Справа № 1-289/10

                                                                                    ВИРОК

                                                                             Іменем України

25 червня  2010 року         м. Київ

        Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

        головуючого судді         Омельченко М.М.

        при секретарі             Комендат М.Р.

        за участю прокурора         Юркової Ю.В.

        захисника             ОСОБА_1

        потерпілого             ОСОБА_2,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Черняховськ Калінінградської області, Росія, росіянина, громадянина України, освіта професійно-технічна, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, військова частина, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.  2 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України, -

встановив:

    25 грудня 2008 року близько 03 години 30 хвилин ОСОБА_3, діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_4, на належному ОСОБА_3 автомобілі марки «БМВ-323-i», д/н НОМЕР_1 з метою скоєння незаконного заволодіння автотранспортом, приїхали до другого під’їзду будинку № 49 по вул. Жовтневій в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, де підійшли до легкового автомобіля марки «БМВ-318-i», д/н НОМЕР_2, який перебував на стоянці поблизу вказаного будинку. Після чого ОСОБА_4 проник через водійські двері до салону вказаного автомобіля та шляхом з’єднання дротів намагався запустити двигун даного автомобіля, що не вдалося. Після чого ОСОБА_3, за пропозицією ОСОБА_4, дістав із багажника належного йому автомобіля марки «БМВ 323-і» д/н НОМЕР_1, на якому він приїхав, трос та зачепив його за крюк транспортування автомобіля марки «БМВ 318-і» д/н НОМЕР_2, який знаходився на стоянці. Потім ОСОБА_3 сів за кермо належного йому автомобіля, а ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля марки «БМВ 318-і» д/н НОМЕР_2 та разом відтягнули його в невідомому напрямку, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку, згідно висновку експерта № 195 А від 16.03.2009 року, в розмірі 6789,13 гривень.

    Крім цього, 20 січня 2009 року ОСОБА_3, знаходячись в м. Києві по вул. Вересневій, у невстановленої досудовим слідством особи, незаконно для власного вживання придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (маріхуану), який знаходився в поліетиленовому пакеті. Придбаний пакет з канабісом поклав до правої кишені своїх штанів та, таким чином зберігаючи при собі, перевіз в приміському транспорті та в маршрутному таксі з метою подальшого власного вживання без мети збуту з м. Києва до м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, де 21 січня 2009 року близько 00 годин 30 хвилин на вул. Жовтневій під час профілактичного відпрацювання ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, був затриманий співробітниками Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області та доставлений до Вишневого МВМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області для встановлення особи, де в присутності понятих під час зовнішнього огляду особистих речей в правій кишені штанів, в які був одягнений ОСОБА_3, був виявлений поліетиленовий пакет з висушеною подрібненою рослинною масою зеленого кольору, який в присутності понятих було вилучено в якості речового доказу.

    Згідно висновку експерта № 121/х від 28.01.2009 року подана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом (висушеним). Маса наркотичного засобу (висушеного канабісу) становить 14 г.

    Канабіс (висушений), згідно «Списку №1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці 1» Переліку наркотичних засобів, психотропних речових і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, є наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

    Допитаний у судовому засіданні підсудний свою вину у пред’явленому йому обвинуваченні  визнав та пояснив, що він тривалий час працював таксистом на власному автомобілі марки «БМВ-323-i», д/н НОМЕР_1. ОСОБА_4 користувався його послугами як таксиста, вони спілкувались, були в нормальних відносинах. 24 грудня 2008 року близько опівночі йому подзвонив ОСОБА_4 та попросив приїхати до нього додому у м. Вишневе. До ОСОБА_4 він приїхав близько 3 години ночі. Сівши до нього в салон автомобіля ОСОБА_4 попросив заїхати у двір багатоповерхового будинку, де зупинив біля схожого автомобіля «БМВ». ОСОБА_4 вийшов з його автомобіля і підійшов до автомобіля «БМВ», відкрив водійські двері та сів за кермо. Через декілька хвилин ОСОБА_4 опустив скло в передніх пасажирських дверях та сказав, що машина не заводиться та попросив зачепити її до автомобіля ОСОБА_3 на буксирувальний  трос. Підозрюючи, що це автомобіль не ОСОБА_4 та що він фактично стає співучасником крадіжки, він все таки дістав з багажника свого автомобіля трос і передав його ОСОБА_4. Чому так вчинив в ту мить пояснити не може. З’єднавши автомобілі між собою буксирувальним тросом вони відтягнули викрадений автомобіль на автостоянку в районі Жовтневого ринку в м. Києві, де залишили. Потім на прохання ОСОБА_4 він його завіз до дружини, яка проживала в с. Проліски Бориспільського району Київської області. Туди вони приїхали близько 6 години ранку. Звідти він повернувся додому в м. Київ.  Через декілька днів, а саме 2 січня 2009 року зранку йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 і попросив, щоб він його відвіз до краденої машини. Тому він вранці сів за кермо свого автомобіля і близько 10 години приїхав в с. Проліски, звідки забрав ОСОБА_4 та відвіз в м. Київ до того місця, де вони раніше на автостоянці залишили викрадений автомобіль. ОСОБА_4 сів у той автомобіль, після чого вони роз’їхались у своїх справах. В той же день у нього зламався автомобіль та він попросив ОСОБА_4 відбуксирувати його в гараж для ремонту. ОСОБА_4 допоміг йому це зробити, розам з тим ОСОБА_4 попросив в нього попросив документи та державні номери з його автомобіля, щоб можна було прикріпити їх на крадений автомобіль і покататись. Він дав ОСОБА_4 документи та номерні знаки, до кінця не розуміючі наслідків своєї протиправної поведінки. Через декілька днів ОСОБА_4 зателефонував та повідомив, що викрадений «БМВ» зламався та стоїть в м. Вишневе, також повідомив, що на цьому автомобілі номерні знаки його автомобіля, а в салоні знаходяться документи на його автомобіль. Вони зустрілись біля викраденого автомобіля, де ОСОБА_4 сказав, що він може забирати цей автомобіль собі, якщо хоче. На дану пропозицію він погодився та, зупинивши автомобіль, який проїжджав поруч, затягнув даний автомобіль в гаражний кооператив «Надія» по вул. Бориспільській, 53 в м. Києві. Через декілька днів він прийшов до гаражного кооперативу і з краденого автомобіля БМВ зняв кермо і поставив його на свій автомобіль. Автомобіль весь час знаходився в кооперативі «Надія».

    Також підсудний показав суду, що близько десяти років назад він вперше спробував курити висушені коноплі, вживання наркотиків носило епізодичний характер, він притягувався до кримінальної відповідальності за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, проте був звільнений від кримінальної відповідальності як особа, яка пройшла курс лікування від наркотичної залежності. 20 січня 2009 року близько опівночі, перебуваючи в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, повертаючись від знайомих, з якими разом відпочивав та вживав спиртні напої, він придбав у незнайомця на автобусній зупинці пакет з висушеним канабісом, щоб потім його викурити. Проте, через деякий час його зупинили працівники міліції та доставили до Вишневого МВ для перевірки даних про його особу. В приміщенні МВ у присутності двох понятих у нього були виявлено та вилучено наркотичний засіб. Потім його перевіряли на причетність до інших злочинів, а тому стало відомо про крадіжку автомобіля БМВ, в чому він зізнався.

У вчиненому підсудний щиро розкаявся, запевняв, що він зробив належні висновки зі своєї поведінки, розуміє, що не можна було мовчазно погоджуватися на вчинення крадіжки з ОСОБА_4. Під час розгляду справи повністю відшкодував завдані його діями збитки потерпілому ОСОБА_5, вибачився перед ним; просив не застосувати до нього суворого покарання, не позбавляти волі, дати шанс розпочати нове життя, стати гідним членом суспільства.

    Окрім визнання підсудним своєї вини, винність підсудного у пред’явленому йому обвинуваченні  підтверджується сукупністю інших доказів, які були досліджені в ході розгляду кримінальної справи, а саме:

            - показами потерпілого ОСОБА_5, який показав суду, що в його управлінні є  автомобіль марки «БМВ-318» д/н НОМЕР_2, який належить його матері. Напередодні новорічних свят, перед 2009 роком, в його автомобілі сів акумулятор, тому він його залишив на автостоянці поблизу другого під’їзду будинку № 49 по вул. Жовтневій в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, де він проживає. 26.12.2008 року близько 22 години, повертаючись з роботи, з добового чергування, він виявив відсутність свого автомобіля марки «БМВ», який він останній раз бачив 24.12.2008 року, коли йшов на роботу. З приводу крадіжки автомобіля він звернувся з заявою до міліції. Пізніше викрадений автомобіль був розшуканий в м. Києві по вул. Бориспільській та йому повернутий, але в майже розібраному стані, що змусило його пред’явити під час розслідування справи цивільний позов до ОСОБА_3 як до особи, яку викрили в крадіжці. Проте на час розгляду справи в суді завданий йому збиток повністю відшкодований, з даного приводу він до ОСОБА_3 претензій не має, просить його суворо не карати, не позбавляти волі;

- оголошеними в судовому засіданні згідно ст. 306 КПК України показами свідка ОСОБА_6, який, будучи допитаним на досудовому слідстві, показав, що 21.01.2009 року близько 00.30 годин він проходив по вул. Балукова в м. Вишневе неподалік адміністративного будинку Вишневого МВМ, до нього підійшов чоловік в цивільному, який представився працівником міліції та запропонував йому бути присутнім під час зовнішнього огляду невідомого йому чоловіка на факт виявлення в нього його особистих документів, які могли  б засвідчити його особистість та виявлення в нього наркотичного засобу. Поблизу даного працівника міліції стояв ще один чоловік, також понятий, якого запросили раніше. Коли вони всі підійшли до відділення міліції, в холі стояв невідомий йому раніше чоловік, працівники міліції запитали як його звуть і де він проживає. Чоловік назвав своє ім’я, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6. Також даний чоловік сказав, що він зареєстрований та проживає в м. Києві, в м. Вишневе він був в свого знайомого товариша. Коли він проходив по вул. Жовтневій до нього підійшли працівники міліції та запросили пройти з ними до відділення міліції. Під час розмови даний чоловік постійно хвилювався. Коли працівники міліції запитали в нього, чи є в нього якісь документи, які могли засвідчити його особистість та чи є в нього наркотичні засоби, він почав хвилюватись, а потім відповів, що є. Після цього, працівники міліції провели його зовнішній огляд і в правій кишені штанів, в які він був одягнений, виявили поліетиленовий пакет, в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, зі слів громадянина ОСОБА_3 в даному пакеті знаходився наркотичний засіб - маріхуана. Даний наркотичний засіб працівники міліції в його присутності та в присутності іншого понятого, а також ОСОБА_3 помістили в поліетиленовий пакет, який опечатали, скріпили підписами всіх учасників огляду та вилучили до Києво-Святошинського РВ в якості речового доказу (том 1 а.с. 152-153);

    - аналогічними, оголошеними у судовому засіданні згідно ст. 306 КПК України, показами на досудовому слідстві свідка ОСОБА_8  (том 1 а.с. 150-151);

      - оголошеними у судовому засіданні згідно ст. 306 КПК України показами свідка ОСОБА_9, який, будучи допитаним на досудовому слідстві показав, що він  працює о/у СКР Києво- Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області. 20.01.2009 року близько 00.30 годин він разом з своїми колегами під час відпрацювання на службовому автомобілі їздили по вулицях м. Вишневе та спостерігали за охороною громадського порядку. Проїжджаючи по вул. Жовтневій в м. Вишневе вони помітили, що по вулиці в пізній час доби йде підозрілий чоловік. Вони зупинили автомобіль та підійшли до даного чоловіка, пред’явивши йому свої службові посвідчення попросили представитись, але він відмовився назвати своє ім’я, тому вони його запросили разом з ними проїхати у відділення міліції для встановлення його особистості. Коли вони приїхали до Вишневого МВМ, вони вирішили запросити до відділення міліції двох понятих, які могли б бути присутніми під час його зовнішнього огляду. Коли до відділення міліції зайшли двоє понятих, яких було запрошено з вулиці він ще раз запитав, як його звуть і де він проживає. Тільки після цього даний чоловік назвав своє ім’я, а саме ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6. Також даний чоловік сказав, що він йшов на маршрутку, щоб поїхати до дому в м. Київ. Під час розмови даний чоловік постійно хвилювався. Після цього він в присутності понятих провів його зовнішній огляд і в правій кишені штанів, в які він був одягнений, вони виявили поліетиленовий пакет, в якому знаходилася речовина рослинного походження зеленого кольору, зі слів громадянина ОСОБА_3 в даному поліетиленовому пакеті знаходився наркотичний засіб - маріхуана. Даний наркотичний засіб він в присутності своїх колег, понятих та ОСОБА_3. помістив в поліетиленовий пакет, опечатав його, який було скріплено підписами всіх учасників огляду та в подальшому вилучено до Києво-Свягошинського РВ в якості речового доказу (том 1 а.с. 146-147);

    - постановою про порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння автомобілем марки «БМВ-318» д/н НОМЕР_2 (том 1 а.с. 1); заявою ОСОБА_5 від 26.12.2008 року, в якій він просить прийняти міри по розшуку належного йому автомобіля (т.1 а.с. 4); заявою ОСОБА_10 (том 1 а.с.  4а); протоколом огляду місця події від 26.12.2008 року (т.1 а.с. 5); протоколом огляду автомобіля марки «БМВ-318» д/н НОМЕР_2 від 20.01.2009 року (т.1 а.с. 13-17); протоколом явки з повинною від 24.01.2010 року (том 1 а.с. 19); постановою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України (том 1 а.с. 21); висновком експерта № 195 А від 16.03.2009 року, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «БМВ-318» д/н НОМЕР_2 становить 6789,13 грн. (т.1 а.с. 63-70);  протоколом відтворення обстановки і обставин події від 05.03.2009 року, під час якого ОСОБА_3 показав обставини вчинення крадіжки автомобіля (т.1 а.с. 80-83); постановою від 15.03.2009 року про приєднання до справи речових доказів (том 1 а.с. 89); постановою від 24.01.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України (том 1 а.с. 96); протоколом виявлення, огляду і вилучення від 21.01.2009 року, під час якого у ОСОБА_3 в присутності двох понятих буди виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору (т.1 а.с. 100); висновком спеціаліста № 152/Х від 22.01.2009 року, яким визначена маса вилученої у ОСОБА_3 наркотичної речовини у розмірі 14 г. (т.1 а.с. 106-107); висновком експерта № 121/Х від 28.01.2009 року, відповідно до якого подана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, вилучена у ОСОБА_3, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом (висушеним) (т.1 а.с. 118-119); протоколом огляду речових доказів від 16.03.2009 року, які постановою були приєднані до матеріалів кримінальної справи (т.1 а.с. 157-159).

    Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд визнає, що підсудний ОСОБА_3 давав суду правдиві покази, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, а також підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів та свідчать про незаконне заволодіння ОСОБА_3 транспортним засобом, що належить ОСОБА_5, а також незаконне придбання, зберігання та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту.

    Суд визнає, що вина підсудного у вчиненні злочинів доведена повністю, його дії кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

    При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу підсудного.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує, що злочин за ч. 2 ст. 289 КК України відноситься до тяжких злочинів, злочин за ч. 1 ст. 309 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, підсудний за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, обставинами, що пом’якшують покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавленння волі в межах санкцій відповідних статей з випробуванням, оскільки приходить до переконанння, з урахуванням думки потерпілого, про можливість виправлення та перевихованння ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 не підлягає до задоволенння, оскільки останньому повністю відшкодовані завдані збитки.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. ст. 81, 330 КПК України.

Судові витрати, відповідо до ст.ст.  91, 93, 331 КПК України, підлягають стягненню з підсудного.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 28,328, КПК України,  суд -

засудив:

    ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання:

    за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п’ять) років без конфіскації майна,

    за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України, призначити остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років без конфіскації майна.

    На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

    На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

    Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 (том 1 а.с. 94) – залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області 1358,65 (одну тисячу триста п’ятдесят вісім грн. 65 коп.) грн. судових витрат (том І а.с. 62, 105, 117).

Речові докази по справі:

-   автомобіль марки «БМВ-318-і», д/н НОМЕР_2, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 – залишити у його розпорядженні;

-   державний номерний знак НОМЕР_8, технічний паспорт на автомобіль марки «БМВ-323-і» НОМЕР_3, які передані на зберігання до камери речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області (том 1 а.с. 89) – повернути ОСОБА_3;

-   поліетиленовий пакет з маріхуаною, який знаходяться в камері схову речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області (том І а.с. 159), – знищити.

Арешт, накладений постановою від 05.03.2010 року ст. слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області на майно ОСОБА_3 (том 1 а.с. 72) – залишити без змін.

    Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_3 у вигляді взяття та тримання під вартою в СІЗО № 13 ДДУ з ПВП в м. Києві та Київській області, до набрання вироком законної сили змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

    Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом п’ятнадцяти  діб з дня його проголошення, а засудженим – в той же строк, з часу отримання ним копії вироку.

            Суддя                     М.М. Омельченко