Справа № 2а-1956/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2010 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О, при секретарі Халілової Е.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області, інспектора ДПС Ковальова В'ячеслава Сергійовича, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
в с т а н о в и в :
17.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправними дії інспектора ДПС щодо укладання постанови і скасувати постанову серії АН № 326306 від 05.05.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.05.2010 року їхав на своєму а/м "Хонда" д/н НОМЕР_1, був зупинений інспектором ДПС, якій пред’явив йому покази приладу "Радіс", на якому було зафіксована чиясь швидкість 121 км/г, в зоні обмеження швидкості 90 км/г. Він вважає, що на цьому приборі було зафіксовано не його швидкість, оскільки він порушень Правил ДР України не порушував і швидкісного режиму також. В переді та позаду нього їхало безліч автомобілів, чия швидкість на його думку і була зафіксована.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причина неявки суду не відома. Зазначена обставини не є перешкодою для розгляду справи, згідно із положеннями ст. 128 КАС України.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи та з’ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що оскаржуваною постановою від 05.05.2010 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у виді штрафу в розмірі 255 грн. Швидкість руху, як це зазначено у протоколі від цієї ж дати, вимірювалась засобом «Радіс" № 2208.
Проте, суду не надано технічної документації в підтвердження технічних характеристик цього пристрою, що обґрунтовано викликає сумнів щодо дальності та чутливості його дії.
Також суду не надано підтвердження в тому, що саме швидкість автомобіля під керуванням позивача була зафіксована зазначеним пристроєм, оскільки, як зазначає позивач, він рухався в колоні разом з іншими автомобілями, а тривалість зберігання інформації про зафіксовану швидкість на пристрою суду не доведено.
Зазначені обставини не були спростовані відповідачами, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа), яка вирішує справу про адміністративне правопорушення має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, основаному на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законами та право обізнаністю.
Крім цього, за статтею 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний вияснити, зокрема, чи було скоєне адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його скоєнні, чи воно підлягає адміністративній відповідальності, а також вияснити інші обставини, що мають значення для привільного вирішення справи.
Судовим розглядом встановлено, що зазначені вище вимоги закону дотримані не були. Підчас укладання протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідачем не надана оцінка поясненням водія, не спростовані його заперечення, про яки ним також було зазначено і у протоколі.
За таких обставин судом не вбачається достатніх доказів порушення ОСОБА_1 п. 12.6. ПДР України, про порушення якого зазначено у протоколі від 05.05.2010 року серії ПН № 406926, а відповідно, відсутні і підстави для його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України.
У зв’язку із цим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасування.
Повний текст постанови виготовлено 02.09.2010 року.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 122, 252, 280, 289, 293 КпАП України, ст. ст. 8, 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати неправомірними дії інспектора ДПС Ковальова В.С. щодо укладання відносно ОСОБА_1 постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АН № 326306 від 05.05.2010 року за ст. 122 ч. 1 КпАП України та скасувати зазначену постанову.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: