Справа № 2-687/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2010 року                             смт. Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Марюхна Л.А.

при секретарі Великородній Л.Ф.

розглянув у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визнання права власності на самочинне будівництво та визнання права власності  в порядку спадкування.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд визнати за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право приватної власності на самочинне будівництво, у вигляді домоволодіння яке розташоване в АДРЕСА_1 до складу якого входять – гараж літ «П», літня кухня літ. «Б», навіс літ «З», погріб літ. «М» вигрібна (зливна яма) літ. «К», гараж літ. «в» у зв’язку з тим, що вказане  будівництво виконано без належного на те дозволу, та затвердженого проекту, а також просить суд  визнати за ОСОБА_3 право власності на спадок після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на все домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_2  

В судовому засіданні позивач пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна сестра -  ОСОБА_2.

Відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину ОСОБА_2 належало на праві приватної власності вищевказане домоволодіння.

За життя  ОСОБА_2 без належного на те дозволу  на території вказаного домоволодіння було побудовано два гаражі, літню кухню, навіс, погріб та вигрібна яма.

На даний час згідно акту обстеження  самочинно збудованих будівель та споруд в домоволодінні по АДРЕСА_2 щодо відповідності вимогам містобудівних та державних будівельних норм від 05 серпня 2010 року зазначені самочинно збудовані об’єкти відповідають вимогам  і державним будівельним нормам ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень» та ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» і можуть бути використані для подальшої  експлуатації.

Представник  Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області в судове засідання не прибув, але надіслав лист в якому вказав, що не заперечує проти задоволення позову як обгрунтованного  і просить суд справу розглянути без його участі.

Суд, вислухав пояснення позивача, перевірив надані по справі докази  прийшов до висновку по те, що позов  є обґрунтованим, та підлягає задоволенню з наступних підстав :

Згідно акту обстеження  самочинно збудованих будівель та споруд в домоволодінні по АДРЕСА_2 щодо  відповідності вимогам містобудівних та державних будівельних норм від 05 серпня 2010 року  зазначені самочинно збудовані об’єкти відповідають вимогам  і державним будівельним нормам ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень»  та ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» і можуть бути використані для подальшої  експлуатації.

За наявності наданих суду доказів суд вважає необхідним визнати за померлою ОСОБА_2 право власності на самочинне будівництво, а саме у вигляді домоволодіння яке розташоване в АДРЕСА_2 до складу якого входять – гараж літ «П», літня кухня літ. «Б», навіс літ «З», погріб літ. «М» вигрібна (зливна яма) літ. «К», гараж літ. «в», що не суперечить вимогам ст. 376 ЦК України, так як встановлено, що будівництво нерухомого майна, проведено без належного на те дозволу  чи належно затвердженого проекту, але згідно наданих документів при цьому не порушуються права інших осіб.

Визнання права власності на навіс літ «З» та вигрібну (зливну яму) літ. «К»,  не потребують визначення самочинного будівництва, так як до такого не належать.

Відповідно до  ч. 1  Закону України «Про державну реєстрацію речових прав  на нерухоме майно та їх обмежень» №1952 від 01.07.2004 року, обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних, юридичних осіб. Підставою  для проведення  державної реєстрації прав на нерухоме майно є  рішення суду  згідно Положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого  наказом Мінюсту №5/5 від 07.02.2002 року.

Відповідно до ст. 331 ЦК України  право власності на нову річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, вищезазначені об’єкти нерухомості будівництвом закінчені.

Інші спадкоємці на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 крім ОСОБА_3  відсутні.

Відповідно до вимог ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця.

Спадком після смерті ОСОБА_2 є домоволодіння яке розташоване в АДРЕСА_2 в цілому, відповідно до  свідоцтва про право власності на спадщину ВМІ/762057/ від 20.10.2009 року, тому суд, вважає за необхідне визнати за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння  за зазначеною адресою, так як інших спадкоємців не має.

ОСОБА_3 фактично прийняв спадок після смерті  рідної сестри. Статтею 1223 ЦК України передбачено , що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, тому  позивачеві з урахуванням обставин справи  є за доцільне продовжити строк для його прийняття  , як пропущене з поважних причин.

Керуючись ст.ст.  5-11,57-66,212-215,218,223, ЦПК України, ст. 328, 331,376, 1262  ЦК України, суд

ВИРІШИВ  :

Позов ОСОБА_1 до Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області про визнання права власності на самочинне будівництво та визнання права власності  в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати  за  померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на самочинне будівництво, а саме право приватної власності на самочинне будівництво, у вигляді домоволодіння яке розташоване в АДРЕСА_1 до складу якого входять – гараж літ «П», літня кухня літ. «Б», навіс літ «З», погріб літ. «М» вигрібна (зливна яма) літ. «К», гараж літ. «в».

Визнати за ОСОБА_3 право власності на спадок у вигляді домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.

Рішення  суду може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області, через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення, шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції в порядку  ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                           Марюхна Л.А.