Справа № 2-907\2010 рік

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ   УКРАЇНИ

?13” вересня 2010 року                                                            м. Кам’янка-Дніпровська                                                                  

Кам’янсько-Дніпровський  районний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді                                           Яковлєвої М.С.

при секретарі                                                       Гайванюк М.М.

за  участю прокурора                                          Рулевського О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа без  самостійних вимог Орган опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської РДА  про визначення місця проживання малолітньої дитини,

         ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась 13.07.2010 року до суду з позовом до ОСОБА_2,  третя особа без  самостійних вимог Орган опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської РДА  про визначення місця проживання малолітньої дитини, в якому вказує, що 24.07.2009 року між нею (до шлюбу - ОСОБА_1) та відповідачем – ОСОБА_2  було укладено шлюб, про що Відділом  реєстрації актів цивільного стану Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 191.  13.08. 2009 року за згодою всіх повнолітніх членів родини чоловіка вона зареєструвала своє місце проживання за місцем проживання свого чоловіка за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить матері відповідача.  ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4, про що виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області в Книзі реєстрації народжень 07.10. 2009 року було зроблено відповідний актовий запис № 14. Позивач стверджує, що після народження дитини відносини між нею та чоловіком значно погіршились, почались сварки між нею та свекрухою. Під час  чергової  сварки  зі свекрухою, яка відбулась 19.05. 2010 року вона вимушена була викликати дільничного інспектора міліції і тільки через його втручання, переживаючи за себе та свого сина, змогла взяти дитину і поїхати до свого батька, який приїхав за її проханням з сусіднього села. Наступного дня, тобто 20.05.2010 року її чоловік, мати чоловіка, адвокат чоловіка та співмешканець свекрухи, а також дільничний інспектор міліції прийшли до батька позивача у  двір та забрали її та дитину. Коли вони приїхали до будинку свекрухи її знову почали ображати та лякати застосуванням фізичної сили. Позивач  знову хотіла піти до батька разом з дитиною, але родичі, погрожуючи їй, почали дзвонити незнайомим їй людям,  щоб вони приїхали та розібралися з нею. Позивач була вкрай знервована, переживала  за своє життя. В цей час малолітній  син знаходився в будинку. Позивач зателефонувала своєму батькові, який приїхав та забрав її. В цей же день позивач написала заяву до Кам’янсько-Дніпровської міжрайонної прокуратури  щодо  неправомірних дій з боку відповідача та його рідні.              21.05. 2010 року позивач звернулась до органу опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської районної державної адміністрації в особі Служби у захисту дітей. Представники органу опіки та піклування не  змогли допомогти забрати сина, пославшись на те, що дитина повинна знаходитись за місцем реєстрації її місця проживання.  Після вищевикладених подій позивач намагалася неодноразово відвідати  свого сина, однак вхід було закрито і вона не могла потрапити у двір.  Позивач поскаржилася на протиправні дії до голови сільської ради, яка допомогла їй зателефонувати до рідні відповідача. Свекрів повідомила, що не проти проживання позивача та з її боку не створюються перешкоди у спілкуванні з дитиною або проживанні у будинку. Коли позивач все ж-таки змогла потрапити додому, де перебував малолітній ОСОБА_4,  її взагалі не випускали    за калитку, побоюючись, що вона з сином піде знову до свого батька. Позивач вказує, що вона навіть не могла піти до магазину, щоб купити щось сину з продуктів.  Того дня  між позивачем та свекрухою ОСОБА_5   виникла сварка з приводу того, що позивач  написала заяву до правоохоронних органів. Як вказує позивач,  свекруха знову почала її виганяти, штовхаючи її та застосовуючи фізичну силу. Відповідач  забрав їхнього сина і пішов з дитиною на вулицю. Позивач  побігла за чоловіком з дитиною,  а в цей час за нею зачинили калитку і викинули її речі. На всі її прохання чоловік жодним чином не реагував, вона знову написала заяву до правоохоронних органів та органу опіки та піклування про те, що їй не дозволяють бачитись з дитиною. 02.06.  2010 року їй дозволили зустрітись з дитиною, та вона провела з ним лише півгодини, оскільки постійно плакала, що роздратувало свекруху. Позивач забрала свої речі та поїхала знову до свого батька. У цей час її чоловік працював, а дитина знаходилась  зі свекрухою. Позивач  стверджує, що її чоловік знаходиться  під повним впливом його матері ОСОБА_5   і врегулювати з ним будь-яке питання неможливо. У  неї складається враження, що її використали лише для того, щоб вона могла народити дитину. Позивач вказує,  що в теперішній час вона втратила відчуття поваги до чоловіка і має намір, як тільки виповниться дитині 1 рік,  поставити питання про розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу неможливе.  Позивач стверджує, що дитина ще надто мала і потребує саме материнського піклування і догляду,  вона може забезпечити синові матеріальне утримання, а також його належне виховання. Просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею.

Відповідач по справі – ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, надав суду свої заперечення, в яких вказує, що після одруження вони з дружиною стали проживати у будинку його батьків. Дружина офіційно зареєструвала своє місце проживання за місцем проживання відповідача. Після народження сина відносини між ним та дружиною  значно погіршились. Позивачка почала постійно сваритися з відповідачем та його матір’ю. Дуже часто стали траплятися випадки відсутності позивачки вдома без  поважних причин, їх  малолітній син в цей час  знаходився під його наглядом. Доглядати за дитиною відповідачеві допомагала його мати – ОСОБА_5  На питання відповідача щодо відсутності позивачки вдома, остання відповідала, що зустрічається зі своїми друзями. Відповідач, стверджує, що кожного разу від дружини він відчував запах спиртного. Дружина  не заперечувала, що пила вино. Відповідач кожного разу просив дружину, щоб вона не вживала алкоголю, адже в них маленька дитина, на яку негативним чином вплине спиртне. Позивач категорично не погоджувалася з цим та стверджувала,  що вживання алкоголю її особиста справа і відповідача з дитиною це не стосується. Відповідач, вказує, що зміна у поведінці  дружини сталася після того, як остання  почала отримувати гроші, які держава надає у зв’язку із народженням дитини. Ці гроші позивач  повністю витрачала на себе. Жодної копійки з цих грошей не йшло на дитину. Відповідач  стверджує, що взаємовідносини між ними досягли крайньої точки напруги, коли позивач взагалі стала дозволяти собі не з’являтися додому. Відповідач, стверджує, що намагався поговорити з позивачкою, повернути її своєю любов’ю та турботою до сім’ї, однак все це було марним. Навіть нагадування про сина також були марними. Позивач завжди відговорювалася, посилаючись на те, що свекрів добре доглядає онука, тому позивач за сина спокійна. Відповідач вважає, що дружина без будь-яких підстав покинула його, їхнього сина та будинок, у якому вони проживали разом. Він вважає,  що сімейне щастя позивач поміняла на пляшку вина та друзів. Відповідач не  погоджується  з тим, що його син повинен жити з жінкою яка на сьогодні веде аморальний спосіб життя. Дитині потрібний будинок, власна кімната, іграшки.  Відповідач не розуміє, куди позивач збирається забрати сина, якщо їй самій ще рік тому не було де жити, вона проживала у гуртожитку. Батько позивача, який мешкає у сусідньому селі, давно створив власну сім’ю. Матір позивача проживає у Полтавській області. Власного житла, постійного джерела доходу позивач не має.  Тому ОСОБА_2  вважає, що син повинен проживати там, де проживає його батько, який працює і має постійний дохід, достатній для задоволення матеріальних потреб дитини. Дитина повинна проживати у будинку, де вона зареєстрована від дня свого народження і у якому для нього створені всі умови.     Відповідач  стверджує, що оточуючи дитину люди -  його матір, вітчим та він, ведуть гідний спосіб життя. За місцем проживання вони характеризуються позитивно.

Позивач позовні вимоги підтримала, суду надала пояснення, аналогічні описовій частини рішення. На питання суду уточнила, що  просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею, а саме у будинку АДРЕСА_2.

Представник позивача ОСОБА_6, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності позовні вимоги підтримала, просить задовольнити.    

Відповідач  ОСОБА_2 позов не визнав,  просить суд відмовити у задоволенні позову та залишити місцем проживання малолітнього ОСОБА_4 Будинок АДРЕСА_1 Суду надав пояснення, аналогічні описовій частині.

Представник позивача адвокат ОСОБА_7 позов не визнав, просить відмовити.

Третя особа без самостійних вимог в особі представника органу опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровськогої РДА Пугач Л.Г. позовні вимоги не визнала, суду надала висновок, в якому на підставі зібраних документів, співбесід з батьками та родичами малолітнього ОСОБА_4, акту обстеження житлово - побутових умов проживання родин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 орган опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської РДА вважає  за доцільне не змінювати місце проживання малолітнього ОСОБА_4 та залишити місцем  проживання АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_9, суду пояснила , що подружжя ОСОБА_4 вона знає два роки, на протязі яких вона не бачила сварок між ними. З  кінця травня  та на протязі червня – липня 2010 року вона бачила ОСОБА_1, яка сиділа  біля будинку АДРЕСА_1 та чекала на повернення ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_4 свідок бачила один раз, як позивач принесла дитині два банани та пачку соку.  Свідок також розповіла, що позивач один раз просила у неї дозволу зателефонувати по міському телефону. На виклик не відповіли, так як ОСОБА_4 не було в цей час вдома.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що чула чутки по селу Іванівка щодо того, що ОСОБА_5 вигнала з дому свою невістку ОСОБА_11. Свідок бачила на протязі червня – липня 2010 року позивача з дитиною, вони гуляли разом.

Свідок ОСОБА_12  суду пояснила, що як вона зрозуміла,  конфлікт, який мав місце  у родині ОСОБА_5, відбувся  між  невісткою та свекрухою.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що конфлікт у родині ОСОБА_5 виник на рівному підґрунті. Свідок зробила висновок про те, що якби ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили окремо від свекрові, то сварки б не було.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що є викладачем в інституті, в якому навчається  позивач. ОСОБА_1 нею характеризується позитивно, шкідливих звичок виявлено не було. На третьому курсі ОСОБА_1 перейшла на індивідуальну систему навчання.

Свідок ОСОБА_15 бачила ОСОБА_1 у приміщенні Іванівської сільської ради. Позивач плакала та пояснила їй, що не може виписатися з будинку свекрухи.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що є кумою ОСОБА_3. Їх родину характеризує позитивно. З травня 2010 року бачить ОСОБА_1 у своїх кумів. ОСОБА_1 допомагає вести домашнє  господарство.  

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що ОСОБА_1 попросила її у червні 2010 року поїхати з нею до сина та бути свідком ставлення свекрухи до ОСОБА_11. Коли вони приїхали, ОСОБА_1 зайшла на подвір’я ОСОБА_1, а свідка у двір не впустили, тому вона не бачила, що відбувалося у середині. Коли вони приїхали іншим разом до двору ОСОБА_1, останніх вдома не було.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він є батьком позивача. У травні 2010 року йому зателефонувала донька, поскаржилася на свекрів та попрохала забрати її та дитину. Він приїхав та забрав дитину за допомогою дільничного інспектора. Наступного дня, тобто 20.05.2010 року приїхав зять і забрав ОСОБА_11 та сина додому.  Того ж дня ввечері донька приїхала до нього, але без дитини. Свідок пояснив, що проживає у власному будинку, який вони купували разом з дружиною ОСОБА_18, однак оформили право власності на нього шляхом укладання договору дарування на дружину ОСОБА_18 Проти проживання доньки та онука у будинку не заперечує.

Свідок ОСОБА_18 яка є мачухою позивача, суду пояснила, що з ОСОБА_1 стосунки нормальні. Ганну характеризує позитивно. Проти проживання ОСОБА_1  та дитини не заперечує.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1. Свідку достовірно відомо, що ніяких перешкод для проживання подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1 ніхто не створює.  Свідок пояснила, що 16.08.2010 року  бачила ОСОБА_11 у нетверезому стані. ОСОБА_1 тримала свого сина на руках, потім його впустила. Дитина заплакала. Свідок зробила ОСОБА_11 зауваження, на яке остання відреагувала негативно.  Про стан сп’яніння свідок зробила однозначний висновок після того, як почула з рота ОСОБА_1 стійкій запах алкоголю.  На підтвердження своїх слів свідок підписала акт – пояснення (а.с. 145). Свідок суду пояснила, що постійно бачила  з дитиною ОСОБА_2 та ОСОБА_20 ОСОБА_1. Свідку відомо, що позивач навчається в інституті  та має вільний графік відвідування, однак  постійно відсутня вдома. Дитиною займається ОСОБА_5, яка для цього звільнилася з роботи. свідку достовірно відомо, що стало приводом для сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ОСОБА_11 затрималася 19.05.2010 року у м. Енергодар. Свекрів їй зателефонувала у попросила приїхати додому,  щоб доглядати дитину, а їй  необхідно готувати їжу. Невістка  відповіла, що сидить  у кафе і приїде не скоро.  ОСОБА_1 того дня повернулася додому пізно, влаштувала скандал, забрала дитину та поїхала до свого батька, який приїхав за викликом ОСОБА_11.  Свідок бачила, як ОСОБА_1 декілька разів приїжджала  до сина. Дитина кожного разу, коли залишалася у матері на руках плакала.

Аналогічні пояснення по факту перебування ОСОБА_1 16.08.2010 року у стані алкогольного сп’яніння дали свідки ОСОБА_21, ОСОБА_22 ОСОБА_23  вказані свідки також підтверджують факт ставлення дитини до матері: на руках у мами ОСОБА_4 нервує, плаче, кожного разу намагається вирватися та тягнеться до батька та бабусі. Свідки ніколи не бачили, щоб матір приносила дитині іграшки, продукти харчування, одежу. Факт ставлення до дитини матері ОСОБА_1 також підтверджується актом складений 04,08.2010 року депутатом Іванівської сільської ради Шахматенко Г.А./л.д.144-146/.

Свідок ОСОБА_24, лікар невролог – психотерапевт, суду пояснив, що до нього 10.06.2010 року звернулися бабуся ОСОБА_5 та батько ОСОБА_2 з приводу захворювання дитини ОСОБА_4, якому було встановлено діагноз: перемтальне ураження нервової системи. На питання суду щодо підстав виникнення такого захворювання лікар пояснив, що дитина підсвідомо відчуває агресію з боку осіб, що оточують її і як наслідок є реакція дитини, яка проявляється у нервовому стані та небажанні спілкуватися з особою, яка їй неприємна. Дитина виривається від такої особи та намагається  знайти захист у осіб, яким вона підсвідомо довіряє. Мати з приводу захворювання дитини до нього не зверталася,  станом  здоров’я дитини не цікавилася. Стан здоров’я дитини підтверджується оглянутою судом історію розвитку дитини ОСОБА_25

Свідок ОСОБА_26 є хрещеним дитини ОСОБА_4 суду розповів, що був свідком того, як мати його хрещеного сина ОСОБА_27 30.07.2010 року влаштувала скандал у кімнаті дитини. Свідок перебував у гостях у ОСОБА_2 коли з’явилася ОСОБА_1 дитина у цей час спала у своїй кімнаті. ОСОБА_1 розбудила дитину голосним викриком. ОСОБА_27 проснувся та заплакав. До матері йти не бажав. Заспокоїв сина батько. Після скандалу ОСОБА_26 відразу уїхала. Також свідок пояснив, що вони з ОСОБА_2 є друзями та допомагають один одному. На протязі зими 2009 -2010 року ОСОБА_2 постійно звертався до нього з приводу користування ОСОБА_28, так як  у ОСОБА_1 його на той час не було. В ОСОБА_28 шукав контрольні та літературу для свої дружини.  

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що ніяких перешкод щодо проживання невістки не створює. Намагається всіляко допомагати молодятам , піклується про онука. Останнім часом ставлення невістки до своїх обов’язків дружини та матері змінилися у гірший бік. Невістка перейшла на вільний графік відвідування занять, однак доглядом за дитиною займається вона. Невістка змінила своє ставлення до сімейного життя після того, як почала отримували гроші у зв’язку з народженням дитини. стала дозволяти собі затримуватися. 19.05.2010 року між нею та невісткою дійсно відбувся скандал. Невістка того дня довго не поверталася додому. Після телефонної розмови вона зрозуміла, що ОСОБА_26  з друзями сидить та випиває у кафе. Коли невістка все ж –таки повернулася додому, вона їй зробила справедливе зауваження щодо її  поведінки у час, коли чоловік знаходиться на роботі. Невістка відповіла у грубій формі, потім зателефонувала своєму батькові, який приїхав та забрав їх з дитиною. Наступного дня ОСОБА_28 повернув ОСОБА_26 та сина додому, однак невістка заявила, що не бажає жити з ними. Вона й до сьогодні намагається порозумітися з невісткою, просить повернутися її у сім’ю, додому  до чоловіка та сина. Невістка кожного разу відповідає категоричною відмовою, всіляко ображає її сина.

Свідок ОСОБА_29 є помічником дільничного інспектора, який пояснив, що він знаходився на території Кам’янсько-Дніпровського районного суду в день судового засідання і бачив, коли ОСОБА_1 після засідання сідали в машину, де знаходились особи з сумнівною  репутацією.

Свідок ОСОБА_30, який працює дільничним Кам’янсько-Дніпровського РВ ГУМВС, який підтвердив факт неприязнених відношень між ОСОБА_1 та сім’єю ОСОБА_2, на ґрунті чого виник спір про визначення місця проживання дитини.

Вислухавши пояснення сторін, пояснення свідків, думку прокурора, який згоден з висновком органу опіки та піклування про доцільність залишити місце проживання дитини у батька, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 СК України, сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно – правовими актами.

Відповідно до ч. 5  ст. 7 СК України учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними ознаками та іншими ознаками.

Відповідно до ч. 6   ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права та обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї.

Судом встановлено: подружжя ОСОБА_2 уклали шлюб 24.07.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1.  (а.с. 6)

Дружина ОСОБА_1 вселилася та зареєструвала місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області, у якому до реєстрації шлюбу з дозволу власника будинку ОСОБА_5 отримала право на проживання та у якому проживав її чоловік ОСОБА_2

Таким чином, місцем проживання подружжя ОСОБА_2 став будинок АДРЕСА_1

Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2.

Відповідно до  ст. 29 ЦК України, місцем проживання дитини визначили будинок АДРЕСА_1  Дитина за згодою власника житлового будинку ОСОБА_5  зареєстрована за вказаною адресою, що підтверджується довідкою сільською ради та нотаріально посвідченою заявою власника будинку (а. с. 61-62).

Відповідно до ст.161 СК України , якщо мати та батько, які проживали разом не дійшли згоди щодо того, з ким буде проживати дитина, спір між ними вирішується судом.

Судом встановлено, що 19.05.2010 року після сварки з відповідачем, свекрухою ОСОБА_5 позивачка залишила сина ОСОБА_27 за вищезазначеною адресою, а сама поїхала проживати в с. Благовіщенка, Кам’янсько-Дніпровського району, Запорізької області. З цього часу малолітній син ОСОБА_27 проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, разом з ними проживають дідусь та бабуся, які також піклуються про дитину.

У будинку АДРЕСА_1 для малолітнього ОСОБА_4 створені всі належні умови проживання, що підтверджується актом обстеження житлово – побутових умов.  В будинку, загальною площею 49,8 кв. м. зареєстровано п’ятеро осіб: малолітній ОСОБА_4, батьки дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2, бабуся дитини ОСОБА_5 та цивільний чоловік господарки будинку ОСОБА_31   (а.с. 69).

До травня 2010 року подружжя ОСОБА_5 разом з дитиною проживали у АДРЕСА_1

 З пояснень позивача та свідків ОСОБА_1 з травня 2010 року змінила місце проживання та проживає у АДРЕСА_2. у родині свого батька ОСОБА_3 У вказаному  будинку проживають та  зареєстровані крім подружжя ОСОБА_3 син ОСОБА_18 від першого шлюбу ОСОБА_32, 1996 року народження  та діти від шлюбу ОСОБА_33 2004 року народження та ОСОБА_34, 2006 року народження.

В матеріалах справи мається нотаріально посвідчений договір дарування, відповідно до якого на праві власності  дружині батька позивача ОСОБА_18 належить житловий будинок АДРЕСА_2. Суду не надано документів про зміну адреси будинку АДРЕСА_2. Правовстановлюючих документів на будинок № 73 – б суду надано не було, тому суд позбавлений можливості встановити факт належності вказаного будинку на праві власності ОСОБА_18  Суд не має можливості ідентифікувати вищевказані будинки.  

За адресою АДРЕСА_2 позивач проживає, згідно довідки Благовіщенської сільської ради,  однак реєстрації зняття з попереднього місця проживання та реєстрації нового місця проживання позивач не здійснила.

 Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення 30.07.2010 року органом опіки та піклування  обстеження житлово – побутових умов проживання у АДРЕСА_2 ОСОБА_18 дала згоду на вселення та проживання ОСОБА_1 та її малолітнього  сина, однак не дала згоди на  реєстрацію місця проживання дитини у будинку. Із заяви для реєстрації за місцем проживання ОСОБА_18 (а.с. 72) від 11.08.2010 року вбачається, що вона дає згоду на реєстрацію місця проживання у АДРЕСА_2 ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_4. На підставі двох взаємовиключних  доказів, беручи до уваги той факт, що позивач ОСОБА_1 на протязі розгляду справи так і не зареєструвала своє місце проживання за адресою  АДРЕСА_2, хоча мала таку можливість,   суд приходить до висновку, що ОСОБА_18  остаточно не визначилася  зі своєю позицією щодо надання згоди на реєстрацію постійного місця проживання ОСОБА_1 та її малолітнього сина ОСОБА_4 Це підтверджується наступними доказами, а саме: заявою наданою голові органу опіки та піклування Кам’янсько-Дніпровської райдержадміністрації ОСОБА_18 в якої вона вказує на те що надає згоду на постійне проживання без реєстрації ОСОБА_1 з її сином та іншою заявою наданої  від її імені на голову Благовіщенської сільської ОСОБА_25 згідно якої надає згоду на реєстрацію ОСОБА_1 з її сином /а.с.61,72/ ОСОБА_3 суд не може прийняти  ці заяви до уваги, оскільки з пояснень третьої особи ОСОБА_8 свідчить ОСОБА_30 надавала їй пояснення в яких вказувала, що в неї троє неповнолітніх дітей, їх також необхідно забезпечувати житлом. Крім того, згідно акту обстеження житла ОСОБА_18 вбачається що умови для проживання у них гірше, кімнату ОСОБА_1 з дитиною вони надають, але їх неповнолітній син буде спати у кімнаті з батьками, в кімнаті відсутні умови проживання дитини з нею. Для дітей відведені  3 кімнати, дитячі речі, меблі,  ліжко для дитини відсутні  /а.с.71,137-140/

Відповідно до ч. 8  ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням  інтересів дитини, непрацездатних членів сім’ї.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 на питання представника позивача щодо повернення та вселення  дружини суду пояснив, що ніяких перешкод щодо проживання дружини у будинку ні він, ні члени його родини не створюють. Навпаки, він наполягає на поверненні дружини ОСОБА_1 додому та до дитини.

Суду не було надано інших доказів на підтвердження факту створення позивачу ОСОБА_1 перешкод у проживанні та користуванні будинком АДРЕСА_1 з боку відповідача, власника будинку ОСОБА_5 та  інших членів сім’ї.  Тому суд приходить до висновку, що позивач змінила місце свого проживання без будь-яких поважних причин.  

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, ОСОБА_1 має намір розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 та стягнути аліменти з нього.  Питання щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів буде нею поставлено як тільки  їх дитині виповниться один рік.

Згідно характеристик, які  видані  на ОСОБА_1  за місцем проживання та за місцем навчання позивач  характеризується позитивно. (а. с. 11,12).  На обліку у лікаря – нарколога не перебуває (а.с. 43).

Відповідно до довідки № 2626 від 17.08.2010 року  УПСЗН  ОСОБА_1 отримує щомісячну допомогу при народження дитини у розмірі 130 грн., яка призначена їй  з 24.11. 2009 по 26.09.2012 року. Інших доказів на підтвердження існування інших доходів позивач суду не надала.

Згідно характеристик, які  видані  на ОСОБА_2, за місцем проживання та за місцем роботи відповідач характеризується позитивно. (а. с. 22, 24).

Відповідно до довідки про доходи за вих. № 467 від 16.06. 2010 року ГУ МНС України  в Запорізькій ДПЧ – 10 1112, ОСОБА_2 за два місяці, які ним відпрацьовані після працевлаштування до вищезазначеної установи отримав дохід у розмірі 1 711 грн. 62 коп. ( а.с.25). Окрім  вказаного доходу за основним місцем роботи відповідач отримав право користування земельною ділянкою розміром 0,23га, на якій  вирощує три тисячі кущів огірків. Земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.28).

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Під  інтересом дитини суд розуміє збереження здоров’я дитини, нормальний фізичний та психічний її розвиток, виховання в ній якостей, що вимагаються від людини.  Зміст інтересу дитини змінюється з віком дитини. обов’язком батьків є визначити поняття інтересу дитини з урахуванням вікових змін та забезпечувати здійснення батьківських прав відповідно до змін, що сталися. Зміст інтересу дитини визначається її особистими симпатіями або антипатіями, прихильністю, звичками. Нехтування ними, здійснення права без урахування таких інтересів може тягнути за собою травмування дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 СК України, подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім’ї та родичі, відносини між якими регулює СК України, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам СК, інших законів та моральним засадам суспільства.

У судовому засіданні встановлено, що позивач по справі не бажає повертатися до чоловіка. Сторони не бажають мирним шляхом вирішити питання щодо проживання малолітнього ОСОБА_4 Крім того у  судовому засідання позивачка не надала переконливих доказів, які б свідчили що на цей час створені всі необхідні умови для проживання дитини з нею.

Позивач ОСОБА_1 просить визначити місце проживання дитини разом з нею, але як вбачається з матеріалів справи, дитина ОСОБА_4 зареєстрована та мешкає разом з батьком, при цьому у матері ОСОБА_1 місце реєстрації ще не визначено, тому суд вважає, що у даному випадку будуть порушені права дитини не тільки на отримання належного сімейного виховання, передбачені Конвенцією ООН «Про права дитини», а й її права  як члена сім’ї наймача на користування жилим приміщенням відповідно до умов договору найму, що підтверджується довідкою Іванівської сільської ради про склад сім’ї виданою ОСОБА_2, згідно якої в склад сім’ї входить і неповнолітній ОСОБА_4, тому має право на користування даним житлом (а.с. 48)      

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них , вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд  приймає до уваги той факт, що неповнолітній ОСОБА_4 зареєстрований та постійно проживає у АДРЕСА_1, має прихильність до близьких родичів батька ОСОБА_2 та бабусі ОСОБА_5 для дитини створені всі належні умови. Батько дитини має стабільний та достатній дохід. Характеризується позитивно.

Мати дитини безпідставно змінила своє місце проживання. Навчається, постійної роботи не має. Єдиним джерелом доходу є матеріальна допомога по догляду за дитиною до трьох років у розмірі 130 грн. щомісяця.

Суд  приймає до уваги ставлення дитини до батьків та стан здоров’я дитини, його психоемоційне  сприйняття оточення. Зміна місця проживання та оточення негативним чином вплине на дитину, якій лікарем – фахівцем встановлений діагноз: перемтальне ураження нервової системи. До того, суд бере до уваги той факт, що мати, яка бажає змінити місце проживання дитини, станом на час розгляду справи офіційно не зареєструвалася у будинку, на який вказує суду, що дає суду підстави поставити під сумнів той факт, що саме у вказаний позивачем будинок буде вселений малолітній ОСОБА_4, а тому суд погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності залишення місцем проживання малолітнього ОСОБА_4 будинок АДРЕСА_1.  Також суд бере до уваги той факт, що станом на час розгляду справи шлюб між сторонами не розірвано і офіційним місцем проживання подружжя ОСОБА_4, які є батьками ОСОБА_4 є будинок АДРЕСА_1.

За той час коли позивачка пішла з дому, відповідач приділяв  більше уваги та турботу про дитину.

Надана суду заява від імені ОСОБА_2 на ім’я голови сільської ради про не зняття з реєстрації сина ОСОБА_4 свідчить про те, що відповідач піклується про дитину  та про її особисті інтереси.

З огляду адміністративних матеріалів, які надійшли з Кам’янсько-Дніпровського РВ ГУМС вбачається що між сторонами з 19 травня 2010 року з приводу того що ОСОБА_1 змінила місце проживання, є спір про визначення місця проживання дитини. Це підтверджується і розпорядженням № 325 від 27.07.2010 року голови Кам’янсько-Дніпровської райдержадміністрації, згідно якого вирішено питання про  надання побачень матері з дитиною. /а.с.  44  /.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування  судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України» Про застосування судами деяких  норм Кодексу про шлюб та сім’ю України від 12 червня 1998 року, суд при вирішенні спору про місце проживання дитини  має враховувати те, хто із батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про дитину, особисті якості батьків, можливість створення  належних умов до виховання дитини.

Твердження представника позивача, що доказом про піклування ОСОБА_1 за дитиною є журнал прийому громадян головою Іванівської сільської ради, в якому  є запис про спір між батьками сім’ї ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, суд до уваги не приймає, оскільки це не свідчить про її піклування за дитиною.

Твердження відповідача та свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_29 про аморальний спосіб життя ОСОБА_1 суд не приймає, як доказ, оскільки  не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Позивач не довела суду доцільності  зміни місця проживання ОСОБА_4, тому в позові суд вважає ОСОБА_1 відмовити.

Керуючись ст. ст. 8, 41 Конституції України, ст. 2-9, 15, 112, 150-155, 157,161 ч.1 СК України, ст. 29 ЦК України,30,60-61,213-216 ЦПК України, суд

                    ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа  без самостійних вимог Орган опіки та піклування К-Дніпровської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання малолітньої дитини,  - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя                                                                      М.С. Яковлєва