УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2006 року.        Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Козака І.О.

Суддів Ходоровського М.В.Демковича Ю.Й.

при секретарі Стець І.В.

з участю предст відп.Дубового В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Тернопільського обласного військового комісаріату на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 5 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_1 пред"явив позов до Тернопільського обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії, її виплату та виплату компенсації втрати частини пенсії в зв"язку з порушенням термінів їх виплати.

Позивач зазначив, що 29 квітня 1998 року був звільнений зі служби в Збройних силах України. На день звільнення йому виплачувалась премія в розмірі 33,3% грошового забезпечення на підставі Указу Президента України від 14 липня 1995 року "Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України". При призначенні йому пенсії вказана премія врахована не була, у зв"язку з чим був занижений розмір пенсії.

Посилаючись на те, що в добровільному порядку зробити перерахунок пенсії з врахуванням премії 33,3%, та виплатити компенсацію за весь період заборгованості, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10 2000 року відповідач відмовився, позивач просив його вимоги задовольнити.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 5 червня 2006 року

позов  задоволено  частково.   Зобов"язано  Тернопільський  обласний   військовий

комісаріат зарахувати премію в грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія

Справа № 22ас-356                                       Головуючий 1 інстанції-Очеретяний Є.В.

Категорія військовослужбовці                                Доповідач - Ходоровський М.В.

ОСОБА_1, провести перерахунок розміру пенсії та виплатити донараховану суму пенсії за період з ЗО квітня 1998 року по 1 січня 2005 року.

В апеляційній скарзі Тернопільський обласний військовий комісаріат просить постанову скасувати і ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні вимог, посилаючись на те, що суд невірно застосував норми матеріального права, дав невірну оцінку доказам у справі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги в частині перерахунку пенсії, суд виходив з того, що позивач на день звільнення отримував премію в розмірі 33,3%, яка є одним з видів додаткового грошового забезпечення, мав право на її зарахування при призначенні пенсії, а тому відмова відповідача зробити перерахунок пенсії до 1 січня 2005 року є неправомірною.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам - закону і грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до ч.З ст.43 Закону України від 9.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", яка була чинною станом на день звільнення зі служби позивача, пенсії особам, які мають на неї право за цим Законом, обчислюються з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказаний Закон не встановлює будь-яких обмежень щодо призначення пенсії, а відносить це питання на вирішення Кабінету Міністрів.

Пленум Верховного Суду України в пункті 6 постанови №4 від 15 квітня 2005 року "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" вказав, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 1998 року №452 не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.

Судом встановлено, що позивачу у зв"язку зі звільненням з військової служби в запас з 30 квітня 1998 року виплачується пенсія від Міністерства оборони України. До складу грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, зараховано посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення.

З грошового атестата позивача вбачається, що на день звільнення він отримував премію в розмірі 33,3% грошового забезпечення, яка була запроваджена Указом Президента України від 14 липня 1995 року №615/95 "Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України", але при призначені йому пенсії не врахована.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд обгрунтовано вважав, що вказана премія відноситься до додаткових видів грошового забезпечення і повинна прийматись в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби й звільнені після її запровадження. До таких осіб і відноситься позивач, який одержував премію з дня її запровадження до дня звільнення.

Тому доводи апелянта, що суд безпідставно застосував норми Закону, введені в дію після звільнення зі служби позивача і не мають зворотної сили не заслуговують на увагу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанову ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 198,200,206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Тернопільського обласного військового комісаріату відхилити.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 5 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня проголошення ухвали апеляційного суду Тернопільської області.