Справа № 2-4800-2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня  2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого – судді Пепеляшкова С.М.

при секретарі – Зінзівєр С.В.

 представника відповідача – Кулава М.І.

                  розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м.Ізмаїлі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2  до Ізмаїльської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом   та просять визнати за ними право власності на земельну ділянку площею 0,0600  га АДРЕСА_1припинити за ОСОБА_3  право власності на вищезазначену земельну ділянку,   мотивуючи тим, що їм на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2008 року, належить житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1  На підставі рішення Ізмаїльської міської ради №817 від 02.09.1997 року земельна ділянка площею 0,0600  га  по АДРЕСА_1 була передана безоплатно у власність  ОСОБА_3.   для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель.  Відповідно до Декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок» №15-02 від 26.12.1992  року право  власності ОСОБА_3  на земельну ділянку посвідчено рішенням виконкому, про що внесений запис у земельно-кадастрові документи.  ОСОБА_3 право на отримання державного акту на право  власності на земельну ділянку реалізувати не може, тому що вже не є власником домоволодіння. Відсутність держаного акту на право власності на земельну ділянку і неможливість його отримання позбавляє їх права отримати  земельну ділянку у власність.

Відповідач  представник Ізмаїльської міської ради заявлені позовні вимоги визнає.

Вислухавши сторони розглянувши  матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни його цільовго призначення, у розмірах, встановлених договором.

Відповідно до ст.125 Земельного кодекса України право власності на землю виникає після отримання його власником документа, який посвідчує це право.

Як встановлено в судовому засіданні  на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2008 року, ОСОБА_1., ОСОБА_2  належить житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1

На підставі рішення Ізмаїльської міської ради №817 від 02.09.1997 року земельна ділянка площею 0,0600  га  по АДРЕСА_1 була передана безоплатно у власність  ОСОБА_3.   для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель.

Відповідно до Декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок» №15-02 від 26.12.1992  року право власності ОСОБА_3  на земельну ділянку посвідчено рішенням виконкому, про що внесений запис у земельно-кадастрові документи.

Державний акт на право власність на вказану земельну ділянку  не видавався отримати його не надається можливим в зв’язку з тим, що ОСОБА_3    не є власником домоволодіння.  

        Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню у відповідності до ст.61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.  

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.10,60,212,215 ЦПК України, ст.377 ЦК України, ст.125 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

                 Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2   до Ізмаїльської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку – задовольнити.

Припинити  за ОСОБА_3    право  власності  на земельну ділянку площею 0,0600  га  по АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2   право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0600  га  по АДРЕСА_1

  На рішення суду   може бути подана апеляційна скарга  протягом 10 днів  з   дня  його  проголошення.

Суддя: