Копія    

Справа № 2- 509/10 року

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М                 У К Р А Ї  Н И

30 серпня 2010 року Котовський міськрайсуд Одеської області

    в складі: головуючого судді – Фабіжевського С.А.

                    при секретарі          - Поберещенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивачка наполягала на визнанні інформації, що розповсюдила відповідачка недостовірно, такою, що  ганьбить, честь, гідність і ділову репутацію позивачки, на зобов’язанні відповідачки вибачитися перед нею, на стягненні з неї на свою корить 100000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 75 грн. судових витрат по сплаті за ІТЗ.

Відповідачка позов не визнала, стверджуючи, що між сторонами з 2007 року склалися взаємонеприємні стосунки на побутовому ґрунті. У листопаді 2009 року позивачка під час чергової сварки нецензурно висловлювалася на її адресу і погрожувала її чоловіку ОСОБА_3 тим, що він не буде отримувати допомогу по безробіттю. Це спіткало її 09.11.09 року звернутися спочатку до безпосереднього керівника позивачки зі скаргою, а, отримавши від нього відповідь, - у міліцію. Позов не визнавала, вважаючи, що позивачка її оговорює.

Вислухавши сторони, дослідивши представлені докази, матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи  № 2242 від 13 липня 2009 року Котовського МВ ГУМВС України в Одеські області, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається, як на  підстави своїх позовних вимог або заперечень.

Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про  судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи …» від 27 лютого 2009 року під поширенням інформації  слід розуміти опублікування  її у пресі, передання по  радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку; викладання в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідачка ж звернулася 09 листопада 2009 року до керівника ОСОБА_1 зі скаргою на позивачку у зв’язку з тим, що остання погрожувала її чоловіку тим, що він не буде отримувати допомогу по безробіттю (що позивачкою не спростовувалося) і у порядку Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року з подальшими змінами та доповненнями.

Що стосується звернення відповідачки у органи внутрішніх справ з відповідною заявою, то в ній взагалі ідеться про інші фізичні особи. ОСОБА_4 та його матір, ОСОБА_5 прізвище позивачки не згадується зовсім. Але, і у цьому випадку відповідача як і будь який інший громадянин України має право звернутися у будь який державний орган за захистом своїх інтересів.

Нарешті, позивачкою не надано суду будь яких об’єктивних доказів отримання нею матеріальної шкоди у розумінні положення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування матеріальної (немайнової) шкоди» від 31.03. 1995 року (зі змінами внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року).тому і в цій частині позов слід відмовити.

Таким чином, у порушення вимог ст.. 60 ЦПК України позивачкою не доведено ті обставини, на які вона посилалася, як на підставі своїх позовних вимог.

 Відмовляючи у позові, суд, керуючись ст. 88 ЦПК України, повинен відмовити позивачці і у позовній вимозі про стягнення судових витрат по сплаті за ІТЗ.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 у її позові до ОСОБА_2 про захист честі і гідності, стягнення моральної шкоди - відмовити.  

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення .

Суддя – підпис

Суддя –                     Секретар -