Справа № 2-7071/10
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
„20” вересня 2010 року
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого – судді Гуревського В.К.
за секретаря – Кузнецовій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_2, про визнання права власності –
в с т а н о в и в :
Позивач звернулась до суду з вимогою про визнання за нею права власності на реконструйоване домоволодіння АДРЕСА_1 посилаючись на такі обставини. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали в рівних часках кожна житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 17 листопада 2005 року ОСОБА_1 придбала у свою власність Ѕ частку домоволодіння за вказаною адресою у ОСОБА_2 Позивач користуючись своїми правами, здійснила реконструкцію домоволодіння, що не призвело до порушення несучих характеристик будинку. Позивач у зв’язку з неможливістю вирішення цього питання в іншому порядку ніж судовому, посилаючись на ст. ст. 319, 376, 392 ЦК України, просить визнати за нею право власності на реконструйований будинок, оскільки він відповідає всім нормам та стандартам.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання з’явилась, підтвердила викладені обставини у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з’являвся, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв’язку з його неявкою та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивачів, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 (діє на підставі ордеру від 01 червня 2010 року), позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного. Судом установлені такі фактичні обставини на підставі пояснень позивача, представником позивача, третьої особи, представлених письмових доказів.
Згідно договору на право забудови і безстрокового користування земельною ділянкою від 19 квітня 1950 року, Житлове управління виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих відвів ОСОБА_4 земельну ділянку площею 580,0 кв. м. під індивідуальне будівництво жилого будинку по АДРЕСА_1 та у 1951 року будівництво було закінчено, тобто побудований одноповерховий кам’яний, пригідний для постійного проживання житловий будинок, який складається із 2-х житлових кімнат площею 22,3 кв. м., кухні, коридору, надвірних споруд. ОСОБА_5, спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_4, звернулась до Виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів про прийняття домоволодіння під № 18 по АДРЕСА_1 в експлуатацію, яке було прийнято, про що свідчить акт комісії виконкому про прийняття в експлуатацію домоволодіння АДРЕСА_1 від 12.10.1990 року та виписці із рішення Виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів №1121 від 19.10.1990 року.
Відповідно до свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №076739 від 11.02.2005 року, яке видано на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.07.2003 року, № 394, домоволодіння під АДРЕСА_1 належить в рівних частках кожній на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6. Домоволодіння під АДРЕСА_1 в цілому складається з двох жилих будинків літ. „А”, „М” загальною площею 119,1 кв. м., жилою площею 88,1 кв. м., літньої кухні літ. „Д”, сараїв літ. „Г”, „В”, відображених у технічному паспорті від 24.01.2005 року. Право власності по Ѕ частині за кожним із співвласників на домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в КП „ОМБТІ та РОН” № 22703 в книзі: 220 – 192 від 15.02.2005 року.
17 листопада 2005 року ОСОБА_1 придбала, а ОСОБА_6 продала Ѕ частку домоволодіння № 18 по АДРЕСА_1. За рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11.08.2006 року визнано дійсним договір купівлі-продажу Ѕ частки домоволодіння за вказаною адресою, який був укладений 17.11.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6. Означене рішення Малиновського районного суду м. Одеси набрало законної сили.
Під час проживання в цьому домоволодінні з метою поліпшення своїх житлових умов, користуючись своїми правами згідно ст. 319 ЦК України на володіння, користування та розпорядження належним їй майном, позивач здійснила реконструкцію належного їй будинку шляхом реконструкції та перебудов приміщень за адресою: АДРЕСА_1 Розташування цієї житлової споруди визначено технічним паспортом від 12.03.2010 року, виготовленим КП „ОМБТІ та РОН”, а також висновком № 21/10 від 26.03.2010 року про проведення будівельно-технічного дослідження.
Згідно висновку №21/10 від 26.03.2010 року про проведення будівельно-технічного дослідження, виготовленого експертом ВАТ „УНТЕР-КОНСАЛТ-ПЛЮС” Рапачем К.В. (свідоцтво №1173 від 31.10.2007 року, доповнення від 05.12.2007 року), технічний стан житлового приміщення на момент обстеження, згідно класифікації чинних норм, може бути охарактеризований як задовільний, що дозволяє зберегти його для подальшої експлуатації; цим висновком не встановлено порушень у питаннях архітектури, обраних конструктивних рішень, протипожежної безпеки та охорони навколишнього середовища.
Таким чином суд вважає виконаними вимоги ч. 3 ст. 375 ЦК України, відповідно до якої право на забудову здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил. При спорудженні зазначених прибудов дотримано будівельних, санітарних, протипожежних та інших норм та правил, але враховуючи, що будівництво проведено без належним чином затвердженого проекту, ввести його в експлуатацію є неможливим. При цьому в результаті проведеного будівництва позивачем створено споруду, яка відповідає певним, що висуваються до подібного роду будівель, вимогам та може бути самостійним об’єктом права власності, перебуває в особистому користуванні позивача.
Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. При цьому власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.
Здійснена позивачами реконструкція відповідає санітарно-технічним вимогам та не порушує права третіх осіб. Згідно Конституції України позивач має право на поліпшення своїх житлових умов. Вказана реконструкція не тільки поліпшує житлові умови позивача, але й є необхідною для її особистого проживання. Згідно ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Враховуючи, що реконструйований будинок є ізольованим, річ, отримана після цих реконструкції та будівництва – відповідає нормам та правилам, беручи до уваги обставини справи, зокрема, неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд вважає за можливе захистити право позивача шляхом визнання за ним права власності на отримане реконструйоване житлове приміщення – будинок із надвірними спорудами, яке входить до складу домоволодіння АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 231,0 кв. м. та складається з: житлового будинку літ. „Н” який складається: по першому поверху: 1-1 коридор, пл. 4,1 кв. м., 1-2 їдальня, пл. 16,7 кв. м., 1-3 житлова, пл. 8,3 кв. м., 1-4 топкова, пл. 5,7 кв. м., 1-5 санвузол, пл. 6,5 м, 1-6 кухня, пл. 14,7 кв. м., жилою площею 25 кв. м., загальною 56,0 кв. м.; мансарди: 1-7 жила, пл. 20,7 кв. м., 1-8 жила, пл. 19,5 кв. м., загальною площею будинку 96,2 кв. м., жилою площею 65,2 кв. м.; та надвірних споруд „О” - вбиральня, пл. 2,0 кв. м., 1-3 - огорожа металева штахетна пл. 50,0 кв. м.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Керуючись ст. ст. 41, 47, 55 Конституції України, ст. ст. 16, 331, 375, 376, 383, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 61, 169, 212-215, 217, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на реконструйований житловий будинок під літ. „Н”який складається: по першому поверху: 1-1 коридор, пл. 4,1 кв. м., 1-2 їдальня, пл. 16,7 кв. м., 1-3 житлова, пл. 8,3 кв. м., 1-4 топкова, пл. 5,7 кв. м., 1-5 санвузол, пл. 6,5 м, 1-6 кухня, пл. 14,7 кв. м., жилою площею 25 кв. м., загальною 56,0 кв. м.; мансарди: 1-7 жила, пл. 20,7 кв. м., 1-8 жила, пл. 19,5 кв. м., загальною площею будинку 96,2 кв. м., жилою площею 65,2 кв. м.; та надвірних споруд „О” - вбиральня, пл. 2,0 кв. м., 1-3 - огорожа металева штахетна пл. 50,0 кв. м., розташованих на земельній ділянці площею 231,0 кв. м. за фактичним користуванням за адресою: АДРЕСА_1
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: В.К.Гуревський