Справа № 2–867/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

          13 вересня 2010 року                                                                                              м. Галич                                                                                                                                

          Галицький районний суд Івано – Франківської області в складі:

                 головуючого     судді             Клюби В. В.

                 секретаря                                 Целюпи А. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті  Галичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

установив:

  Сторони зареєстрували шлюб 24 жовтня 2003  року у відділі реєстрації актів цивільного стану Галицького районного управління юстиції Івано-Франківської області, про що зроблено актовий запис № 38.  В шлюбі у сторін народилася донька, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

  Позивач звернувся до суду з позовом і просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на ті обставини, що спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки у них відсутнє взаєморозуміння, внаслідок чого виникали сімейні конфлікти, сварки. Тому він прийшов до висновку, що примирення з відповідачем є неможливим, оскільки шлюб носить формальний характер. Просить шлюб розірвати, доньку залишити проживати з відповідачем.

  Позивач свої вимоги підтримує і просить задовольнити, а також просить справу розглянути без його участі, про що подав суду заяву.

    Відповідач позовні вимоги визнала та просить справу розглянути без її участі, про що подала суду заяву.

              В зв’язку з цим, справа розглядається з урахуванням положень ст. 197 ч. 2 ЦПК України.        

  Дослідивши представлені на обґрунтування позовних вимог докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

  Судом встановлено, що сімейне життя у сторін не склалося. У сторін відсутнє взаєморозуміння, що призвело до фактичного розпаду сім`ї і шлюб носить формальний характер. Вказані обставини підтвердили самі сторони у поданих суду заявах.

   За таких обставин, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим і буде суперечити інтересам сторін. В зв’язку з цим, суд вважає, що шлюб слід розірвати.

  Доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 слід залишити проживати із відповідачем, ОСОБА_2.

  Витрати по реєстрації розірвання шлюбу слід покласти на  позивача.

              На підставі вищевикладеного, ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 174, 209, 213, 214, 215, 223,   ЦПК України, суд, -

вирішив:

  Позов задовольнити.

  Шлюб, зареєстрований 24 жовтня  2003  року у відділі реєстрації актів цивільного стану Галицького районного управління юстиції Івано – Франківської області (актовий запис № 38) між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3  розірвати.

    Доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити проживати із відповідачем, ОСОБА_2.

  Стягнути при реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану із ОСОБА_1 державне мито в розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, звільнивши від цього ОСОБА_2.

               Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду  Івано-Франківської області протягом десяти днів з часу проголошення рішення через Галицький районний суд.

                Головуючий: