Справа №2-14185

                                  Р І Ш Е Н Н Я                         2010 р.

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 серпня 2010 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді     Майстренко О.М., при секретарі Войтовій О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою, у якій просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1

    Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він  перебудував належний йому на праві приватної власності житловий будинок, в раховуючи  рік побудови будинку (до 1917р.) та наявність дерев’яних ветхих стін, які не придатні для подальшої експлуатації, для поліпшення житлових та побутових умов. Будівництво здійснив на земельній ділянці, яка належить його на праві приватної власності.

Згідно технічного висновку про стан будівельних конструкцій житлового будинку та визначення можливості експлуатації за адресою АДРЕСА_1 експлуатація житлового будинку та гаражу можлива.

Йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності, так як ним не було отримано дозвіл на виконання робіт, а тому він вимушений звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач у справі в особі свого представника просив розглядати справу за його відсутності та прийняти рішення на розсуд суду, якщо не порушуються інтереси третіх осіб.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі на підставі наступного.

    В судовому засіданні встановлено, що позивачу по справі, ОСОБА_1, згідно договору купівлі-продажу №1-2323 від 30.09.1988 р. належить 52/100 частки житлового будинку № 14 з належною частиною надвірних споруд по пров. Куйбишева у м. Харкові; та згідно договору дарування №1-2025 від 18.06.2001 р. 48/100 частки житлового будинку № 14 з належною частиною надвірних споруд по пров. Куйбишева у м. Харкові.

Враховуючи  рік побудови будинку (до 1917 р.) та наявність дерев’яних ветхих стін, які не придатні для подальшої експлуатації, для поліпшення житлових та побутових умов позивачем було побудовано житловий будинок, який складається з цоколю (гараж) площею 66,5 кв.м., першого поверху площею 64,5 кв.м, та мансарди площею 58,9 кв.м.

КП «Харківське міське БТІ» проведено інвентаризацію домоволодіння, з урахуванням побудованих приміщень. Згідно технічного паспорту загальна площа побудованого житлового будинку літ. «Л-1» складає 189,9 кв.м. в т.ч. житлова 49.1 кв.м.

Рішенням ХМР №156/04 від 06.10.2004 р. земельна ділянка виділена для цієї мети – обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, державний акт на право власності на земельну ділянку площею 387кв.м. від 18.01.2006 р. Отже позивач не порушує інтереси і права інших осіб.

Згідно технічного висновку про стан будівельних конструкцій житлового будинку та визначення можливості експлуатації за адресою АДРЕСА_1 експлуатація житлового будинку та гаражу можлива. Результати обстеження надають можливість стверджувати, що технічний стан конструкцій забезпечує надійну експлуатацію житлового будинку і гаражу та забезпечують безпеку для життя та здоров’я мешканців. Технічні рішення, прийняті при будівництві житлового будинку та гаражу відповідають вимогам діючих норм та правил державних стандартів.

Будівництво було здійснено на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві приватної власності.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ст. 321 ЦК України закріплено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на побудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва; право власності на нову річ, виготовлену (створену) особою, здобувається їм, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, що виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів, є власником цієї речі.

Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Позивачем було збудовано домоволодіння на належній йому на праві власності земельній ділянці, яка була виділена для цієї мети, але без належного дозволу.

Судом не встановлено, що позивачем порушені будь-чиї права та інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1  до Харківської міської ради про визнання права власності є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.. 319, 321, 331, 376 ЦК України,  ст. ст. 57-60 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на житловий будинок літ. «Л-1» загальною площею 189,9 кв.м. в т.ч. житловою 49.1 кв.м. по АДРЕСА_1

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через районний суд протягом 10 днів.

СУДДЯ