ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2010 р.                                                            Справа № 67/30-10

вх. № 7287/6-67

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Хоменко О.О. за довіреністю б/н від 16.08.2010 р.,

відповідача - не з"явився,   

розглянувши справу за позовом Іноземного підприємства "Юпітер", м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Містер Стейк", м. Харків  

про стягнення 8986,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Іноземне підприємство "Юпітер" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Містер Стейк" про стягнення заборгованості за договором поставки № 75 від 26.03.2009 р. в розмірі 1676,80 грн. - основної суми боргу, інфляційних в розмірі 117,38 грн., 30% річних в розмірі 530,90 грн., 195,18 грн. - пені,  1% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 6466,55 грн., а також  витрат по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що свої зобов"язання за договором  поставки № 75 від 26.03.2009 р. він виконав у повному обсязі та поставив відповідачу товар на суму 1976,80 грн., однак відповідач в порушення умов вказаного договору свої зобов"язання виконав частково оплативши лише 300,00 грн., у зв"язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 1676,80 грн. - основної суми боргу, інфляційних в розмірі 117,38 грн., 30% річних в розмірі 530,90 грн., 195,18 грн. - пені,  1% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 6466,55 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її  розгляд на 06 вересня 2010 року о 11:30 годині.

Представник позивача в судовому засіданні 06.09.2010 р. підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 06.09.2010 р. не з`явився, витребуваних попередньою ухвалою суду від 12 серпня 2010 року. документів не надав.

Ухвалою суду від 06.09.2010 р. розгляд справи було відкладено на           13.09.2010 р. о 10:15 годині.

08.09.2010 р. через канцелярію господарського суду Харківської області представник позивача надав клопотання (вх. № 18784), в якому просив суд долучити до матеріалів справи наступні документи: належним чином посвідчену копію рахунку  про здійснення банківської операції № 2600.6.001065.001; належним чином посвідчену копію  витягу ЄДРПОУ станом на 07.09.2010 р. стосовно відповідача; належним чином посвідчену копію наказу № 2 від 19.03.2008 р. щодо призначення директором Іноземного підприємства "Юпітер" ОСОБА_1.; належним чином посвідчені копії  доказів про направлення відповідачу акту звірки взаємних розрахунків (квитанція  та опис); належним чином посвідчену копію статуту Іноземного підприємства "Юпітер".

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2010 р. підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві та стягнути з відповідача заборгованість за договором  поставки № 75 від 26.03.2009 р. в розмірі 1676,80 грн. - основної суми боргу, інфляційних в розмірі 117,38 грн., 30% річних в розмірі 530,90 грн., 195,18 грн. - пені,  1% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 6466,55 грн., а також  витрат по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання 13.09.2010 р. не з`явився, витребуваних попередніми ухвалами суду від 12.08.2010 р. та від 06.09.2010 р. документів не надав та про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Ухвалами суду від 12.08.2010 р.  та від 06.09.2010 р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також  достатність часу, наданого відповідачу для підготовки  до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені  пунктом 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються  позовні вимоги, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача,  судом встановлено наступне.

26.03.2009 року між Іноземним підприємством "Юпітер" (позивач по справі)  та Товариством з обмеженою відповідальністю “Містер Стейк" (відповідач по справі) був укладений договір поставки № 75 у відповідності до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов"язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність  покупцю (відповідачу) товар  у певній кількості, відповідної якості і по узгодженій ціні, а покупець (відповідач) зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2. договору кількість та асортимент кожної  партії  постачаємого товару зазначаються в накладній, складеній на підставі замовлення покупця                     ( відповідача), яка є невід"ємною частиною цього договору. Накладні оформлюються на кожну партію постачаємого товару та мають силу специфікацій до цього договору.

Відповідно до п. 1.3. договору загальна кількість товару, яка підлягає поставці по цьому договору, визначається як нарастаюча кількість за всіма поставками, які здійснені відповідно оформленим накладним.

Згідно п. 2.1. договору поставка конкретної партії товару здійснюється на підставі замовлення покупця (відповідача). Замовлення надаються постачальнику (позивачу) за допомогою електронної пошти, факсимільного зв"язку або способом зв"язку, що забезпечує фіксування тексту та дати замовлення.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна на постачаємий товар по цьому договору є договірною і зазначається в накладних на кожну партію товару.

Згідно п. 3.3. договору покупець (відповідач) здійснює оплату протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом готівкового або безготівкового розрахунку.   

Позивач свої зобов”язання за договором № поставки № 75 від 26.03.2009 року виконав у повному обсязі з додержанням вимог договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 1976,80грн., що підтверджується видатковою накладною          № UP318.21.07.2009/501/а від 21.07.2009 р., яка знаходяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач в порушення умов вказаного договору частково  розрахувався з позивачем за отриманий товар в розмірі 300,00 грн., що підтверджується рахунком про здійснення банківської операції № 2600.6.001065.001, у зв"язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 1676,80 грн., яка підтверджується актом звірки розрахунків між Іноземним підприємством "Юпітер" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Містер Стейк".

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          У відповідності із ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за вказаним  договором поставки, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 1676,80 грн. правомірна та обґрунтована, як така, що не спростована відповідачем та підтверджена належними доказами, тому підлягає задоволенню.

          Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема  сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.2. договору у випадку прострочення оплати товару покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та неоплаченої суми за кожен день прострочення, та у відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також - 30% річних від суми заборгованості.

Згідно п. 3.3. договору покупець (відповідач) здійснює оплату протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом готівкового або безготівкового розрахунку.   

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір пені нарахований за період з 05.08.2009 р. по 11.02.2010 р. і становить 195,18 грн.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 195,18 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного  кодексу України  передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідно до п. 7.2. договору у випадку прострочення оплати товару покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) 30% річних від суми заборгованості.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір 30% річних нарахований за період з 05.08.2009 р. по 03.08.2010 р. і становить        530,90 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині стягнення 30% річних у сумі 530,90 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного  кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, тому позовні вимоги в сумі 117,38 грн. інфляційних обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно п. 6.1. договору в разі прострочки покупцем (відповідачем) оплати поставленого товару більш строку, який зазначений в пункті 3.3. цього договору. покупець (відповідач) зобов"язаний сплатити повну вартість товару, а також відповідно до ст. 692 Цивільного  кодексу України сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 6.2. договору відсоток на суму. яка відповідає вартості неоплаченого товару складає 1% за кожен день від цієї суми, за весь термін прострочки.

Згідно розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір  1%  за користування чужими грошовими коштами нарахований за період з 05.08.2009 р. по 03.08.2010 р. і становить 6466,55 грн.

Відповідно до частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, тому позовні вимоги в частині сплати 1%  за користування чужими грошовими коштами в сумі 6466,55 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 546, 549, 625, 610, 611, 623, 629, 692  Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Містер Стейк" (61033, м. Харків, в"їзд Другий Вологодський, буд. 2, код ЄДРПОУ 35070694, п/р 2600830124129 в АКБ "Золоті ворота", м. Харків, МФО 351931) на користь Іноземного підприємства "Юпітер" (61124, м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 167/1, код ЄДРПОУ 34756078, п/р 26006001065001 в Харківській філії  ВАТ КБ "Південкомбанк", МФО 350813) 1676,80 грн. - основного боргу, 195,18 грн. - пені, 530,90 грн. - 30% річних, 117,38 грн. - інфляційних, 1% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 6466,55 грн., 102 грн.  – державного мита та 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 

Рішення підписано 13.09.2010 р.

справа № 67/30-10