Справа №2-4860/2010р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2010 року                                           м. Симферополь

Київський районий суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  у складі:

Головуючого – судді Кагітіної І.В.,

при секретарі – Якушевій Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», філії ВАТ КБ «Надра» Кримське РУ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

У квітні 2010 року ВАТ КБ «Надра» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № 805/2006/840-ППК/ЦО/58 від 22.11.2006р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 25 265 доларів США та зобов’язався здійснювати щомісячні платежі до погашення суми кредиту, з кінцевим строком повернення кредиту 22.11.2016 року, із оплатою 11,00 % річних. У забезпечення повернення наданого кредиту було укладено іпотечний договір від 22.11.2006 року, №4920, за яким предметом іпотеки є квартира №31, розташована за адресою: м. Сімферополь,вул.Спортивна,7. Крім того, у забезпечення повернення виданого кредиту було укладено договір поруки від 22.11.2006 року із ОСОБА_2, за умовами якого останній взяв на себе зобов’язання перед Банком відповідати по обов’язкам боржника, які витікають із умов зазначеного Кредитного договору. Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 07.04.2010 року його заборгованість складала 311 576,84 грн., що еквівалентно 39315,69 доларів США. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно зазначену заборгованість за кредитним договором, судові витрати та звернути стягнення на предмет іпотеки, а у випадку недостатності коштів для погашення заборгованості – звернути стягнення на інше майно, що належить відповідачам.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Відповіді у судове засідання не з’явились, повідомлені належно, причини неявки не повідомили.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали справи у їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню о з наступних підстав.

Спірні відносини регулюються кредитним договором № 805/2006/840-ППК/ЦО/58 від 22.11.2006р., іпотечним договором від 22.11.2006 року та договором поруки від 22.11.2006 року, укладеними між сторонами по справі, статтями  525, 527, 553, 554, 625, 1048, 1050, 1054 –1055  ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно зі статтею 525 ЦК України (2003 року) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обігу.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору №805/2006/840-ППК/ЦО/58 від 22.11.2006р. (далі – Договір)  ОСОБА_1 (Позичальник) отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 25 265 доларів США, під 11,00% річних, та зобов’язався здійснювати щомісячні платежі до погашення суми кредиту. Банк надав позичальнику кредит строком до 22.11.2016 р.

Відповідно до умов п.п.3.3.1 Договору позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п.п.1.3.1., 1.3.2. цього Договору платежі шляхом здійснення перерахування на рахунок №29096800003516 мінімально необхідного платежу у валюті Кредиту.

Згідно п. 3.3.3 Договору позивальник вносить черговий мінімальний платіж по Кредиту щомісячно, визначений у п.3.3.2. Договору (427,53 доларів США),  до 22 числа поточного місяця.

За умовами п. 1.3.2 Договору, плата за управління кредитом сплачується Позичальником щомісячно  протягом всього терміну користування кредитним коштами із розрахунку 0,42% відсотка від розміру фактичного залишку заборгованості за Кредитом (без урахування розміру процентів, які позичальник повинен сплатити банку), зазначеним у п. 1.1 цього Договору. Плата сплачується в повному обсязі за кожний календарний місяць, протягом якого Позичальник користується Кредитом, незалежно від фактичної кількості днів, протягом яких Позичальник користується Кредитом.

Згідно п. 5.1 Договору, у разі прострочення Позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню Кредиту, визначеного у п. 3.3.3 Договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов’язань Позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 4.3.5. цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 4.2.4 Договору Банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов’язання  щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін  визначений  п 3.3.3 цього Договору.

Банком за договором було виконано обов’язок щодо надання кредиту ОСОБА_1, що не оспорено сторонами.

У свою чергу, ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв’язку з чим у відповідності до розрахунку, наданого позивачем, станом на 07.04.2010 року заборгованість складає 311 576,84 грн., що еквівалентно 39 315,69 доларів США, а саме: заборгованість за кредитом у сумі 24 888,55 доларів США, за процентами – 8152,98 доларів США, пеня – 2 538,46 доларів США, плата за управління кредитом – 3735,70 доларів США.

Наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум заборгованості за кредитним договором приймається судом до уваги як письмовий доказ по справі на підтвердження обґрунтованості позовних вимог і у суду сумніву не викликає, відповідачами не оспорений.

При вирішенні питання про стягнення зазначеного суми з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1.1. договору поруки від 22.11.2006р. ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання перед Банком відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором.

Зазначене положення договору не суперечить ст.553 ЦК України, відповідно якої за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно із ст. 554 ЦК України  у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування  збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до п. 2.1 договору поруки, Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання Зобов'язання, що витікає із Кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання Позичальником Зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконанні, а також при умові обов'язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати Зобов'язання Позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Згідно п. 2.2. поручитель зобов’язаний виконати взяті на себе зобов’язання по цьому Договору, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання Позичальником зобов’язання і необхідності їх виконання Поручителем.

Як вбачається з матеріалів справи претензію–вимогу ВАТ КБ«Надра» було надіслано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13.04.2010р., що свідчить про право банка вимагати виконання зобов’язання, передбаченого договором поруки.

За укладеним у забезпечення повернення виданого кредиту іпотечним договором від 22.11.2006 року, предметом іпотеки є належна відповідачу ОСОБА_1 квартира АДРЕСА_1, на яку може бути звернено стягнення у випадку не виконання іпотекодавцем зобов’язань.

Згідно п.5.1 іпотечного договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частини, у випадку порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п.5.3 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя. Зазначенні положення іпотечного договору відповідають нормам цивільного законодавства.

Так, стаття 572 ЦК України встановлює, що в  силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

В частині 1 ст. 575 ЦК України окремим видом застави визначено іпотеку - заставу нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.  

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 33, 39 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог ВАТ КБ «Надра» про звернення стягнення на предмет іпотеки у повному обсязі.

Що стосується вимог позивача про звернення стягнення на інше майно та грошові кошти відповідачів, у разі недостатності вартості предмету іпотеки для погашення суми заборгованості, то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки ці питання вирішуються в ході виконання рішення у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».  

На підставі викладеного, відповідно до кредитного договору №805/2006/840-ППК/ЦО/58 від 22.11.2006р., іпотечного договору від 22.11.2006року та договору поруки від 22.11.2006 року, керуючись статтями  525, 527, 553, 554, 572-575, 611, 625, 651, 1050, 1054 –1055  ЦК України, ст.ст.33, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", статтями  10,11,60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» - задовольнити частково .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” суму заборгованість за кредитним договором №805/2006/840-ППК/ЦО/58 від 22.11.2006 року у розмірі 311 576,84 (триста одинадцять тисяч п’ятсот сімдесят шість) гривень 84 копійки,  що еквівалентно 39 315,69 доларів США, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру №31 що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вулиця Спортивна, будинок №7, яка належить на праві власності ОСОБА_1.

В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про звернення стягнення на інше майно і грошові кошти, що належать відповідачам, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра”  судові витрати по справі: судовий збір у розмірі по 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень з кожного та витрати на інформаційне – технічне забезпечення у розмірі по 60 (шістдесят) гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: