ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адміністративна справа № 2-а-3289/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

15 вересня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

         головуючого - судді                   Кунцьо С.В.

             при секретарі с/з                               Музика О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління державного комітету земельних ресурсів у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

                                               ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління державного комітету земельних ресурсів у Тернопільській області про скасування протоколу про адміністративне правопорушення № 000452 від 22 червня 2010 року. Посилаючись на те, що державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Іваськівим І.Я. при винесенні вказаного протоколу не взято до уваги пояснення позивача про те, що 20 січня 2010 року ОСОБА_2 з ВАТ «Тернопільське обласне підприємство «Тернопільавтотранс 16100» в особі начальника Тернопільської автостанції Воловика Б.М. уклала договір № 31 оренди майна підприємства – асфальтного покриття, на території приміського автовокзалу, що по вул. Білогірській, 1 в м. Тернополі. Крім цього, в договорі зазначено площу асфальтного покриття, його місце розташування і цільове призначення мети оренди. Таким чином при складанні оскаржуваного протоколу допущено ряд порушень матеріального та процесуального права і з цих підстав, просить його скасувати.  

Позивач у судовому засіданні позов уточнила і просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 000432 від 22.06.2010 р.

Представник відповідача  Головного управління державного комітету земельних ресурсів у Тернопільській області в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За наявності обставин, приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 000452 від 22 червня 2010 року, гр. ОСОБА_2 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0004 га із земель автомобільного транспорту та дорожного господарства для розміщення торгівельного кіоска (роздрібної торгівлі) на території приміської автостанції по вул. Білогірська, 1 м. Тернопіль, чим порушила вимоги ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, 53-1 КУпАП.

Постановою про накладення адміністративного стягнення № 000432 від 22 червня 2010 року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді  штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до ст. 53-1 КУпАП, самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.  

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Ст. 280 КУпАП, зобов’язує орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, з’ясувати:  ч и було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності  до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними – якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Незважаючи на вимоги КУпАП, відповідачем не було наведено жодних доказів на підтвердження викладених державним інспектором з контролю за використанням та охороню земель у постанові обставин та спростування заперечень у позові ОСОБА_2 проти цього.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

Як вбачається з оголошених, досліджених та проаналізованих в судовому засіданні доказів:

    20 січня 2010 року ВАТ «Тернопільське обласне підприємство «Тернопільавтотранс 16100» в особі начальника Тернопільської автостанції Воловика Б.М. та ОСОБА_2 уклали договір № 31 оренди майна – асфальтного покриття на території приміського автовокзалу, що по вул. Білогірській, 1 в м. Тернополі.

Відповідно до п.п.1.1, 1.3. договору № 31 оренди майна – асфальтного покриття від 20 січня 2010 року, ВАТ «Тернопільське обласне підприємство «Тернопільавтотранс 16100» передає, а ОСОБА_2 бере у тимчасове платне користування майно підприємства – асфальтне покриття площею 4+8 м. кв. за адресою: м. Тернопіль, вул. Білогірська, 1, для використання під роздрібну торгівлю направлену на надання додаткових послуг по обслуговуванню пасажирів. Земельна ділянка під асфальтним покриттям в оренду не передається. Договір вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами і вступає в дію лише після завірення печаткою підприємства.

    Пунктом 2.1 даного договору передбачено термін дії оренди з 1 січня 2010 року по 30 червня 2010 року.

    Крім того, 05 липня 2010 року ВАТ «Тернопільське обласне підприємство «Тернопільавтотранс 16100» в особі начальника Тернопільської автостанції Воловика Б.М. та ОСОБА_2 уклали договір № 263 оренди майна – асфальтного покриття на території приміського автовокзалу, що по вул. Білогірській, 1 в м. Тернополі із терміном дії оренди з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників.

Позивач у судовому засіданні стверджувала, що не займала самовільно земельної ділянки, а лише орендувала ділянку асфальтного покриття .

Постанова про накладення адміністративного стягнення повинна відповідати вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові про накладення адміністративного стягнення № 000432 від 22 червня 2010 року, всупереч вимог ст. 280 КУпАП не зроблено висновку про винність ОСОБА_2 та при накладенні на неї адміністративного стягнення всупереч вимог вказаної статті та ст. 33 КУпАП, не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідно до ст. 34 КУпАП і обтяжують відповідно до ст. 35 КУпАП відповідальність.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особа, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтвердженні матеріалами справи ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, беручи до уваги те, що відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, а тому суд вважає, що слід  скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 000432 від 22 червня 2010 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 70, 71, 72, 128, 159-163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 33, 122, 254, 258, 280, 283, 284, 288, 289  КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 до Головного управління державного комітету земельних ресурсів у Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 000432 від 22 червня 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 53 - 1Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

    Головуючий – суддя                     С.В. Кунцьо

Копія вірна з оригіналом

Суддя Тернопільського міськрайоного суду

Тернопільської області                                   С.В. Кунцьо