Справа №2 – 890/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

17 вересня 2010 року                                                                                 м. Галич

Галицький районний суд Івано – Франківської області в складі:

       головуючого              судді   Клюби В. В.

                   секретаря                               Борисевич Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу за позовом ОСОБА_2 до Блюдниківської сільської ради Галицького району про визнання права власності на спадкове майно, -

установив:

              ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Блюдниківської сільської ради і просить визнати за нею право власності на спадкове майно: житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1, посилаючись на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_3. Батько помер ще у ІНФОРМАЦІЯ_2. Мати склала заповіт, яким їй (позивачу) заповіла все належне їй майно. Вона є єдиними спадкоємцем майна  за заповітом і прийняла спадщину, оскільки після смерті матері доглядає будинок . Проте вона не може оформити свої права на спадкове майно через відсутність необхідних документів, а також, що право власності на спірне майно не зареєстроване у Івано – Франківському обласному бюро технічної інвентаризації.

               В судове засідання позивач не з’явилася. Згідно поданої  заяви, позивач підтримує свої вимоги і просить задовольнити з викладених у позовній заяві підстав, а також просить справу розглядати без її участі.

              Блюдниківська сільська рада Галицького району в судове засідання представника не направила, хоча у встановленому законом порядку була повідомлена про час та місце розгляду справи. Згідно направленого суду листа від 06 вересня 2010 року №120 Блюдниківська сільська рада погоджується з позовними вимогами і не заперечує щодо розгляду справи без участі представника.    

                В зв’язку з цим, справа розглядається з урахуванням положень   ст. 197 ч. 2 ЦПК України.        

              Дослідивши представлені на обґрунтування позовних вимог докази, суд вважає, що в зв’язку із визнанням вимог відповідачем, позов підлягає до задоволення.

  Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_3, а у ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько, ОСОБА_1. Мати позивача склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно позивачу. Позивач прийняла спадщину, оскільки доглядвала будинок і обробляла присадибну земельну ділянку.  Спадкове майно складається із: житлового будинку, стайні, стодоли, двох сараїв, погребу, воріт і огорожі, загальною вартістю 35 544 гривень і знаходиться по АДРЕСА_1.

              Наведені факти підтверджуються Свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 від 25 серпня 1958 року та Свідоцтвом про її одруження серії НОМЕР_2 від 30 квітня 1971 року; Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 20 квітня 1995 року; Заповітом, вчиненим 04 березня 1983 року ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 (позивача по справі) і цього ж дня посвідченого секретарем виконавчого комітету Блюдниківської сільської ради; довідками Блюдниківської сільської ради №196 від 22 березня 2010 року та №197 від 22 березня 2010 року; Технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1, з якого також вбачається, що у Івано – Франківському обласному бюро технічної інвентаризації право власності на житловий будинок за вказаною адресою не зареєстроване.

  Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою та у випадку відсутності документа, який посвідчує право власності.

  Так як  на день смерті право власності ОСОБА_3 не було зареєстровано і відсутні правовстановлюючі документи на майно, а позивач згідно ст. 549 ЦК України (1963 року) прийняла спадщину, за нею слід визнати право власності на це майно з врахуванням доводів відповідача, викладених у адресованому суду повідомлені.

              В зв’язку з наведеним, суд приходить до висновку, що за позивачем слід визнати право власності на вказаний будинок  та господарські споруди, як за спадкоємцем майна ОСОБА_3.

              При цьому суд вважає, що визнання відповідачем позовних вимог не суперечить законові та не порушує прав і законних інтересів інших осіб

              На підставі вищевикладеного, ст. ст. 316, 317, 392, 1233, 1268  ЦК України  та керуючись ст. ст.  174, 209, 213 – 215, 223 ЦПК України, суд, -

вирішив:

  Позов задовольнити.

  Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, яке складається із: житлового будинку, стайні, стодоли, двох сараїв, погребу, воріт та огорожі, загальною вартістю 35 544 гривень і знаходиться по АДРЕСА_1 та на день смерті належало ОСОБА_3..

              Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано – Франківської області протягом десяти днів з часу проголошення рішення через Галицький районний суд.

  Головуючий: