Справа № 2а-137/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2009 р. м. Алчевськ
Алчевський міський суд Луганської області в складі:
Головуючого судді Антоненко М.В.
При секретарі судового засідання Полухіної І.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора міста Алчевська в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області про визнання незаконною бездіяльності відповідача та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, посилаючись на те, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, пенсіонером, яка не має спеціальної освіти, а тому не може самостійно скласти позовну заяву, звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську про зобов’язання здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" як дитині війни за період з липня 2007 року по грудень 2008 року включно в сумі 1893,90 грн. Просив поновити строк звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 має статус "дитини війни" у зв’язку з чим. у відповідальності до ст. 6 Закону України "'Про соціальний захист дітей війни'', виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважав, що положення Законів України " Про Державний бюджет України на 2006 рік" та " Про державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п. п. 2 п. 41 розподілу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вважав неможливе їх застосування з 01.01.2008 року. Позивач просив суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав ОСОБА_1
Позивач у судове з’явився, просив суд задовольнити позов.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити суд у задоволення позову.
У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має правовий статус "дитина війни", що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-4 "Про державний бюджет України на 2006 рік"'. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання, зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України " Про державний бюджет України на 2007 рік», дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6 - рп/2007 року положення статті 71 Закону України " Про державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік " та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн. з 1 жовтня - 415,11 грн.
Тобто за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року ОСОБА_2 мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% /31 х 23 днів + 410 грн. х 2x30% + 415,11 грн. х 3 х30%).
Згідно частини 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна буда дізнатися про порушення своїх прав, свобод і інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленим клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався у липні 2008 року. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян обов’язково підлягають оприлюдненню.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до прокуратури м. Алчевська 23.12.08 р., а тому, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 99 КАС. суд вважає, що річний строк звернення до адміністративного суду рахується з 23.12.07 року.
У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік. а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 23.12. 2007 року, (дата звернення позивачки до прокуратури). Таким чином, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 23 до 31 грудня 2007 року в сумі 36 грн., 09 коп. (415.11 Х 30%/31 Х 9 днів).
Відмовляючи у задоволенні позову з підстав пропуску річного звернення до суду. суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України "Про соціальний захист дітей війни" визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 2 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнання такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області здійснювати перерахунок ОСОБА_1 підвищення до пенсії "дитини війни" у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715,23 грн. (4181 грн. х 30%/31х 10 днів + 481 грн. х 30% - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 3 х 30% - 482х 3 х 10% + 498 грн. х 3 х 30% - 498 грн., х 3 х 10%). Виходячи з цього, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у сумі 715,23 грн.
Керуючись ст. ст. 2,11,17,18,87,94.99,100,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Алчевську Луганської області щодо непроведения доплати та виплати до пенсії ОСОБА_1 у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі
30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 23.12.07 р. по 31.12.07 р. та з 22.05.08 р. до 31.12.08 р. у сумі 751 грн., 32 коп.
В задоволенні решти вимог відмовити за їх необґрунтованістю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.