Судове рішення #11042038

   Справа №1-218/10 р.

                                                         В И Р О К

ІМ»ЯМ   УКРАЇНИ

3 серпня 2010 року                 Калинівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого: судді  Янків Т.П.

при секретарі                        Гордієнко А.М.

за участю прокурора            Воляна В.В.,

адвоката                               ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м.Калинівка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  українки, громадянки України, уродженки с.Моївка Могилів-Подільського району Вінницької області, жительки АДРЕСА_1, одруженої, головного бухгалтера ТОВ «Соббі», раніше не судимої,

    в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.366, ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України, суд,-

                        В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_2 наказом №4-2к від 01.04.2009 р. призначена на посаду головного бухгалтера ТОВ «Соббі», розташованого в м.Калинівка, вул..Шмідта,5. Працюючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Соббі», являючись службовою особою, будучи відповідальною за організацію і ведення бухгалтерського обліку, правильність нарахування та сплати податків, зборів, інших податкових платежів до державного бюджету відповідно до покладених на неї посадових обов»язків, 13.06.2009 року, достовірно знаючи про те, що згідно Закону України «Про податок на додану вартість» на бюджетне відшкодування підприємство,  проіснувавши менше 12 календарних  місяців, не має права, вирішила незаконно звернути кошти держави на користь ТОВ «Соббі».

    З цією метою ОСОБА_2, без відома директора ТОВ «Соббі» Михальчука А.І., зловживаючи своїм службовим становищем, в порушення вимог п.п.7.11 та 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування, умисно з корисливих мотивів, склала офіційний документ – податкову декларацію з податку на додану вартість та додаток №3 до неї за червень 2009 року, в які внесла завідомо неправдиві дані, а саме в п.25 декларації та в графу №3 додатку до неї «розрахунок суми бюджетного відшкодування» вказала суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 382700 грн., проте, дане підприємство здійснювало господарську діяльність менше 12 календарних місяців, тому на бюджетне відшкодування не мало права. Дані завідомо неправдиві документи ОСОБА_2 з тією ж метою видала шляхом надання до Калинівського відділення Козятинської ОДПІ, які отримано, у зв»язку з чим внесено в реєстр підприємств, які підлягають до бюджетного відшкодування., чим виконала усі дії, які вважала необхідними для заволодіння коштами в сумі 382700 грн. до кінця, що більш ніж в 1265 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (302,5 гнр.), що є особливо великим розміром, проте в результаті проведення документальної невиїздної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів виявлено, що ТОВ «Соббі» немає права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, тобто з причин, які не залежали від волі ОСОБА_2

    Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину в скоєному визнала повністю. Суду показала, що дійсно помилково внесла в податкову декларацію неправдиві відомості. В скоєному розкаюється, просить суворо не карати.

    Крім визнання своєї вини в скоєному підсудною ОСОБА_2 її винність в судовому засіданні підтверджується: актом перевірки (а.с.12-18); довідкою (а.с.19); податковими накладними (а.с.2124); розрахунком (а.с.62); довідкою (а.с.94), а також показами свідків. свідків.

    Так, свідок ОСОБА_4 показала, що в липні 2009 року нею проведена документальна невиїздна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за червень 2009 р. ТОВ «Соббі». В ході перевірки встановлено, що порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість». Оскільки ТОВ «Соббі» був зареєстрований, як платник податку на додану вартість 4 календарних місяці, тому не мав права на бюджетне відшкодування. Нею було складено акт, який був підписаний та направлений для прийняття рішення.

    Свідок ОСОБА_3 показав, що від працівників податкової міліції йому стало відомо про порушення податкового законодавства, оскільки головним бухгалтером подана податкова декларація з податку на додану вартість з незаконною вимогою на відшкодування ПДВ. Зі слів ОСОБА_2 знає, що це була її помилка, жодних коштів державою не відкодовувалося.

    Оцінивши зібрані докази по справі, суд вважає дії підсудної ОСОБА_2 кваліфікувати за ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видача завідомо неправдивих документів та за ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України, як замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, які вчинені в особливо великих розмірах.

    При обрані виду і міри покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, шкода не завдана, розкаялася в скоєному, має на утриманні неповнолітню дитину, стан її здоров»я, тому з урахуванням наведених обставин суд вважає, що виправлення підсудної можливе без ізоляції від суспільства.

    Останні три обставини, суд визнає  обставинами, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудною ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.1 ст.366 та ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України, відповідно до ст.69 КК України. З врахуванням наведених обставин, суд вважає необхідним до злочинів, передбачених ч.1 ст.366  та ч.2 ст.15  ч.5 ст.191 КК України, застосувати ст. 69 КК України, звільнивши підсудну ОСОБА_2 від додаткового покарання у виді конфінфіскації майна та позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, а  також перейти до іншого, більш м"якого виду основного покарання, не зазначеного  в санкції ч. 5 ст. 191 КК України  і обрати підсудній ОСОБА_2 покарання у виді сплати штрафу в дохід держави.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд,-

                З А С У Д И В :

    ОСОБА_2 визнати винною та призначити покарання:

    за ч.1ст.366 КК України 850 грн. в дохід держави;

 за ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України і призначити їй покарання  із застосуванням ст. 69 КК України у виді сплати штрафу в дохід держави в сумі  4000 грн.

Відповідно до ст.70 КК України по сукупності призначених покарань шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити засудженій ОСОБА_2  покарання у виді 4 тис. грн. (чотири тис.грн.) в дохід держави.

    Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженній ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

    Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб після проголошення.

                                                  Суддя:

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація