Справа № 2а-307/2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року м.Кам’янка-Дніпровська
Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області
У складі головуючий судді Яковлєвої М.С.
при секретарі Гайванюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ в Запорізькій області, роти ДПС № 1 ОДДЗ м. Запоріжжя в особі Стовби Василя Васильовича про визнання дій протиправними та скасування постанови.
ВСТАНОВИВ:
02 вересня 2010 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначає, що 26 серпня 2010 року приблизно о 14 год. 30 хв. на 29 км. автодороги Харків – Сімферополь він був зупинений співробітником ДАІ. Після огляду його документів, співробітник ДАІ повідомив йому, що він порушив правила дорожнього руху: виїхав на перехрестя ( багатостороннє перехрестя з круговим рухом), де створив створився затор та зупинився. Він не погодився з аргументами представника ДАІ з наступних підстав: автодорогу Харків – Сімферополь на 29 км. пересікає автодорога Оріхів – Запоріжжя, яка є другорядною. Саме з Оріхівської траси він рухався в напрямок м. Запоріжжя через мікрорайон Космос. Перед проїздом через автодорогу Харків – Сімферополь він зупинився, впевнився, що не має перешкод з правої смуги руху. Три полоси руху автодороги Харків – Сімферополь у напрямок Харкова були вільні. Він пересік автодорогу і на вимогу дорожніх знаків здійснив зупинку на кільці. В цей час крайня ліва смуга автодороги Харків – Сімферополь у напрямок Сімферополю не була вільною, тому він повинен був пропустити транспортні засоби, які рухалися по головній дорозі. Автомобіль, який рухався поряд з ним, також здійснив зупинку на кільці. Оріхівська траса у районі кільця має дві полоси руху. Саме під час зупинки до нього підійшов співпрацівник ДАІ і повідомив йому, що він створив аварійну ситуацію на дорозі. Він поросив пояснити йому, у чому полягає перешкода. Представник відповідача сказав, що автомобіль КАМАЗ, який рухався по автодорозі Харків – Сімферополь у напрямок Харкова, вимушений був об’їхати його, щоб не зачепити. Його здивувало таке пояснення. По – перше, його автомобіль не стояв на полосі руху автодороги Харків – Сімферополь. По – друге, якщо б така ситуація і виникла, гіпотетично, і частина його автомобілю залишилася на автодорозі Харків – Сімферополь, то зайнята б була тільки частина крайньої лівої смуги руху. Згідно п. 11.2 ПДР нерельсові транспортні засоби повинні рухатися як можна ближче до правого краю проїзної частини. Приймаючи до уваги, що автодорога Харків – Сімферополь у напрямок Харкову має три полоси руху у даному місці, за умов вільної правої смуги руху, випливає, що ПДР порушив водій КАМАЗу, а не він. Він також зазначив, що у нього у автомобілі знаходиться дружина з маленьким сином на руках. Він сповна розуму людина і ніколи не поставить життя самих близьких йому людей під загрозу. Перешкод виїжджати на кільце у нього не було, як не було і у водія автомобіля, що рухався паралельно з ним, і якого, що його сильно здивувало, не зупинили. Всі його аргументи не переконали співпрацівника ДАІ і відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення. Під час складання протоколу він наполягав на тому, щоб були опитані свідки, які підтвердять його правоту та спростують претензії співпрацівника ДАІ. Залучати свідків відповідач відмовився, пославшись на обміль часу та великий рух на автодорозі. Він встиг занести до протоколу тільки фразу про те, що з протоколом він не згодний. Дуже швидко було складено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 850 грн. Під час складання постанови та протоколу було грубо порушено правило диспозитивності. Його заперечення співробітником ДАІ до уваги прийняті не були. Співробітник ДАІ у категоричній формі відмовився опитати його дружину, зупинити автомобіль Мерседес рожевого кольору, який рухався слід за ним та водій якого міг би бути належним свідком.
Він вважає, що ним не було порушено ПДР. Дорожня ситуація ніяких наслідків не мала, окрім величезного затору, який утворився після того, як його зупинив представник відповідача. Однак останньому це не було цікаво. Отримавши «жертву» в його особі, співпрацівник ДАІ дуже розлютився, коли він за допомогою ПДР йому довів, що він не правий, а в моїх діях відсутні ознаки правопорушення. Просить відмінити постанову серії АР № 175734 про стягнення з нього штрафу за адміністративне правопорушення, яке було скоєно 26.08.2010 року та визнати дії інспектора ДАІ неправомірними..
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і пояснив, що в його діях не було ознак адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП і вважає що постанову про стягнення з нього штрафу необхідно скасувати.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просить справу розглянути у його відсутність, надав заперечення, в якому зазначає, що адміністративний протокол АР 035547 складений з додержанням чинного законодавства згідно до ст.254-256 КУпАП, що йому були роз’яснені права та обов’язки згідно ст..63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Вияснив всі обставини, його становище, внаслідок чого була винесена постанова з адміністративним стягненням, в підтвердження надано відеозапис, який підтверджує порушення п.16.4 ПД, просять в задоволенні позову відмовити
Стаття 55 Конституції України зазначає про захист судом прав і свобод людини і громадянина: кожному гарантується право на оскарження в суді рішень. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 57 Конституції гарантує кожному право знати свої права та обов’язки, які мають бути доведені до відома населення у порядку встановленому законом.
Стаття 71 КАС України регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
Частина 6 ст. 71 КАС України встановлює, я кщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Стаття 11 КАС України встановлює, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Стаття 141 КУпАП встановлює, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата и місце складання, посадова особа, прізвище, ім’я по батькові особи, яка склала протокол, яка вчинила адмінправопорушення, місце вчинення і суть адмінправопорушення, прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка вчинила адмінправопорушення, інші відомості, які необхідні по справі. Доказами по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При складанні протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права та обов’язки, передбачені ст. 268 цього кодексу, про що робиться відмітка в протоколі. Згідно протоколу складеного на ОСОБА_1 свідків не має, це також підтверджується свідченнями позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач посилається на те, що позивачеві були роз’яснені його права та обов’язки. Але згідно протоколу та пояснень позивача вбачається, що йому не були роз’яснені права та обов’язки. В якості доказів відповідач разом з запереченнями надав листи з фотознімками, які як вважає відповідач свідчили про наявність у діях позивача ознак адмінправопорушення передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП, однак суд вважає ці фотознімки не можуть бути прийняти як докази, оскільки вони процесуально не оформлені. Крім того, з ними не був ознайомлений позивач і не приєднаний до адміністративної справи, як передбачено законодавством.
Таким чином суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, відповідач не надав доказів своїх правомірних дій.
Враховуючи вищевикладене, керуючись розділом 11 , п. 16.4 ПДР, ст.256, 258, 287- 289 КУпАП, ст. 17, п.2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст,11,14-1,. 19,71, 105 КАС України,55,57 Конституції України.
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ в Запорізькій області, роти ДПС № 1 ОДДЗ м. Запоріжжя в особі Стовби Василя Васильовича про визнання дій протиправними та скасування постанови, - задовольнити
Визнати дії відповідача Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Запорізькій області, роти ДПС ДАІ № 1 ОДДЗ м. Запоріжжя в особі Стовби В.В., які полягають у незаконному складані постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – протиправними.
Постанову серії АР № 175734 в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 від 26.08.2010 року – скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови.
Суддя.