення на квартирний облік  в в/ч А-1185,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі в позові вказують, що ОСОБА_2 проходив службу  в армії з 1975 року. В 1994 році його перевели з Мурманської області м.Полярний, де він здав квартиру,  у в/ч А-1185 з постановкою на квартирний облік. В 1998 році він пішов в запас за станом здоров'я. Перебував разом з сім'єю на квартирному обліку на загальній та першочерговій черзі. При звільненні в запас квартиру йому не надали, а отримав він її лише в 2007 році. При цьому зобов'язали здати квартиру в Хмільнику.

ОСОБА_2 та його сім'я стояли на черзі на отримання трьохкімнатної квартири. ОСОБА_3 навчалася в Вінницькому Політехнічному Університеті на стаціонарі, а проживала в м.Хмільнику. 28.12.2006 року ОСОБА_3, не порадившись з батьками, з поради голови житлової комісії Щіпцова С.Г. написала заяву про зняття її з квартирного обліку, так як вона ніби мала бажання стати на квартирний облік в Вінницькому міськвиконкомі. Згідно протоколу №3 засідання житлової комісії в/ч А-1185 від 03.01.2007 року та 04.01.2007 року в  січні 2007 року сім'ї позивачів надали 2-кімнатну квартиру в АДРЕСА_2, житловою площею 29,4 кв.м. зі зняттям з квартирного обліку з позачергового отримання житла і зобов'язанням здати квартиру в м.Хмільник. ОСОБА_3 житло  так і не надали.

Вважають протокол №3 засідання житлової комісії в/ч А-1185 про зняття з позачергового квартирного обліку недійсним, тому звертаються до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачі, кожен зокрема, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_7, що діє на підставі доручення, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що 28.12.2006 року ОСОБА_3 написала нотаріально завірену заяву  про виключення її з житлового обліку у в/ч А-1185 в зв'язку з бажанням стати на житловий облік у Вінницькому міськвиконкомі. Так як  ОСОБА_3 була знята з обліку отримання житла, тому при наданні квартири ОСОБА_2 площа квартири була розрахована  на трьох чоловік.

 Заслухавши пояснення позивачів та їх адвоката, представника відповідача, оцінивши  зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити із-за безпідставності заявлених вимог.

Так, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивач ОСОБА_2 проходив службу  в армії з 1975 року. В 1994 році його перевели з Мурманської області м.Полярний, де він здав квартиру,  в в/ч А-1185 з постановкою на квартирний облік. 10.09.1998 році відповідно до наказу командира в/ч 35480 позивач ОСОБА_2 звільнено  в запас за станом здоров'я (а.с.92). Згідно списку осіб, які перебувають на черзі на одержання житлових приміщень вч А1185 станом на 01.12.2006 року (а.с.83-85) позивач із сім»єю перебував під №20 з 23.06.1994 року та на позачерговому – під №1 (а.с.86) з 29.90.1998 року. Квартиру в м.Хмільник отримав в 2007 року, що підтверджується позивачами в судовому засіданні.

    Відповідно до ч. 9 ст. 12 ЗУ " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у відповідності з якими військовослужбовці, що перебувають на обліку  громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у  відставку за віком, станом здоров"я, а також у зв"язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі  залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а вразі  її розформування - у військових комісаріатах і КЕЧ районів та користуються правом позачергового одержання житла.

         Вказана норма закріплює загальні права та гарантії на житлове забезпечення певним категоріям військовослужбовців.  На час переведення позивача та звільнення його із служби в запас за станом здоров'я  діяв Наказ Міністра оборони України № 20 від 03.02.1995 року, яким затверджене Положення про порядок забезпечення жилою площею в ЗС України, яке визначає механізм та порядок забезпечення військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок та працівників ( не військовослужбовців - ЗС України.)

 Згідно п. 11 вказаного Положення  визначено, що військовослужбовці ЗС України, які перебувають на квартирному обліку, при переміщенні по службі на вищу, рівнозначну посаду, а також з вищих посад на нижчу, що  пов"язано з переїздом  до іншого гарнізону приймаються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей.

Згідно п. 37 вказаного Положення, військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров"я, а також у зв"язку зі скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині ( у випадку її  розформування)  - військових комісаріатах і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла.

ОСОБА_2 та його сім'я стояли на черзі на отримання  квартири. Позивачка ОСОБА_3 навчалась у Вінницькому Політехнічному Університеті на стаціонарі, а проживала в АДРЕСА_1. 28.12.2006 року ОСОБА_3, написала нотаріально завірену заяву (а.с.60)  про зняття її з квартирного обліку, так як вона мала бажання стати на квартирний облік в Вінницькому міськвиконкомі.

Відповідно до ст.32 ЖК України громадяни самостійно здійснюють право на одержання житлового приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку.  Оскільки на момент написання заяви позивачка ОСОБА_3 була повнолітньою, тому посилання позивачів на те, що вона не розуміла значення своїх дій і не мала згоди інших членів сім»ї, а саме батьків, судом до уваги не береться. Крім того, в судовому засіданні позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пояснили, що під час написання заяви у нотаріальній конторі позивачка ОСОБА_3 бкла разом зі своїм батьком ОСОБА_2, тому твердження позивачів про те, що ОСОБА_3 діяла самостійно суд оцінює критично, як намагання позивачів ввести суд в оману.

Згідно протоколу №3 засідання житлової комісії в/ч А-1185 від 03.01.2007 року (а.с.61) сім'ї позивачів надали 2-кімнатну квартиру в АДРЕСА_2, житловою площею 29,4 кв.м. зі зняттям з квартирного обліку з позачергового отримання житла і зобов'язанням здати квартиру в м.Хмільник,  що також підтверджується зобов'язанням нікого не прописувати і обміну на другу житлову площу  не проводити, на що дана згода усіх повнолітніх членів сім'ї, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3.(а.с.62).

Позивачами добровільно було прийнято на себе зобов»язання про здачу 1-кімнатної квартири в АДРЕСА_3 (а.с.62), що підтверджується зобов»язанням про здачу квартири, яке підписано всіма позивачами. Крім того, таке зобов»язання було зареєстровано в книзі реєстрації внутрішніх документів під №8 (а.с.81-82), яка була оглянута в судовому засіданні.

Посилання позивачів на те, що ОСОБА_2 06.06.2006 р. просив розглянути питання про отримання 2-кімнатної квартири, оскільки має намір квартиру в м.Хмільник залишити своєму сину, повністю спростовується зобов»язанням, яке вони написали.  

Виходячи з принципів змагальності, диспозитивності та обов»язків доказування і подання доказів, визначених ст..10.11, 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Факт введення позивачів в оману при розподілі квартир, від якого алежить наявність підстав для задоволення позову, позивачами не доведено.

  Доводи позивачів про те, що  вони не були запрошені на засідання комісії з житлових питань в/ч А-1185, а тому рішення про зняття з квартирного обліку є необгуртованими, суд не бере до уваги, так як  сам факт відсутності на засіданні житлової комісії позивачів, які не були повідомлені про час розгляду питання про зняття з квартирного обліку, не може бути підставою для скасування рішення комісії з житлових питань, яке відповідає  підпункту 1 п. 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в УРСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984р. №470.

Також суд не бере до уваги твердження позивачки ОСОБА_3, що її нібито ввели в оману і таким чином вона змушена була написати нотаріально посвідчену заяву  про зняття її з квартирного обліку, так як дане твердження суперечить поясненням  позивачки ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні, які пояснили, що ОСОБА_2 ходив разом з донькою нотаріально посвідчувати заяву.

Відповідно до ч.1 та 4 ст.60 ЦПК України, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановляються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Отже, за таких обставин в позові ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5 до в/ч А-1185 про визнання недійсним протоколу №3 засідання житлової комісії в/ч А-1185, поновлення на квартирний облік  в в/ч А-1185 слід відмовити в зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.

 На підставі викладеного та керуючись ст. 47 Конституції України, ст.32 Житлового кодексу України, ч.9 ст.12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військо службовців та членів їх сімей»,  ст. 10, 11. 60, 209, 211-215, 218 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5 до в/ч А-1185 про визнання недійсним протоколу №3 засідання житлової комісії в/ч А-1185, поновлення на квартирний облік  в в/ч А-1185 відмовити в зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Калинівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                  СУДДЯ: