ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
07.09.10 Справа № П-21/53
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Д.Новосад
суддів О.Михалюк
Г.Мельник
розглянувши апеляційну скаргу Підприємця ОСОБА_2, м. Калуш Івано–Франківської області, № б/н від 26.07.10
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.10
у справі № П-21/53
за позовом: Прокурора м. Калуша в інтересах держави в особі Калуської міської ради в особі Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша, м. Калуш Івано–Франківської області
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Калуш Івано–Франківської області
про зобов’язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 звільнити приміщення площею 6,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Калуш та передати його Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша по акту приймання-передачі та стягнення орендної плати в розмірі 378, 33 грн., пені в розмірі 94,92 грн., неустойки в розмірі 1 174, 00 грн.
За участю представників сторін:
Від прокурора: - Ю.Макогон –прокурор відділу (прокуратура Львівської області);
від позивача: - Шуляр І.В. –в.о. голови фонду (розпорядження міського голови № 139-К/04-03/01 від 09.06.09);
від відповідача: - не з’явився.
Права та обов’язки, передбачені ст. 22, 28 ГПК України, роз’яснено.
Відводів складу суду не заявлено.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.10 у справі № П-21/53 (суддя І.Скапровська) позов Прокурора м. Калуша в інтересах держави в особі Калуської міської ради в особі Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша задоволено: зобов’язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити приміщення площею 6, 7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Калуш та передати приміщення площею 6, 7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Калуш Фонду комунальної власності територіальної громади м.Калуша. Крім того, вирішено стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь позивача - Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша 378, 33 грн. - заборгованості з орендної плати; 94, 92 грн. - пені; 1 174, 00 грн. –неустойки. Судові витрати покладено на відповідача.
З даним рішенням в частині стягнення 94, 92 грн. - пені та 1 174, 00 грн. –неустойки не погоджується відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги. Зокрема, скаржник зазначає про те, що за вимогами про стягнення пені та неустойки позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 258 ЦК України. Зазначає скаржник також про неналежність його повідомлення про час та місце розгляду спору, що позбавило його можливості подати заяву про застосування строків позовної давності. На підставі скаржник просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.10 у справі № 3/86 скасувати частково, прийняти нове рішення, яким в задоволенні 94, 92 грн. пені та 1 174, 00 грн. неустойки відмовити, застосувати строк позовної давності, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо стягнення пені та неустойки.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.10 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.09.10.
Позивач - Фонд комунальної власності територіальної громади м. Калуша –у відзиві на апеляційну скаргу погодився із твердженням скаржника про сплив строків позовної давності щодо стягнення пені. Щодо неустойки, то, на думку позивача строк позовної давності сплив лише щодо неустойки, нарахованої за період з 01.04.09 по 10.05.09.
В судове засідання 07.09.10 скаржник явки повноважного представника не забезпечив, надіслав на адресу суду доповнення до апеляційної скарги та клопотання про його долучення до матеріалів справи, а також про розгляд справи за його відсутності, яке колегія суддів вважає за необхідне задоволити.
Представник позивача в судовому засіданні 07.09.10 підтримав доводи та заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.10 у справі № П-21/53 слід скасувати.
При цьому колегія виходила з наступного.
Господарським судом першої інстанції при розгляді спору між сторонами вірно встановлено факт укладення між сторонами у справі 27.02.06 договору № 510 оренди нежитлових приміщень, які відносяться до комунальної власності територіальної громади м. Калуша, згідно з умовами п. 1.1 якого Фонд комунальної власності територіальної громади м.Калуша передає, а Підприємець ОСОБА_2 приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення площею 6,7 кв. м., що розташовані в будинку за адресою: м. Калуш, АДРЕСА_1. який знаходиться на баласі КП «ЖЕО № 3».
Колегія суддів погоджується з застосуванням місцевим господарським судом при розгляді спору між сторонами норм ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України щодо підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, а також понять правочину та зобов’язання. Вірно застосовано місцевим господарським судом ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України щодо обов’язку належного виконання зобов’язань сторонами, а також недопустимості односторонньої відмови від зобов'язання.
Вірно зазначено господарським судом і про правову природу договірних відносин між сторонами як правовідносин оренди (найму), які регулюються ст.ст. 759-786 ЦК України, ст. 283-291 ГК України та спеціальним Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Погоджується колегія суддів також з застосуванням судом першої інстанції до спірних правовідносин ч. 3 ст. 285 ГК України, ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»щодо обов’язків орендаря, ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»щодо поняття орендної плати, її розміру та строків внесення.
Належним чином проаналізовано судом першої інстанції також п.п. 3.1, 3.4 Договору, згідно з якими базова орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням міської ради від 10.08.06 року № 62 і становить без ПДВ 22, 41 грн. Орендна плата за орендовані приміщення вноситься орендарем щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця, в термін не пізниші 25-го числа за поточний місяць.
В порушення умов договору та норм чинного матеріального права, відповідач зобов’язань щодо сплати орендної плати належним чином не виконував, внаслідок чого за час дії договору його заборгованість перед позивачем склала 378, 33 грн., що не заперечується відповідачем.
Господарський суд Івано-Франківської області вірно зазначив про те, що право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд передбачено ст. 782 ЦК України, а також продубльовано у п. 3.2 договору. Користуючись передбаченим правом, беручи до уваги закінчення строку дії договору, встановленого п. 6.1 договору, Фонд комунальної власності територіальної громади м.Калуша звернувся до відповідача із заявою № 2/3-51 від 25.03.09 про припинення договору оренди. Факт надіслання вказаної заяви позивачем та її отримання відповідачем належним чином підтверджений документально наявними в матеріалах справи поштовою квитанцією та повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 10). Доказів надання відповіді на вказаний лист Фонду комунальної власності територіальної громади м.Калуша, або належних доказів звільнення приміщення площею 6,7 кв. м., що розташоване в будинку за адресою: м. Калуш, АДРЕСА_1, відповідачем не подано ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Івано-Франківської області про відсутність правових підстав для перебування відповідача у спірному приміщенні, а відтак, і про підставність та обґрунтованість позовних вимог Фонду комунальної власності територіальної громади м.Калуша вимоги про зобов’язання повернути займане нежитлове приміщення та стягнення 378, 33 грн. заборгованості по орендній платі.
Водночас, колегія суддів не може погодитися з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача 94, 92 грн. пені за час користування приміщенням та неустойки – 1 174, 00 грн. за час користування приміщенням з 01.04.09 по 01.02.10.
Господарський суд Івано-Франківської області, розглядаючи позовні вимоги в цій частині застосував ст.ст. 610, 612 ЦК України щодо поняття порушення зобов'язання, його юридичного змісту та наслідків. У вигляді відшкодування збитків. Крім того, як зазначив суд першої інстанції, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено настання правових наслідків, зокрема, у вигляді сплати неустойки, у разі порушення зобов'язання. Застосовано місцевим господарським судом до позовних вимог в цій частині також ст. 549 ЦК України щодо поняття неустойки та її різновидів, а також ч. 2 ст. 551 ЦК України, згідно з якою розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором Проаналізовано судом першої інстанції також п.п. 3.4, 5.2 Договору, в яких сторони погодили те, що за прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі орендар сплачує на рахунок Фонду комунальної власності територіальної громади м.Калуша пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення терміну сплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості, що склалася з моменту виникнення заборгованості з першого числа місяця наступного за звітним, включаючи день сплати заборгованості.
Водночас, місцевий господарський суд не проаналізував моменту виникнення у відповідача права на нарахування такої неустойки. Беручи до уваги те, що, як вбачається з позовної заяви, станом на час звернення позивача із заявою № 2/3-51 від 25.03.09, мала місце заборгованість відповідача у сумі 378, 33 грн., тобто мала місце несплата орендарем орендної плати протягом трьох місяців підряд, а відтак, несплата орендної плати почалася не пізніше 25.12.08, як наголошує скаржник.
Водночас, колегія суддів наголошує на п. 6.1 договору, яким встановлено строк дії договору до 27.02.09, а відтак, несплата орендної плати, зважаючи на п. 3.4 договору, не могла початися пізніше 25.12.08.
Отже саме 25.12.08 є моментом початку перебігу строку позовної давності за вимогою про стягнення пені.
Зважаючи на норми п. 3 ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, позовну вимогу про стягнення з відповідача 94, 92 грн. пені за час користування приміщенням заявлено із пропуском встановленого п. 3 ч. 2 ст. 258 ЦК України строку позовної давності.
Щодо того, що згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, то колегія суддів зазначає, що незважаючи на посилання в оскаржуваному рішенні на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, докази такого повідомлення, на які посилається місцевий господарський суд, в матеріалах справи відсутні. Більше того, в матеріалах справи містяться повернені відділенням поштового зв’язку поштові конверти, якими на адресу відповідача було скеровано ухвали від 18.05.10 та від 14.06.10, що свідчить про неналежність виконання судом свого обов’язку щодо повідомлення сторін про час та місце розгляду справи. Відтак, відповідача було позбавлено можливості користуватися правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, в тому числі, подати заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог в частині стягнення пені та неустойки.
Щодо стягнення неустойки у розмірі 1 174, 00 грн. за час користування приміщенням з 01.04.09 по 01.02.10, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку невиконання орендарем обов’язку щодо повернення орендодавцеві приміщень відповідно до вимог п. 2.4 цього договору, орендар сплачує орендодавцеві неустойку в розмірі подвійного розміру орендної плати, встановленої і нарахованої згідно із цим договором з врахуванням суми ПДВ, за період безпідставного користування приміщеннями.
Беручи до уваги те, що неповернення відповідачем приміщень носить триваючий характер, спірне приміщення перебувало у користуванні відповідача і станом на час розгляду спору, відповідальність, по своїй суті не носить договірний характер, а навпаки, встановлена за безпідставне користування майном, посилання скаржника на початок те, що строк позовної давності сплив 21.03.10, є безпідставним. В той же час, беручи до уваги те, що позов Прокурором м. Калуша в інтересах держави в особі Калуської міської ради в особі Фонду комунальної власності територіальної громади м. Калуша було подано 11.05.10, колегія суддів дійшла висновку, що, зважаючи на скорочений строк позовної давності, встановлений у п. 3 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки за неповернення орендованого майна підлягають задоволенню в сумі 1 045, 35 грн. за період з 11.05.09 по 10.05.10. Щодо позовних вимог про стягнення 128, 65 грн. неустойки за період з 01.04.09 по 10.05.09, в їх задоволенні слід відмовити за спливом строку позовної давності.
Беручи до уваги те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, колегія суддів вважає за необхідне покласти на нього судові витрати за розгляд спору.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.10 у справі № П-21/53 підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та з невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 слід задоволити частково.
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.07.10 у справі № П-21/53 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
Стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 378, 33 грн. - заборгованості з орендної плати; 1 045, 35 грн. –неустойки. В решті позовних вимог –відмовити.
Стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 187, 00 грн. державного мита.
Стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Господарському суду Івано-Франківської області видати накази.
5. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
6. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник