Справа № 2-3764/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09 вересня  2010 року                         м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі

головуючого судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Колос А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова про визнання бездіяльності неправомірною та зобов‘язання нарахувати та виплатити  щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік, -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2010 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова, про  визнання бездіяльності щодо виплати щомісячної державної соціальної допомоги за 2009 рік та стягнення 1 240 грн. недоплаченої соціальної допомоги.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй щомісячно повинна підвищуватися пенсія на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені частиною 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивач в судове засідання не з‘явилась, до його початку надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

       Представник відповідача не з»явився, при цьому надіслав письмові заперечення, якими повідомив про невизнання позову. Крім того зазначив, що у 2009 році він виплачував позивачці щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 49 грн 80 коп., який встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Вважає визначення розміру надбавки до пенсії з урахуванням положень частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» неможливим, оскільки на думку відповідача, положення статті цього Закону не поширюються на спірні правовідносини.

        Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

УПФУ в Деснянському районі міста Чернігова не заперечує того факту, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якої діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Суд не бере до уваги положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачається статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107 текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції (набрала чинності з 01 січня 2008 року): «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».  

Рішенням Конституційного Суду України «У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)» від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в Деснянському районі міста Чернігова було виплачено позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за період з січня по грудень 2009 року у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка встановлю розмір підвищення з 22 травня – 48.10 грн., з 1 липня  - 48,20 грн., з 01 жовтня – 49,80 грн.

         Оскільки нарахування підвищення до пенсії як дитині війни відноситься до компетенції управління Пенсійного Фонду, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині виплати недоплаченої пенсії як дитині війни  за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Керуючись  ст.ст. 10, 11, 60,  209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

   Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова щодо виплати ОСОБА_2 підвищення  до пенсії у розмірі, встановленому  ст.6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 року - протиправною.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням  їй розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року  і здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова на користь ОСОБА_2 171 грн. 00 коп. понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене  до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

        Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      Суддя