Справа №2-753/2010 р.    

       Р І Ш Е Н Н Я                                

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 вересня 2010 року                                 м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді  Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання  -  Бедик Н.Л.,

- позивачки - ОСОБА_1,

- відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кузнецовськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і визначення місця проживання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

    18 вересня 2007 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 уклали між собою шлюб у відділі РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №256. Наведений факт підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 виданим відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 18 вересня 2007 року. Від цього шлюбу у сторін 24 лютого 2008 року народилася  дитина – син ОСОБА_3, який на теперішній час є малолітнім, про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_2, видане відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 03 березня 2008 року, актовий запис №120.

    ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і визначення місця проживання малолітньої дитини. Згідно доводів позивачки спільне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння та поваги. ОСОБА_1 вважає неможливим подальше спільне сімейне життя із ОСОБА_2, оскільки між подружжям виникали часті сварки і протягом останнього часу сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

      У судовому засіданні позивачка повністю підтримала позовні вимоги і просила суд задоволити позов. В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що близько останніх двох років сторони фактично не підтримують сімейно-шлюбних відносин між собою і не ведуть спільного господарства. ОСОБА_2 матеріально сім’ю не забезпечує та не приймає участі у вихованні малолітньої дитини. Позивачка не бажає спільно проживати із відповідачем однією сім’єю, тому просить суд розірвати шлюб та визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за її місцем проживання.

Відповідач повністю визнав позовні вимоги ОСОБА_1, підтвердивши факти непорозумінь та конфліктів між подружжям. ОСОБА_2 зазначив, що він погоджується на розірвання шлюбу, миритися з позивачкою не бажає і вважає за належне визначити місце проживання малолітньої дитини за місцем проживання її матері, тобто позивачки.

Заслухавши пояснення сторін, суд дослідив і оцінив в сукупності докази, наявні в матеріалах справи, і прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і визначення місця проживання малолітньої дитини підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що тривалий час сторони фактично сімейно-шлюбних відносин між собою не підтримують. Між ними відсутнє взаєморозуміння.

Із пояснень сторін, наданих ними в судовому засіданні, слідує, що вони не бажають миритися і зберегти шлюб.

Отже, судом встановлено, що сім’я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 фактично не існує, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, так як це суперечить інтересам обох сторін, що має істотне значення. Відновити сімейно-шлюбні стосунки і спільно проживати однією сім’єю сторони не бажають, тому за таких обставин шлюб не може бути збереженим.

Згідно з вимогами, передбаченими ч.1 ст.24 СК України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Ч.ч.1, 4 ст.55 СК України передбачають, що дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, а також зобов’язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім’ї.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв’язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

    Ч.ч.1, 2 ст.161 СК України передбачають, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного заробітку, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

З наведених підстав суд вирішив розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, оскільки вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, так як суперечить інтересам обох сторін, а малолітню дитину сторін до досягнення чотирнадцяти років, враховуючи її нинішній вік і згоду сторін, необхідно залишити на проживання із її матір’ю.

Враховуючи наведене, керуючись ч.1 ст.24, ч.ч.1, 4 ст.55, ч.ч.3, 4 ст.56, ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110, ст.112, ч.1 ст.160, ч.ч.1, 2 ст.161 СК України, ст.ст.4, 60, ч.1 ст.61, ч.1 ст.88, ч.3 ст.208, ч.ч.1, 2 ст.209, ст.ст.212-215, ч.1 ст.218, ч.ч.1-3 ст.222, ч.1 ст.223, ч.1 ст.294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і визначення місця проживання малолітньої дитини задоволити повністю.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, який зареєстрований у відділі РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 18 вересня 2007 року, актовий запис за №256, - розірвати.

Визначити місце проживання малолітньої дитини сторін – сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення чотирнадцяти років за місцем проживання його матері і залишити його до досягнення повнолітнього віку на виховання ОСОБА_1.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в органі державної реєстрації актів цивільного стану на підставі п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року №7-93.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 30 (тридцять) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі  8 (вісім) гривень 50 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави державне мито в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок при реєстрації розірвання шлюбу в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя                                 О.І.Горегляд