Справа № 3-814/2010р.

Постанова

Іменем України

13 серпня  2010 року                                     м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Малярчук В.В.,  розглянувши матеріали, які надійшли від Теребовлянського ВДАІ УМВС України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, 1981 р.н.,

мешканця АДРЕСА_1,

Тернопільської області, не працюючого,                                                                                                

за ч. 3 ст. 122 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

25 червня  2010 року ОСОБА_1, в с. Брищі, керуючи транспортним засобом марки «Дако», д.н.з. НОМЕР_1 ,перевищив встановлену швидкість руху  на 54 км/год, рухався зі швидкістю 115 км/год, чим порушив п. 12.4  ПДР України.

Сам правопорушник свою вину у вчиненому заперечив та пояснив, що він швидкості не перевищував, інспектор відмовився показати йому на показниках приладу «Беркут» швидкість його автомобіля, він вважає, що вказаний у протоколі показник може бути швидкістю автомобіля, який рухався попереду нього та обганяв транспортні засоби.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він знаходився на момент зупинки водія ОСОБА_1 у салоні керованого ним автомобіля, та стверджує, що ОСОБА_1 швидкості руху не перевищував, а рухався зі швидкістю не більше 60 км/год, оскільки вони проїжджали населеним пунктом.

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а тому дана справа підлягає закриттю.

Керуючись п. 1 ст. 247 КУпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП провадженням закрити у зв‘язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути  оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд.

Суддя Теребовлянського

районного суду                                                                 В.В. Малярчук