Судове рішення #11029008

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ


17 вересня 2010 року справа № 5020-12/214


Господарський суд міста Севастополя в складі судді Харченка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу

за позовом          Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства

“Севастопольський”

(вул. Дарвіна, 5, м. Севастополь, 99019)

до                     Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про                     зобов’язання звільнити нежитлові приміщення,

                 

за участю представників:

позивача - не з’явився;

відповідача –ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Балаклавським РВ УМВС

України в м. Севастополі  від 24.03.1998.

                                                                    

СУТЬ СПОРУ:

Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство “Севастопольський” (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про зобов’язання звільнити нежитлові приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем самовільно були зайняті приміщення, які отримані позивачем у власність шляхом приватизації.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву /а.с. 39-40/, у якому з заявленими вимогами не погодився, вважає, що Позивач не довів наявності передбачених чинним законодавством  умов у їх сукупності, які можуть бути підставою для звільнення нежитлових приміщень.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2009 Позивачу на підставі рішення сесії Севастопольської міської ради №339 від 12.11.2002, наказу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради №306 від 01.04.2009 виданні Свідоцтва на право власності: будівлі магазину –будівлі літ. «А» з прибудовою літ. «а», загальною площею 136,2 кв.м., з чотирма крильцями та столової –будівлі літ «А»загальною площею 284,9 кв.м. з навісом літ. «а»і трьома крильцями /а.с. 9, 10/.

02.08.2010 Позивачем, в ході проведення інвентаризації нерухомого майна, яке знаходиться у його власності, було встановлено, що його власність зайнята фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, про що були складені акти /а.с. 30, 31/.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно частини першої статті 319 та статті 325  Цивільного кодексу України власник  володіє,  користується,   розпоряджається   своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідач не подав суду доказів щодо права знаходження на спірних об’єктах майна.

Посилання Відповідача на договір оренди на нежитлові приміщення від 01.09.1999 укладеного з Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством “Севастопольський” суд як доказ відхиляє, тому що цей договір не має відношення предмету спору, а саме: позивач просить звільнити: магазин з допоміжними приміщеннями загальною площею 169,6 кв.м., які знаходяться за адресою м. Севастополь, вул. Тимирязева, 15а; столову з допоміжними приміщеннями загальною площею 447,7 кв.м., які знаходяться за адресою м. Севастополь, вул. Тимирязева, 15, що не є предметом угоди на яку посилається відповідач.

Відповідачем, наданий лист від 05.11.2008 вих. №695, як доказ яким позивач нібито підтверджує факт надання в оренду спірних приміщень /а.с. 57/.

Позивачем зазначено, що вказаний лист ним не надсилався.

Більш того, у наданої відповідачем у якості доказу довідки №5-2/3678 від 11.09.2007 Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації відсутні об’єкти нерухомості, а саме кафе «Замок»та магазин №259 /а.с. 58/.

До матеріалів справи Відповідачем надані технічні паспорти, на яких вказано, що зміна адреси проведена відповідно до довідки №706 від 21.11.2008. Але відповідно до довідки Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації №5-2/3678 від 11.09.2007 спірним об’єктам привласнені адреси. Також в цих документах вказані площі нерухомого майна що не відповідають площам кафе «Замок»та магазин №259, які є об’єктами договору оренди від 01.09.1999.

У процесі розгляду спору відповідач подав клопотання в порядку пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі, мотивуючи це тим, що такий самий спір вже був розглянутий господарським судом міста Севастополя у праві №20-10/026 за позовом  Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Севастопольський” до        Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.  

Дане клопотання суд відхиляє, оскільки предметом розгляду на відміну від справи №20-10/026 не є визнання договору оренди недійсним.

За таких обставин позовні вимоги щодо зобов’язання звільнити нежитлові приміщення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про відкриті у банківських установах розрахункові рахунки відсутні) повернути Сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству “Севастопольський” (вул. Дарвіна, 5, м. Севастополь, 99019, ідентифікаційний код 00850075, р/р 26004946559411 у КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь) нежитлові приміщення: магазин з допоміжними приміщеннями загальною площею 169,6 кв.м., які знаходяться за адресою м. Севастополь, вул. Тимирязева, 15а; столову з допоміжними приміщеннями загальною площею 447,7 кв.м., які знаходяться за адресою м. Севастополь, вул. Тимирязева, 15.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про відкриті у банківських установах розрахункові рахунки відсутні) на користь Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства “Севастопольський” (вул. Дарвіна, 5, м. Севастополь, 99019, ідентифікаційний код 00850075, р/р 26004946559411 у КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                       підпис                                    І.А. Харченко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація