Справа № 2-а-8298/09

                                                                                                                                 № 2-а-1114\10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2010 р. Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Єрмак Н.В.

за участю секретаря Кононенко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ДАІ м. Харкова Сичова Сергія Вікторовича, ВДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУМВС в Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову АХ 049337  по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що винесена відповідачем постанова не відповідає вимогам закону, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерелом доказів та підставою для подальшого провадження у справі,  не складався та під розписку позивачу не вручався.

Також позивач зазначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, яка є предметом оскарження, позивачу в порушення вимог ч. 5 ст. 285 КУпАП не вручалася, а прилад ВМ «Візір», на який вказується в постанові по справі про адміністративні правопорушення, не відноситься до технічного засобу, зазначеного в ст. 258 КУпАП України, який працює в автоматичному режимі та при використанні якого протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Таким чином, позивач вважає, що Постанова АХ 049337 по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам закону, оскільки не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірності дій ОСОБА_1

Крім того, позивач просить поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки він отримав копію постанови поштою лише 24.03.2009 р.  

Позивач в судове засідання не з*явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач Сичов С.В. та представник відповідача ВДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУМВС в Харківській області у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Постановою інспектора ДПС БДПС ДАІ м. Харкова прапорщика міліції Сичова С.В.  на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 280 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В постанові вказується, що ОСОБА_1 21.01.2009 р. о 09 год. 16 хв. керував автомобілем «Шкода-Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 по пр. 50-річчя СРСР в районі будинку № 187 зі швидкістю 85 км/год при обмеженні швидкості руху у населеному пункті не більше 60 км/год, чим допустив порушення п. 12.4 ПДР України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов’язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, встановленого ч. 1 ст. 122 КУпАП необхідно з’ясувати місце вчинення, швидкісний режим, що встановлено на зазначеній ділянці дороги, факт перевищення швидкості. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП, а саме, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відео зйомки.

Однак, відповідачем протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 КУпАП та Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні правопорушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2003 р. № 1217 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 974/8295, є документом, що засвідчує факти неправомірних дій учасників дорожнього руху і є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі, не складався, під розписку заявнику, як це передбачено ч. 2 ст. 254 КУпАП, не вручався.

Вимірювач швидкості «Візір», на який йде посилання в оскаржуваній постанові по справі про адміністративні правопорушення, не відноситься до технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, про які вказується в ст. 258 КУпАП.

Так, згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візір», цей прилад забезпечує відеозапис (фотографування) порушень швидкісного режиму або інших ситуацій як в стаціонарному, так і патрульному режимі роботі, управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемичками, усі настройки приладу є «умовними» і потребують настроювання приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. Функцій автоматичного приведення приладу в дію передачі даних та їх одночасної автоматизованої обробки ВШ «Візір» не містить. В розділу 6 Методичних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з ВШ «Візір», де вказується на необхідність складання інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою ВШ «Візір», що також узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП.

Згідно ч. 5 ст. 285 КУпАП, у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Однак, в порушення зазначених вимог закону постанова по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1  не вручалася.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, адміністративна відповідальність за скоєне правопорушення має місце у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали перевищення ОСОБА_1 швидкості руху. Також постанова не містить опис обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та інші права, передбачені ч. 1 ст. 256 КУпАП.

У даному випадку, позивач був обмежений в правах, наданих їй ст. 256 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення була розглянута за його відсутності.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що постанова АХ 049337 по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інших обставин, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова скасуванню.

Крім того, суд вважає, причину пропуску строку позивачем на оскарження постанови по справі про накладення адміністративного стягнення поважною та на підставі ст. 289 КупАП поновлює його, оскільки позивач отримав копію постанови 24.03.2009 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови по справі про накладення адміністративного стягнення.

Визнати дії інспектора ДПС БДПС ДАІ м. Харкова прапорщика міліції Сичова Сергія Вікторовича протиправними.

Скасувати постанову АХ 049337 по справі про адміністративне правопорушення без дати про накладення стягнення на ОСОБА_1 у сумі 280 гривень, провадження по справі закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: