Справа № 2 – 722/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                    У К Р А Ї Н И

    29 червня 2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

    в складі: головуючого судді – Фабіжевського С.А.

              при секретарі          -  Поберещенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 7085 грн. 40 коп.,

в с т а н о в и в:

    Позивач наполягав на визнанні дійсним договору позики та на стягненні з відповідача 2070 грн. за цим договором, відсотків за порушення виконання грошового зобов’язання 15 грн. 40 коп., 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, та 72 грн. по сплаті державного мита та 120 грн. по сплаті ІТЗ, а всього 7277 грн. 40 коп..

    Позивач позов підтримав у повному обсязі,  підтвердив обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач позов визнав у повному обсязі, не заперечував проти його задоволення, пояснивши заборгованість відсутністю роботи та доходів.

    Вислухавши сторони, дослідивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з  наступних підстав.

    Встановлено, що 20 серпня 2008 року за умовами цивільної угоди сторони уклали між собою правочин позики. Згідно цього позивач позичив відповідачу 2070 грн., які останній зобов’язався віддати до 15 січня 2010 року. При цьому, сторони дотрималися письмової форми угоди. Про це свідчить розписка з власним підписом відповідача. Але, зобов’язань своїх за договором відповідач не виконав та гроші не віддав.

Згідно договору позики (ст.. 1046 ЦК України) одна сторона надає іншій стороні у власність кошти або інші речі, а остання у обумовлений термін повинна повернути  іншій ту ж саму суму коштів або рівну кількість речей того ж роду та якості. Взявши на себе зобов’язання повернути кошти до 15 січня 2010 року, відповідач не виконав їх. За таких підстав ці кошти  повинні бути стягнуті з нього на користь позивача у примусовому порядку (2070 грн.).

  Крім цього, згідно положень п. 2 ст. 625 ЦК України відповідач, як особа що не виконала грошового зобов’язання у визначений термін, за вимогою позивача, повинна сплатити суму боргу з 3 відсотка річних від суми, яку потрібно було своєчасно сплатити, якщо інше не встановлено правочином або законом, яка становить 15 грн. 40 коп. (за 16 днів прострочки (2070:365х3%х16).

Що стосується стягнення з відповідача 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, то в цій частині позову слід відмовити, бо самим договором позики це не встановлено.

Задовольняючи позов у повному обсязі, суд повинен керуватися положеннями ст. 88 ЦПК України і стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у межах задоволеної суми.

Таким чином, загальна сума стягнення з відповідача на користь позивача з викладених вище підстав складає 2256 грн. 40 коп. (2070 грн. 00 коп. + 15 грн. 40 коп. + 51 грн. державне мито + 120 грн. ІТЗ).

    Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 203, 28 п. 1 п.п. 3, 625 п. 2, 1046, 1047 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Визнати дійсним правочин позики, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20 серпня 2008 року.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2070 (дві тисячі сімдесят) грн. 00 коп. за договором позики, 15 грн. 40 коп. відсотків за порушення терміну виконання грошового зобов’язання,  51 (п’ятдесят одна) грн. державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ, а всього 2256 (дві тисячі п’ятдесят шість) грн. 40 коп..

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження (апеляційної заяви), а в подальшому апеляційної скарги в 20-ти денний строк з дня подачі зазначеної заяви.

По закінченню строків на апеляційне оскарження і не надходження апеляції, а також в разі не скасування цього рішення в апеляційному порядку воно набирає законної сили.

Суддя –