Справа № 2-5196-2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня  2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого – судді Пепеляшкова С.М.

при секретарі – Зінзівєр С.В.

 представника відповідача – ОСОБА_1

                  розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м.Ізмаїлі справу за позовом ОСОБА_2   до Ізмаїльської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом   та просить визнати за ним та ОСОБА_3, ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0713  га  по АДРЕСА_1,  припинити за ОСОБА_5  право власності на вищезазначену земельну ділянку,   мотивуючи тим, що йому на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 14.06.2000 року  належить 2/5  частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1. На підставі рішення Ізмаїльської міської ради №224 від 12.02.1998 року земельна ділянка площею  0,0713  га  по АДРЕСА_1 була передана безоплатно у приватну власність  ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4      для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель.  ОСОБА_5 право на отримання державного акту на право  власності на земельну ділянку реалізувати не може, тому що вже не є власником домоволодіння. Відсутність держаного акту на право власності на земельну ділянку і неможливість його отримання позбавляє його права отримати  земельну ділянку у власність.

Відповідач  представник Ізмаїльської міської ради заявлені позовні вимоги визнає.

Вислухавши сторони  розглянувши  матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни його цільовго призначення, у розмірах, встановлених договором.

Відповідно до ст.125 Земельного кодекса України право власності на землю виникає після отримання його власником документа, який посвідчує це право.

Як встановлено в судовому засіданні  на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 14.06.2000 року, ОСОБА_2 належить 2/5  частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1.

На підставі рішення Ізмаїльської міської ради №224 від 12.02.1998 року земельна ділянка площею  0,0713  га  по АДРЕСА_1 була передана безоплатно у приватну власність  ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4      для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель.  

Державний акт на право власність на вказану земельну ділянку  не видавався отримати його не надається можливим в зв’язку з тим, що ОСОБА_5     не є власником домоволодіння.  

        Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню у відповідності до ст.61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.  

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.10,60,212,215 ЦПК України, ст.377 ЦК України, ст.125 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

                 Позов ОСОБА_2   до Ізмаїльської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку – задовольнити.

Припинити  за ОСОБА_5   право  власності  на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,0713  га  по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2,  ОСОБА_6, ОСОБА_4   право   спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0713  га  по АДРЕСА_1.

  На рішення суду   може бути подана апеляційна скарга  протягом 10 днів  з   дня  його  проголошення.

Суддя: