Справа 11-383-2010 року Головуючий у 1-й інстанції Харечко С.П.
Категорія: ч. 2 ст.307,ч.1 ст. 309 Доповідач: Сачук В.І.
КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2010 року. м. Рівне
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючий :суддя Полюховича О.І.
Суддів Сачука В.І., Іващука В.Я.
З участю прокурора Зуйкова О.Г.
захисника – адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Рівненського міського суду від 29 червня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, працює водієм ТОВ "Консоль", раніше не судимий, засуджений
- за ч. 2 ст.307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на три роки без конфіскації майна.
- ч. 1 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання ОСОБА_2 у вигляді трьох років позбавлення волі без конфіскації майна.
Прийнято рішення по речових доказах.
За вироком суду ОСОБА_2. визнана винним і засуджено за те, що він влітку 2009 року у лісовому масиві поряд з селом Нова Українка Рівненського району Рівненської області незаконно придбав каннабіс ( марихуана), перевіз та зберігав за місцем свого проживання.
1 березня 2010 року близько 14 години ОСОБА_2 у під'їзді АДРЕСА_1 незаконно продав за 70 грн. гр. ОСОБА_3 2.5 г каннабіса ( марихуани), який є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено.
В поданій на вирок суду апеляції захисник ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним, оскільки покарання за своїм видом є надто суворим і не відповідає ступеню тяжкості скоєного засудженим злочину і його особі. Просить вирок суду змінити, призначивши міру покарання не пов'язану з позбавленням волі..
Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, міркування прокурора про залишення вироку без змін, а апеляції захисника без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, зазначених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у встановленому законом порядку, яким суд першої інстанції дав правильну юридичну оцінку, що не заперечується і в поданій на вирок апеляції.
Поряд з цим при призначенні покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції хоча і перерахував обставини, що пом’якшують покарання , однак належної оцінки їм не дав.
Як роз’яснено у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання »( зі змінами, внесеними згідно з постановою від 10 грудня 2004 року №18) згідно зі ст. 69 КК призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце лише за наявності кількох ( не менше двох ) обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з урахуванням особи винного.
По даній справі, як видно з її матеріалів, установлено, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, у вчиненому щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання т а робота, молодий вік, доглядає батька інваліда 2-ої грипи.
Як видно із матеріалів справи тяжких наслідків від вчинених злочинів не настало.
Враховуючи сукупність наведених обставин, що пом’якшують покарання засудженого, та відповідно до вимог ст. 69 КК України судова палата вважає за можливе призначити ОСОБА_2 більш м’яке покарання, ніж передбачено законом без конфіскації майна.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляції захисника-адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Рівненського міського суду від 29 червня 2010 року відносно ОСОБА_2 змінити.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст. 307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на один рік без конфіскації майна; за ч.1 ст. 309 КК України до арешту на шість місяців.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання – один рік позбавлення волі без конфіскації майна.
В решті вирок залишити без зміни.
Головуючий : підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно. Суддя В.І.Сачук