Справа № 2-6657/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
15 вересня 2010 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О. при секретарі Хінєвіч О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя про стягнення грошових сум,
В с т а н о в и в:
26.08.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя, в якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача в не перерахунку її допомоги та зобов’язати відповідача нарахувати і сплатити їй недоотриману частину державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років за періоди з 27.05.2008 року по 31.12.2008 року і з 01.01.2010 року по 01.11.2010 року.
Свої вимоги мотивує посиланням на Рішення Конституційного суду України № 10р/п від 22.05.2008 р., ст. 42, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", Законом України "Про державний бюджет України на 2008 р.", а також Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".
У судовому засіданні позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, суду пояснила, що являється застрахованою особою і має право на отримання допомоги.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про причину неявки суду не повідомив. Про час та місця слухання справи був належним чином повідомлений, про що у справі маються докази. Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши обставини, суд вважає вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.04.2008р. (а.с. 7).
ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як працююча особа, тобто застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що підтверджується наданою позивачем довідкою про нарахування державної допомоги.
Згідно із наказом № 20 від 27.05.2008 року ТОВ "Інформаційне агентство "Регіон – Крим", ОСОБА_1 надано відпустку по догляду за дитиною до 3-х років з 27.05.2008 року по 30.03.2011 р.
За таких обставин, посилання позивачки на положення Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" суд вважає необґрунтованим, оскільки в такому випадку на неї розповсюджуються приписи Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".
Відповідно до пункту 2 Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 11.01.2007р. № 13 (яка діяла в період виникнення спірних правовідносин), призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється управлінням праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем проживання застрахованої особи.
Згідно ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ в редакції станом на 28.12.2007) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованої особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489 –У зупинено дія ст. 41 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», але, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) п.7 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 № 489-У.
Також, статтю 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено згідно із Законом України від 28.12.2007 № 107 –У1 «Про державний бюджет України на 2008 рік». Але зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 № 107 –У1 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 . № 10-рп/2008.
При цьому, Конституційний Суд України у своєму рішенні визначив, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Частина 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням" не визначений вид прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як підстави для проведення розрахунку допомоги.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне, соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету.
Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату допомоги не позбавляє особу, якої повинна бути здійснена виплата, права на отримання такої виплати.
Згідно з частиною 2 статті 42 Закону України "Про Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.
Статтею 43 Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Вирішуючи питання, який саме вид прожиткового мінімуму необхідно застосувати для визначення розміру Допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку суд виходив наступного.
Із змісту Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціально страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням», державна допомога призначається саме у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності особою, яка здійснює догляд за дитиною, тобто застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму на особу, яка втратила працездатність.
Згідно ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, позовні вимоги за 2008р. підлягають задоволенню за визначений позивачем строк, з 27 травня по 31 грудня 2008р.
Розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб які втратили працездатність, був встановлений зазначеним вище законом від 28.12.2007 № 107 –VІ.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги про зобов’язання позивачці виплатити недоотриману допомогу по догляду за дитиною віком до трьох років підлягають задоволенню частково шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити їй допомогу по догляду за дитиною за зазначений період. При цьому суд не визначає конкретну суму, яка підлягає нарахуванню та виплаті, оскільки не є відповідним державним органом, уповноваженим на ці дії.
Позовні вимоги про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення виплатити позивачу
допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 2010 року задоволенню не підлягають,оскільки згідно з статтею 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМ України № 57 від 22.02.2008 року внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого Постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001 року. Пунктом 22 Постанови № 57 визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2009 року – 75 %, з 1 січня 2010 року – 100 % від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 130 грн.
Стаття 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" і стаття 45 Закону № 2154 неконституційними визнані не були, тому відповідач правомірно виплачував позивачці на протязі 2009 – 2010 року допомогу у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено, діючими на час здійснення виплат Законами України.
Зазначені дії відповідача також узгоджуються із Конституційними засадами щодо застосування у випадку регулювання того чи іншого питання різними нормативними актами однакової юридичної сили того нормативного акту, якій прийнято пізніше.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрачені нею при подачі позову судові витрати у розмірі 88 грн.
На підставі викладеного, керуючись наведеними нормами матеріального права, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя АР Крим щодо не нарахування ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною віком до 3-х років у розмірі не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6-ти років за період з 27 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя АР Крим нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоотриману нею соціальну державну допомогу по догляду за дитиною віком до 3-х років за період з 27 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6-ти років, з урахуванням виплаченої частини допомоги.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя АР Крим на користь ОСОБА_1 88 грн. судових витрат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Київського районного суду м. Сімферополя протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: