Справа № 2а - 1334/09/1270

Категорія 6.14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2009 року

Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Гончарової І.А. при секретарі - Богдановій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська до приватного підприємства «Сан-Марко» про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року Прокурор міста Луганська в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ПП «Сан-Марко» в якому послався на наступне. ПП «Сан-Марко» є суб’єктом господарської діяльності та зареєстроване в органах Пенсійного фонду. В порушення ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ПП «Сан-Марко» не сплачує страхові внески у встановлені терміни, в порушення ст. 21 вищезазначеного Закону несвоєчасно подає відомості, що використовуються в системі персоніфікованого обліку. Відповідно до п.п. 2, 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до відповідача були застосовані фінансові санкцій за рішеннями № 571 від 22.10.2007 року, № 721 від 28.12.2007 p., № 720 від 28.12.2007 p., № 443 від 25.04.2008 р. та № 354 від 10.04.2008 р. на загальну суму з урахуванням пені 25 055 грн. 44 коп. Вказані рішення направлялися відповідачу, отримані ним, що підтверджується копіями поштових повідомлень, та не оскаржувались. В рахунок сплати боргу за вказаними рішеннями коштів до УПФУ не надходило. На підставі викладеного позивач просить стягнути з ПП «Сан-Марко» несплачені суми фінансових санкцій у розмірі 17 412 грн. 76 коп. та пені в розмірі 7 642 грн. 68 коп.

У судовому засіданні прокурор, представник позивача підтримав позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про визнання адміністративного позову. Справу просив розглянути за його відсутності.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідач ПП «Сан-Марко» є суб’єктом господарської діяльності та зареєстрований як платник страхових внесків в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська.

Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який нараховано ці внески. Відповідно до Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663 за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. Для розрахунку зазначеного штрафу кількість місяців розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми внесків, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким страхувальником акту перевірки від органу Пенсійного фонду або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Частиною 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0, 1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

За несвоєчасну сплату внесків ПФУ на підставі ч. 9 ст. 106 вищезазначеного Закону застосувало фінансові санкції за рішенням № 571 від 22.10.2007 p., № 354 від 10.04.2008 р. на суму 15 793 грн. 71 коп., та пеня у розмірі 7 642 грн. 68 коп. 3а донарахування територіальним органом ПФУ сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків до відповідача рішенням № 721 від 28.12.2007 p., № 721 від 28.12.2007 р. застосовані фінансові санкції на суму 167 грн. 88 коп. 3а несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку рішення № 443 від 25.04.2008 р. до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 1 451 грн. 17 грн. (а.с. 6, 9, 11, 13, 15).

Зазначені суми підлягають сплаті в 10-денний термін з дня одержання рішення. Зазначені рішення отримані уповноваженою особою ПП «Сан-Марко», що підтверджується копіями поштовими повідомленнями (а.с. 8, 17). В подальшому рішення не оскаржувалися, таким чином дані суми є узгодженими, але до теперішнього часу кошти в погашення заборгованості на рахунок органів УПФУ не надходили. Загальна сума заборгованості складає 25 055 грн. 44 коп.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Сан-Марко» (91000, Луганська область, м. Луганськ, містечко Пархоменко, 38/22) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська (91055, Луганська область, м. Луганськ, вул. Советська, 42) несплачені суми фінансових санкцій у розмірі 17 412, 76 (Сімнадцять тисяч чотириста дванадцять гривень 76 копійок) грн. та пені в розмірі 7 642, 68 (Сім тисяч шістсот сорок дві гривні 68 копійок) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.