ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2010 р. № 5/82/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:Катеринчук Л.Й.,
Гоголь Т.Г.
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуМиколаївського обласного відділу з питань банкрутства
на постановугосподарського суду Миколаївської області від 08.06.2010
у справі№5/82/10
за заявою
про
арбітражний керуючийТовариства з обмеженою відповідальністю
"ТАІС-Є", м. Миколаїв
банкрутство
Цуріка М.В.
ВСТАНОВИВ:
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАІС-Є" (надалі –ТОВ "ТАІС-Є") господарським судом Миколаївської області ухвалою від 27.05.2010 порушено провадження у справі про банкрутство цього товариства в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заява вмотивована наявністю у боржника кредиторської заборгованості у сумі 83750,00 грн., яку останній через відсутність майнових активів не в змозі задовольнити, та прийнятим власником товариства рішенням від 18.05.2010 про його ліквідацію.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 08.06.2010 (суддя: Міщенко В.І.) ТОВ "ТАІС-Є" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Цуріка М.В. тощо.
У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі Миколаївський обласний відділ з питань банкрутства просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 08.06.2010 та припинити провадження у справі.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, які полягають у безпідставному визнанні боржника банкрутом, недотримання судом вимог статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України та статей 60, Доповідач: Продаєвич Л.В.
61 Господарського кодексу України, статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та норм процесуального права в частині неповідомлення Миколаївського обласного відділу з питань банкрутства про порушення справи про банкрутство.
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 28.07.2010 № 02.01-35/210 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: Катеринчук Л.Й.–головуючого, суддів Гоголь Т.Г. та Продаєвич Л.В.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла до висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом відповідно до статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.
Державний орган з питань банкрутства, зокрема, здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює та затверджує форму подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (частина 2 вказаної статті Закону).
Визначаючи повноваження державного органу з питань банкрутства, частина 2 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що зазначений орган пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1 вказаного Закону учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
При розгляді справ про банкрутство завдання господарського суду полягає у створенні належних умов для забезпечення реалізації прав учасниками справи, до яких належить державний орган з питань банкрутства. Як свідчать матеріали справи, державному органу з питань банкрутства ухвала про порушення справи про банкрутство не направлялася.
Отже, місцевим господарським судом не виконані вимоги статті 2, частини 1 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо надіслання ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство державному органу з питань банкрутства.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи Миколаївського обласного відділу з питань банкрутства щодо суттєвих порушень вимог чинного законодавства при розгляді даної справи, зокрема, статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Ліквідація юридичної особи здійснюється у порядку, визначеному цивільним та господарським законодавством.
Приймаючи оскаржувану постанову, господарський суд Миколаївської області послався на рішення власника (засновника) боржника від 18.05.2010 та встановив, що баланс підприємства свідчить про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів.
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок суду першої інстанції передчасним, зробленим без урахування особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.
Провадження у даній справі здійснюється господарським судом з урахуванням особливостей, встановлених статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до частини 1 цієї статті, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Виходячи із вимог закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є виконання положень цивільного та господарського законодавства, зокрема, приписів статті 60 Господарського кодексу України, статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, а саме: негайне письмове повідомлення учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, органу, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення; призначення комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо), яка поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї.
Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Комісія з припинення юридичної особи (ліквідаційна комісія), яка створюється і діє на попередніх етапах відповідно до статей 105, 110 Цивільного кодексу України, обов'язково складає після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також результати їх розгляду.
Відповідно до вимог частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника у порядку статті 60 Господарського кодексу України, публікації оголошення в порядку статті 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу, після закінчення встановленого строку можливо з'ясувати питання про повний обсяг кредиторської заборгованості та про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також можливо звернення до господарського суду після закінчення строку, який передбачений статтею 105 Цивільного кодексу України, із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.
Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10.06.2008 у справі №15/682-б.
Матеріали справи свідчать про те, що голова ліквідаційної комісії звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою, не виконавши вищевказані приписи чинного законодавства; серед додатків до заяви, зокрема, відсутні докази: розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію товариства у встановленому законодавством порядку; складання у встановленому порядку проміжного ліквідаційного балансу, затвердженого учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказані докази повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливість витребування судом вказаних документів після порушення провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачена.
Отже, законодавством чітко визначені передумови, за наявності яких порушується справа про банкрутство за статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", невиконання яких зумовлює скасування судового акта та припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору згідно з пунктом 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково.
Керуючись п.11 ст. 80, ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Миколаївського обласного відділу з питань банкрутства –задовольнити.
Постанову господарського суду Миколаївської області від 08.06.2010 у справі №5/82/10–скасувати.
Провадження у справі №5/82/10–припинити.
Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника –Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАІС-Є" до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внести дані про скасування постанови господарського суду Миколаївської області від 08.06.2010, якою товариство визнано банкрутом.
Головуючий: Л. Катеринчук
Судді: Т.Гоголь
Л. Продаєвич
Повний текст постанови
складено 13.09.2010 року.