Справа № 22ц -3236/10 Головуючий у 1 інстанції Грушицький А.І.
Категорія: 27 Доповідач: Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ __________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі - Лещенко Т.І.
з участю:
представника відповідача Гураля С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання генеральної кредитної угоди та додаткових кредитних договорів недійсними за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 15 червня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 15 червня 2010 року позов задоволено частково. Постановлено визнати недійсним п.5.8 генеральної кредитної угоди № 014/08-11/2120 від 30 липня 2008 року, укладеної між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2. В решті позову відмовлено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 8 грн. 50 коп. судового збору, 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1000 грн. витрат на правову допомогу.
Позивач ОСОБА_2 на зазначене рішення суду подала апеляційну скаргу . Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить частково скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її вимоги про визнання договорів недійсними.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції із наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством (далі – ВАТ) «Райффайзен Банк Аваль» 30 липня 2008 року була укладена генеральна кредитна угода № 014/08-11/2120 відповідно до якої банк зобов’язався надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних угодах, укладених в рамках генеральної угоди і які є її невід’ємними частинами (а.с.9,10).
30 липня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено додатковий кредитний договір № 014/098-11/2120-1 згідно якого позичальнику було надано кредит в розмірі 173000 доларів США (а.с.11-19).
30 липня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено додатковий кредитний договір №014/08-11/2120-2 за яким позичальнику надано кредит у сумі 82000 доларів США (а.с.20-27).
В якості забезпечення виконання зобов’язань між позивачем ОСОБА_2 та ВАТ«Райффайзен Банк Аваль» 30 липня 2008 року був укладений договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно: магазин промислових товарів, загальною площею 121,5 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1
30 липня 2008 року між ВАТ «Раййфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 014/08-11/2120/П-1 згідно якого поручитель взяла на себе зобов’язання відповідати перед банком за зобов’язаннями боржника ОСОБА_2, які виникають з умов генеральної кредитної угоди та додаткових кредитним договорів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Законом і умовами генеральної кредитної угоди та додаткових кредитних договорів, укладених між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем передбачено, що позичальник зобов'язувався повернути кредити, сплачувати проценти по кредитах, а за порушення термінів погашення кредиту та сплати процентів нараховується пеня.
Посилання позивача на те, що при наданні банком та отримані ним кредиту у доларах США, а також здійснення ним платежів по погашенню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США порушено норми цивільного законодавства і банк не мав права укладати з ним кредитні договори в іноземній валюті без індивідуальної ліцензії, а тому кредитні договори на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України слід визнати недійсними, не заслуговує на увагу.
Згідно з ч.3 ст. 533 ЦК використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.
Банківською ліцензією № 10 та отриманим дозволом № 10-4 ВАТ«Райффайзен Банк Аваль» надане право здійснювати банківські операції з валютними цінностями (а.с.67-69).
Відповідно до цього банк має право здійснювати операції з валютними цінностями.
Згідно з ч.ч.1, 2, 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 року Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.
Отже, надання позивачем кредиту в іноземній валюті та повернення позичальником такого кредиту здійснюється на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій і не потребує отримання індивідуальної ліцензії.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про безпідставність вимог щодо визнання повністю недійсною генеральної кредитної угоди, та визнання недійсними повністю чи окремих положень додаткових кредитних договорів до неї і частково задовольнив позов.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. Рішення судом постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 15 червня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді