Справа № 2-5170/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року Ізмаїльській міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді – Пепеляшкова С.М.
при секретарі – Зінзівєр С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору та визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу від 29 червня 1998 року за НОМЕР_1, визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її чоловіка, ОСОБА_3, що складається з квартири АДРЕСА_1 та грошових вкладів, що зберігаються в філіалі Ізмаїльського відділення №6708 ВАТ „Держаний ощадний банк України”, мотивуючи тим, що 29 червня 1998 року ОСОБА_4, що діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_2, який було зареєстровано на Одеській товарній біржі. 24.01.2010 помер її чоловік, ОСОБА_3, після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначену квартиру та грошові вклади. Відповідно виписці з спадкового реєстру №24310824 від 26.07.2010 року інформація про заповіт, складеного ОСОБА_3 відсутня. Спадкоємцями першої черги після смерті чоловіка є вона та донька – ОСОБА_2, яка від спадку відмовилися на її користь. Інших спадкоємців у чоловіка немає. При звернені до Ізмаїльської держаної нотаріальної контори, з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезгадану квартиру, їй у письмовій формі повідомили, вказавши, що не має можливості видати свідоцтво за законом на квартиру, яка залишилася після смерті спадкодавця, у зв’язку з тим, що договір купівлі-продажу НОМЕР_1 від 29.06.1998 року на підставі якого померлому ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1, посвідчений представництвом Одеської товарної біржі в м.Ізмаїлі.
Відповідачка ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги визнає.
Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 29 червня 1998 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6 був укладений договір про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1. Укладений між сторонами договір зареєстровано Одеською Товарною Біржею за НОМЕР_1 у відповідності до ст. 15 ЗУ «Про товарні біржі». Всі істотні умови договору до його реєстрації на біржі сторонами виконані. Покупець ОСОБА_3 повністю розрахувалася з продавцем , про що свідчить п. 5 укладеного Договору, крім того, в виконання умов укладеного договору ОСОБА_3 проведено реєстрацію договору та переоформлення техдокументації на придбану квартиру, про що свідчить запис проведений органами КП МБТІ в техдокументації. З моменту придбання квартири ОСОБА_3 відкрито володів та користувався нею.
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна НОМЕР_1 від 29.06.1998 року зареєстрованого на Одеській товарні біржі, квартира за АДРЕСА_1 та технічного паспорту від 10.08.2010 року належить ОСОБА_3
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 210329 від 26.01.2010 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ОСОБА_3 24.01.2010 року помер.
Позивачка ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця, що підтверджено свідоцтвом про одруження, актовий запис №1 від 19.01.1957 року , тобто являється спадкоємцем за законом першої черги.
Відповідачка по справі ОСОБА_2, донька померлого, яка також являється спадкоємцем за законом першої черги, на спадкове майно не претендує та не заперечує проти задоволення позову.
Письмовою відповіддю Ізмаїльської державної нотаріальної контори № 1522/01-14 від 27.07.2010 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки договір купівлі-продажу НОМЕР_1 від 29.06.1998 року, на підставі якого померлому ОСОБА_3 належить квартираАДРЕСА_1 посвідчений представництвом Одеської товарної біржі в м.Ізмаїлі.
Відповідно ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджено записами в домовій книжці, тобто фактично прийняла спадщину. Інших спадкоємців немає.
Оскільки при укладені договору виконані всі вимоги передбачені ст. 15 ЗУ «Про товарні біржі», однак договір не відповідає вимогам ст.657 ЦК України чинного законодавства України, що позбавляє в подальшому проводити відчуження нерухомого майна, суд вважає за необхідне визнати укладений договір НОМЕР_1 від 29.06.1998 року дійсним та визнати за позивачкою право власності на спадкове нерухоме майно, так як судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд вважає за необхідне у задоволенні заявлених позовних вимог, щодо визнання за позивачкою права власності на грошові вклади, що зберігаються в філіалі Ізмаїльського відділення №6708 ВАТ „Держаний ощадний банк України” слід відмовити, оскільки заявлені позовні вимоги не обґрунтовані відповідними доказами та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,130,174,213-215 ЦПК України, ст.ст. 220, 1222,1223,1261, 1268 ЦК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити частково.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладений 29 червня 1998 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що діяла від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6 на Одеській Товарній Біржі за НОМЕР_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Припинити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_3.
У задоволенні решти частини заявлених позовних вимог – відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: