Р І Ш Е Н Н Я                     Справа  №2-120                                                                              

                        Іменем                     України                                2010 рік

                    20.07.2010 р.  Московський районний суд м. Харкова в складі  головуючого судді Майстренко О.М. при секретарі Соломаха О.В., Войтовій О.Г.  розглянувши у відритому судовому  засіданні в м. Харкові  цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи – 3-тя Харківсьа держноьконтора, КП «Харківське міськБТІ» про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності , та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом-

                                     В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом  та просить встановити факт , що вона була членом сім*ї ОСОБА_3., та мешкала з ним однією сім*єю з 1992 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року як жінка без шлюбу.

Визнати за нею , як за дружиною, право власності на 15/100 частин квартинриАДРЕСА_1на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у, у віці 66 років, помер ОСОБА_3, з яким вона проживали як подружжя на протязі 15 останніх років у незареєстрованому шлюбі.

На день смерті зa ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 5-й ХДНК від 22.05.1998 р. під р. № 3-1114, було зареєстровано на праві приватної власності на 30/100 часток квартири АДРЕСА_1, у вигляді 1-ї кімнати, житловою площею 24,3 кв.м., з відповідною частиною місць спільного користування у 6-ти кімнатній, житловою площею 80,9 кв.м., загальною   120, 7 кв.м., корисною 120,7 кв.м. комунальній  квартирі.

З померлим вони почали проживати як подружжя з 1992 року, та завжди проживали разом по день його смерті. Вони піклувалися один про одного як члени однієї родини, мали сумісний бюджет та вели спільне господарство, вважали один одного чоловіком та жінкою.

В період всього часу фактичного шлюбу разом придбавали та витрачали майно.

Так, ними, за спільні кошти, була придбана вищезазначена кімната 24,3 кв. м. з відповідною частиною місць спільного користування у комунальній квартирі, якою вони спільно користувалися з дня придбання, тобто з 22.05.1998 р., та за яку вона особисто сплачувала квартирну платню та комунальні послуги, що, зокрема, підтверджується відповідними квитанціями з її підписами. Але своїх відносин та придбань ми не оформлювали, так як в цьому не було нагальної потреби.

Таким чином, вважає, що вона, як фактична дружина, маю право на 1/2   частку вищезазначеного майна, тобто на15/100 частин АДРЕСА_1

В подальшому позивачка уточнила свої вимоги та просить визнати за нею право власності на на 1/2   частку вищезазначеного майна, тобто на 15/100 частин квартири АДРЕСА_1, як на майно подружжя, та Ѕ частину від 15/100 частин в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3.  

Відповідач за позовом ОСОБА_2 - син  спадкодавця ОСОБА_3. позов не визнав, пред*явив зустрічну позовну заяву та просить в позові ОСОБА_1. відмовити, визнати за ним право власності на 30/100 частин спірної квартири в порядку спадкування за законом.

Посилається на те, що , так як батько за життя не мав права мати цивільну дружину, так як він знаходився у шлюбі з іншою жінкою. Крім того, посилається на те, що позивачка взагалі не має відношення щодо спірної кімнати, так як вона була придбана тільки за кошти його батька, посилаючись на докази, що до придбання кімнати АДРЕСА_1 після продажу його квартири за адресою АДРЕСА_2. При цьому, уточнюючи, зазначив, що квартиру АДРЕСА_2 батько продав 21 травня 1998 року за суму 2200 гривень, а 22 травня 1998 року купив кімнату на вул. АДРЕСА_1 за 1672 гривні.

Суд, вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає що позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_2 частковому задоволенню по наступним підставам.

Як було встановлено судом та сторони не заперечували, та підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків та письмовими доказами, позивачка по справі з 1992 року постійно мешкала з ОСОБА_2. однією сім*єю, мала спільний бюджет, вели спільне господарство.

22.05.1998 року згідно договору купівлі-продажу від 22.05.1998 року ОСОБА_3 купив 30/100 частин квартири АДРЕСА_1

Як вбачається із показань позивачки ОСОБА_1 спірна квартира була придбана у її сусідки- ОСОБА_4. з відстрочкою виплати.

Перший внесок вона внесла особисто в розмірі 500 гр., а потім на протязі року виплатили вартість квартири.

Ці обставини підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 яка продала спірну квартиру, та пояснила що вона знала ОСОБА_1 та ОСОБА_3. як чоловіка та дружину, які разом мешкали, вели спільне господарство.

Свою квартиру вона продавала їм як чоловіку та дружині, перший внесок заплатила ОСОБА_1 в розмірі 500 гр., а в подальшому на протязі року сплатили решту, так як на час купівлі квартири у них не було коштів.  

Свідок ОСОБА_5. пояснила суду, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мешкала однією сім*єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет.

Також їй було відомо, що ОСОБА_3 грав у карти, та часто програвав.

Свідок ОСОБА_2 – рідний племінник ОСОБА_3. , пояснив суду, що дійсно останній продав свою квартиру АДРЕСА_2 в зв*язку з погашенням карткового боргу.

Крім показань свідків, факт спільного проживання підтверджується також письмовими доказами, а саме.

Як вбачається із медичних карток № 1318 від 15.03. 1993 р., № 21.02.2000 р.,  № 2386 від 16.12.2003 р., № 2518 від 02.10.2006 року ХКНЛ № 9, ОСОБА_1 вказана дружиною ОСОБА_3.

 Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердила суду, що дійсно ОСОБА_3 хворів та вона періодично була його лікарем, та знала ОСОБА_1 як дружину ОСОБА_3.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року - а/з № 8111 від 30.05.2007 року.

Як при житті ОСОБА_3., так і після його смерті, позивач ОСОБА_1 мешкала в спірній квартирі, проводила оплату комунальних платежів, що підтверджується квитанціями про сплату, де стоїть підпис останню, а також показаннями свідка ОСОБА_7., який обслуговував газове обладнання спірної квартири, де мешкали ОСОБА_1 та ОСОБА_3  

Згідно актового запису № 473 від 30.04.1991 року, шлюб між ОСОБА_3. та ОСОБА_8. було розірвано 30.04.1991 року.

Згідно відповіді Московського РАГС м. Харкова, 20.07.1993 року було складено запис про розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_9.- а/з 1094.

Згідно ст.. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім*єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Таким чином, на час придбання спірної квартири ОСОБА_1 мешкала з ОСОБА_3. як дружина та чоловік, а тому їм повинно належати по Ѕ частині спільного майна, то  б то по 15/100 частин спірної квартири.

Після смерті ОСОБА_3. відкрилася спадщина, яка складається із 15/100 частин спірної квартири, та спадкоємцями в рівних частках є ОСОБА_1- як дружина спадкодавця, та його син ОСОБА_2, який подав заяву про прийняття спадщини.

Таким чином по справі було встановлено, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та ОСОБА_3. виникли до набрання чинності СК України, та після набрання чинності продовжували існувати, а тому суд приймає рішення у відповідності СК України.  

      Керуючись ст. ст. 60, 213, 214, 215 ЦПК України,  ст. ст. 60, 61, 63, 74 СК Україні, ст.. ст.. 1268, 1269, 1261 ЦК України, суд -

                                                    В И Р І Ш И В :

        Позов ОСОБА_1 задовольнити.

       Встановити факт проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 однією сім*єю з 1992 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року як жінка без шлюбу.

       Визнати за ОСОБА_1 право власності на 45/200 частини квартири АДРЕСА_1.

       Позов ОСОБА_3. задовольнити частково.

        Визнати за ОСОБА_2 право власності на 15/200 часток в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

          На рішення може бути  подана апеляційна скарга протягом 20 днів .

    Заява про апеляційне оскарження може буди подана протягом 10 днів.        

                                                           Суддя :