Копія

Справа № 2 –448 /2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                 У К Р А Ї Н И

    05 серпня 2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

    в складі: головуючого судді – Фабіжевського С.А.

             при секретарі          -  Поберещенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Котовської міської Ради Одеської області про скасування рішення виконкому Котовської міськради Одеської області,

в с т а н о в и в:

Позивач наполягав на скасуванні рішення відповідача № 429 від 12.12.1963 року на визнанні недійсним договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва житлового будинку укладеного 23 березня 1964 року між відповідачем та його батьком, ОСОБА_2, стосовно земельної ділянки по АДРЕСА_1 (колишній номер АДРЕСА_2) в м. Котовську Одеської області, на визнанні недійсним рішення відповідача № 435 від 05 жовтня 1973 року про надання зазначеної земельної ділянки його  батьку ОСОБА_2 та на визначені за ним права на спадщину за законом, не вказуючи після смерті якої особи.

Стверджував, що рішенням відповідача за № 94 від 29 липня 1959 року йому для будівництва житлового будинку була надана земельна ділянка АДРЕСА_1 (колишній АДРЕСА_2) по вул.. Харківській в м. Котовську Одеської області. Але, за сімейними обставинами він у 1963 році виїхав до м. Одеси на навчання. Скориставшись цим, його батько, без його дозволу, переоформив рішенням № 429 від 12 грудня 1963 року і договором про надання земельної ділянки у безстрокове  користування земельною ділянкою для будівництва житлового будинку від 23 березня 1964 року спірну земельну ділянку на своє ім’я, побудував на ній за допомогою позивача житловий будинок, оформивши його також на своє ім’я, про що позивач не знав і у ІНФОРМАЦІЯ_1 році помер. Після його смерті будинок успадкувала його (позивача)  мати, яка померла у 1983 році. Після смерті її  фактично прийняла  спадщину рідна сестра позивача ОСОБА_3, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_2 році, не оформивши спадщину і за ким зараз лічиться житловий будинок він не знає, стверджував, що ніякої згоди на свою письмову відмову від  земельної ділянки на користь батька він свого часу не  давав, тому і звернувся до суду.

Представник відповідача жодного разу у судове засідання не з’явився, але надіслав заяву, в якій висловлює те, що позов має рацію, але через пропуск терміну позовної даності позивачу  слід відмовити у задоволенні позову. Просив розглянути  справу без його участі.

Притягнуті до участі у справі, співвідповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 жодного разу у судове засідання не з’явилися не надали цьому поважних підстав, хоча про час та місце слухання справи повідомлялися, чому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Вислухавши позивача, дослідивши представлені докази суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на  підставу своїх позовних вимог або заперечень.

Позивачем доведено, що він не відмовився від наданої йому у 1959 році земельної ділянки для  будівництва житлового будинку (архівна довідка державного архіву Одеської області) і тому відповідач не мав права передавати згодом цю ж земельну ділянку  його батьку з такою ж метою. Але, при цьому, звернувшись у липні 2009 року з позовом до суду , позивач  пропустив термін позовної давності, оскаржуючи рішення відповідача № 429 від 12 грудня 1963 року. При цьому, не  просив поновити йому термін для звертання з позовом до суду, не наводив поважних причин з цього приводу. Сам же суд не взмозі виходити за межі  позовних вимог. До того ж, оскаржуючи рішення відповідача за № 435 від 05 жовтня ІНФОРМАЦІЯ_1 року, позивач не надав копію цього документу, тому суд не взмозі висловити свою  думку стосовно цього документу. Нарешті, наполягаючи на визнанні за ним права власності на  спадщину, позивач не вказує після якої особи він наполягає її прийняти. До того ж, остання його  позовна вимога прямо суперечить його вимогам про  скасування відповідних рішень відповідача, тобто,  позовні вимоги у їх сукупності є взаємовиключними.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 209 п. 3, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 у його позові до виконавчого комітету Котовської міської Ради Одеської області про скасування рішення виконкому Котовської міської Ради Одеської області від 12 грудня 1963 року за № 429, визнання недійсним договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 по вул. Харківська виданого на ОСОБА_2 від 23 березня 1964 року,визнання недійсним рішення виконкому Котовської міської Ради Одеської області за № 435 від 05 жовтня ІНФОРМАЦІЯ_1 року виданого на ОСОБА_2 та визнання права власності на спадщину за законом за ОСОБА_1 – відмовити у зв’язку зі спливом строків позовної давності.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження (апеляційної заяви), а в подальшому апеляційної скарги в 20-ти денний строк з дня подачі зазначеної заяви.

    По закінченню строків на апеляційне оскарження і не надходження апеляції, а також в разі не скасування цього рішення в апеляційному порядку воно набирає законної сили.

Суддя – підпис

Суддя -                           Секретар -