Справа №  2-1825/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   11 серпня 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого –  судді  Грубіян  Л.І,

                при секретарі –  Усатенко М.С.,                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,      

                                                                  В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, зареєстрованого 18.05.2002 року, відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № 158, мотивуючи тим, що це у них перший шлюб, в період шлюбу народилися діти: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюбно-сімейні стосунки з відповідачем не склалися з причин відсутності взаєморозуміння та різних поглядів на життя, втрати любові та поваги один до одного, в зв’язку з чим їх сім’я фактично розпалася, вони разом не проживають та сумісного господарства не ведуть. Спору про місце проживання дітей та розподілу сумісного майна  немає.

            Позивачка ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що примирення між ними неможливе, збереження сім’ї є недоцільним, діти, проживає та залишаться проживати з нею.

Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні позов визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу.

Заслухавши  пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що маються всі  підстави  для  задоволення  позову,  виходячи  з  наступного.    

    Сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 18.05.2002 року, відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № НОМЕР_1 В період шлюбу у подружжя народилися діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Між подружжям досягнуто згоди про визначення місця проживання дітей, що  передбачено ст. 160 СК України,  спір про розподіл майна відсутній. Сторони будь-яких мір для примирення не приймають, посилаючись  на недоцільність  збереження  шлюбу.

             Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

 Оскільки в  судовому засідання встановлено, що сторони однією сім’єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам  сторін, тому суд вважає за необхідне шлюб розірвати.

Згідно ст. 88 ЦПК України витрати, пов’язані з розірванням шлюбу в органах РАГС   покласти на  відповідача.  

Керуючись ст.ст.10,60,212,213 ЦПК України, ст.ст.110,112  СК України, суд

ВИРІШИВ   :

            Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 що зареєстрований 18 травня 2002 року, відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис № НОМЕР_1

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС стягнути держмито на користь держави з ОСОБА_2 в розмірі 08,50 грн., ОСОБА_1 від сплати держмита – звільнити.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення.    

Суддя