ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2010 р. Справа № 6/803-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горшкової Н.Ф.
суддів: Майора Г.І.
Філіпової Т.Л.
при секретарі Щепанській Т.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від прокурора: Сич Ю.М., прокурор відділу представництва інтересів громадян
та держави прокуратури Житомирської області, посвідчення №52,
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Господарник", смт.Чемерівці Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "09" червня 2010 р. у справі № 6/803-10
(головуючий суддя Танасюк О.Є., судді: Матущак О.І. та Радченя Д.І.)
за позовом Прокурора Чемеровецького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Комунального підприємства "Господарник", смт. Чемерівці Хмельницької області
про стягнення 521 529, 00 грн. збитків, заподіяних внаслідок самовільного спеціального водокористуванням, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Чемеровецького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області звернувся до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Господарник" 521 529, 00 грн. збитків, заподіяних внаслідок самовільного спеціального водокористуванням (а.с.2-3).
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 09 червня 2010 року у справі №6/803-10 позов прокурора Чемеровецького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до Комунального підприємства "Господарник” про стягнення 521 529,00грн. збитків, заподіяних внаслідок самовільного спеціального водокористування задоволено:
- стягнуто з Комунального підприємства "Господарник” на користь Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, одержувач коштів Чемеровецька селищна рада 521529,00 грн. збитків, заподіяних самовільним спеціальним водокористуванням;
- стягнуто з Комунального підприємства "Господарник” в дохід Державного бюджету України державне мито в розмірі 5215,29 грн. та в дохід Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (а.с.22-23).
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, Комунальне підприємство "Господарник” звернулось до суду з апеляційною скаргою (а.с.26-27), в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду повністю та припинити провадження по справі.
Мотивуючи апеляційну скаргу, Комунальне підприємство "Господарник” зазначило наступне:
- даний спір повинен вирішуватись адміністративним судом відповідно до норм п.4 ч.1 ст.17, ч.2 ст.17, ч.2 ст.18 КАС України, оскільки позивачем у справі є суб’єкт владних повноважень, тому, на думку скаржника, господарський суд Хмельницької області мав припинити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України;
- задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції посилався на розрахунок, зроблений згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783, однак, на думку скаржника, дана Методика суперечить Конституції України і не може застосовуватись при розгляді даної справи та на території України, оскільки затверджуючи вищезазначену Методику, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України в порушення вимог ст. 19 Конституції України вийшло за межі повноважень, наданих йому Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" і Водним кодексом України.
Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.36-39) заперечила проти апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду у даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Господарник” - без задоволення. Зазначила, що відповідно до розрахунків, проведених інспекцією на підставі акту перевірки, довідки КП "Господарник" та згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783, розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування за період з 20.09.2009р. по 29.12.2009р. становить 521 529, 00 грн.
Прокурор Чемеровецького району відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області та Комунальне підприємство "Господарник” не скористались своїми правами на участь в судовому засіданні: повноважних представників в судове засідання не направили, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
В адресованій суду телеграмі Комунальне підприємство "Господарник" просить відкласти розгляд апеляційної скарги в зв'язку з неможливістю прийняти участь в судовому засіданні, так як повноважний представник знаходиться у відрядженні (а.с.41).
Зважаючи на те, що ст.96 Господарського процесуального кодексу України не встановлює обов'язку подання до апеляційного господарського суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, ту обставину, що суд, належним чином повідомляючи Державну екологічну інспекцію в Хмельницькій області та Комунальне підприємство "Господарник”, вчиняв дії, спрямовані на надання їм можливості забезпечити явку повноважних представників для участі у розгляді спору, але такою можливістю позивач й відповідач не скористались, а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати перегляд справи без письмового відзиву Прокурора Чемеровецького району на апеляційну скаргу та без участі представників Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області та Комунального підприємства "Господарник” за наявними в матеріалах справи доказами, відхиливши клопотання відповідача, у зв'язку з тим, що Комунальним підприємством "Господарник" не надано належних доказів в обґрунтування заявленого клопотання про відкладення розгляду справи.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає рішення місцевого господарського суду у даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Господарник” - без задоволення.
Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги Комунального підприємства "Господарник”, перевіривши дану господарським судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області, як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом Хмельницької ради 01.03.2007р., включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки головного управління статистики у Хмельницькій області від 05.02.2008р. № 170608 (а.с.18).
16 лютого 2010 року інспекторами Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством "Господарник”, за результатами якої складено акт №25/08 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.02.2010р. (а.с.8-10).
При проведенні перевірки встановлено, що Комунальне підприємство "Господарник” (смт Чемерівці) здійснювало спеціальне водокористування для забезпечення господарсько-побутових та виробничих потреб за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.
Згідно довідки КП "Господарник” від 16.02.2010р. №9 в період з 20.09.2009р. по 29.12.2009р. підприємством використано 66,1 тис.м.куб. води (а.с.19).
Відповідно до розрахунків, проведених на підставі акту перевірки та згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783, розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування за період з 20.09.2009р. по 29.12.2009р. склав 521 529, 00 грн. (а.с.5).
18 лютого 2010 року складено протокол №006955 про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено постанову від 23 лютого 2010 року №006955/08 про накладення адміністративного стягнення на майстра по водопостачанню та водовідведенню КП "Господарник” ОСОБА_3 в сумі 136 грн. за порушення ст. 44 Водного кодексу України (а.с.6, 7).
Відповідно до вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст.29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки (ч.1 ст.4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Згідно зі ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить, зокрема, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки (ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища”).
Відповідно до ст.38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно зі ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (частини 1 та 2 статті 48 Водного кодексу України).
Відповідно до п.9 ст.44, ч.1 ст.49 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Згідно зі ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території згідно Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006р. №548, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.02.2007р. за №119/13386 "Про затвердження Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі та Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі "покладено на Державну екологічну інспекцію.
Відповідно до ч. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 №548 (із змінами) Інспекція вправі обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, виконувати в установленому порядку відбір проб, інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин на об'єктах, що обстежуються; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783 (далі - Методика), спеціальним водокористуванням є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів; самовільним водокористуванням є самовільне захоплення, використання вод без спеціального на те дозволу (п.1.7 Методики).
Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у тому числі обумовлені самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування (п.1.2 Методики).
Дана Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб’єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).
Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства. Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків (п.1.4 Методики).
Як вбачається з матеріалів справи та вже вказувалось в цій постанові, позивачем зафіксовано факт здійснення відповідачем спеціального водокористування для забезпечення господарських та виробничих потреб населення за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Згідно наданої довідки КП "Господарник” від 16.02.2010р. №9 в період з 20.09.2009р. по 29.12.2009р. підприємством використано 66,1 тис.м.куб. води. Відповідно до розрахунків, проведених позивачем на підставі акту перевірки та згідно до Методики (п.9.1, формула 23), розмір збитків внаслідок самовільного використання підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування за період з 20.09.2009р. по 29.12.2009р. становить 521 529, 00 грн.
Відповідно до ст. 48 Кодексу України про адміністративні правопорушення, самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі протоколу від 18.02.2010р. №006955 про адміністративне правопорушення Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області винесено постанову №006955/08 від 23.02.2010р. про накладення адміністративного стягнення на майстра по водопостачанню та водовідведенню КП "Господарник” ОСОБА_3 (а.с.6, 7).
Пунктом 15 ст. 48 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік” передбачено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2009 році є 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд Хмельницької області обґрунтовано задовольнив позов прокурора Чемеровецького району про стягнення з КП "Господарник” збитків, заподіяних внаслідок самовільного спеціального водокористування.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не приймаються до уваги з наступних підстав.
Одним із доводів скарги є те, що даний спір повинен вирішуватись адміністративним судом, з тих підстав, що позивачем у справі є суб’єкт владних повноважень.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі – підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб’єктами підприємницької діяльності. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах .
Згідно з вимогами статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
В даному випадку сторонами у справі є Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області та Комунальне підприємство "Господарник", які є юридичними особами.
Як вже зазначалось, предметом спору у справі є стягнення суми збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. За загальним правилом збитки – це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, яке пов’язане з утиском її інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених нею витратах, тощо.
Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав (п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України). Держава в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних правовідносин (ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України) в тому числі відносно відшкодування шкоди.
Таким чином, предмет спору свідчить, що між сторонами у справі виникли цивільні відносини відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення відповідачем при проведенні господарської діяльності законодавства про охорону навколишнього природного середовища. При цьому наявність у позивача статусу суб'єкта владних повноважень не змінює правову природу спірних цивільних відносин та не робить даний спір публічно-правовим.
Таким чином, дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), наведене у п.1 ч.1 ст.3 КАС України, відповідно до якого справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, зважаючи на те, що позов заявлено прокурором в інтересах держави, позивачем та відповідачем є юридичні особи та предметом позову є стягнення збитків, судова колегія вважає, що даний спір підлягає вирішенню в господарських судах.
Стосовно доводів в апеляційній скарзі про те, що при затвердженні Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України вийшло за межі своїх повноважень, колегія суддів зазначає, що Положенням про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою КМУ від 02.11.2006р. №1524, передбачено, що Міністерство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розробляє та затверджує відповідно до закону методики визначення розмірів шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п.п.12-1 пункту 4 Положення).
Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 09 червня 2010 року у справі №6/803-10 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 09 червня 2010 року у справі №6/803-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Господарник", смт. Чемерівці Хмельницької області - без задоволення.
2. Справу №6/803-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Горшкова Н.Ф.
судді:
Майор Г.І.
Філіпова Т.Л.
віддрук. 6 прим.:
1 - до справи, 2,3 - сторонам,
4,5 - прокурорам, 6 - в наряд.