Справа № 2-7215/10

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року

Малиновський  районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Гуревського В.К.

за участю секретаря – Кузнецовій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду з позовом про визнання за нею права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала наступним. Позивач мешкає та є користувачем квартири АДРЕСА_2 з 1967 року, тобто з часу введення до експлуатації багатоквартирного будинку, що підтверджується довідкою ЖБК «Якорь». Квартира складалася з однієї кімнати житловою площею 16,05 кв. м., загальною площею 30,1 кв. м. та знаходиться на першому поверху дев’ятиповерхового багатоквартирного будинку. На протязі цього часу в квартирі мешкали батьки ОСОБА_1, її дід та бабуся. Оскільки зазначений багатоквартирний будинок є кооперативним, родина позивачки сплачувала пайові внески, та відповідно до довідки житлово-будівельного кооперативу «Якорь» у жовтні 1982 року вони були сплачені у повному обсязі. Оформити правовстановлюючий документ позивач на теперішній час не змогла, оскільки позивачем була зроблена реконструкція спірної квартири  з розширенням балкону, після чого загальна площа квартири збільшилася. Таким чином, склалася ситуація при якої позивач фактично є власником нерухомості, але реалізувати своє право у повному обсязі не має можливості. Через ці обставини, а також через неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, позивач була змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного майнового права.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача Одеської міської ради в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, поважних причин неявки у судове засідання суду не представив.

Суд у зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень представника позивача, представлених письмових доказів.

Позивач є користувачем та зареєстрована у спірній квартирі з 1982 року. У 1982 році був сплачений пайовий внесок у повному обсязі, що підтверджується відповідною довідкою ЖБК. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.2 ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Згідно з ч.2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Як наголошує ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За час користування позивачем зазначеним житловим приміщенням останній його реконструював шляхом розширення балкону, та будівництва під ним підвалу. Згідно із технічним висновком про можливість збереження реконструкції квартири, її було реконструйовано зі збереженням цільового призначення, з дотриманням будівельних, протипожежних, санітарних, екологічних норм, стан несучих та огороджувальних конструкцій не представляє загрози для перебування людей. Тому був

зроблений висновок про можливість збереження та подальшої експлуатації. Розташування реконструйованої квартири та склад приміщень визначено зазначеним технічним висновком та технічним паспортом від 10.09.2010 року та складається з жилої кімнати – площею 17, 2 кв. м., кухні – 6,7 кв. м., санвузла – 2,5 кв. м., коридору – 4,0 кв. м., веранди – 10,7 кв. м., підвалу – 10,8 кв. м.

Таким чином, суд вважає виконаними вимоги ч.3 ст. 375 України, відповідно до якої право на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил. Отже, враховуючи, що реконструйоване приміщення є ізольованим, річ, отримана після реконструкції та будівництва – відповідає всім нормам і правилам, беручи до уваги обставини справи, зокрема, неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд вважає за можливе захистити право позивача шляхом визнання за ним права власності на отримане реконструйоване житлове приміщення – квартиру. Доказом того, що самочинна реконструкція не призвела до порушення прав інших власників квартир (інших осіб) є також відсутність скарг та позовних заяв до позивача з їх боку.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Задовольняючи позов, суд виходить з того, що згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. Загальними засадами цивільного законодавства згідно ст. 3 ЦК України є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність. Згідно з п.5 розділу V „Прикінцеві положення" Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. За переліком правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, що міститься у Тимчасовому положенні про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджений Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002р., із змінами, рішення суду є правовстановлюючим документом для визнання права власності особи.

Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи дозволяють задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі.

Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

        Керуючись ст.ст.16, 328, 331, 383, 392 ЦК України, ст.ст.10, 11, 169, 212-215, 217 ЦПК України, - СУД

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1   – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 51,9 кв.м., житловою 17,2 кв.м., відповідно до технічного паспорту від 10.09.2010 року.

Встановити порядок виконання рішення, зазначивши, що постановлене рішення є підставою для державної реєстрації КП “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 51,9кв.м., житловою 17,2кв.м., відповідно до технічного паспорту від 10.09.2010р.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ:                     Гуревський В.К.