Справа № 2- 442/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

03  вересня 2010 року                    Збаразький районний суд Тернопільської області

                                              в складі  : головуючої                 Щербатої Г.Р.

                                                                при секретарі             Сидорку О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-

в с т а н о в и в :

    Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до  відповідача управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області та просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по даний час. Посилається на те, що позивач набув статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на одержання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року виплату зазначеної допомоги у 2007 - 2010 роках не проводив, тому просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії  за даний період.

Позивач в судовому засіданні уточнила позовні вимоги і просить суд зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по травень 2010 року.

            Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак до суду надійшла заява, в якій відповідач просить розглядати справу у його відсутності,  позовні вимоги не визнає.

    Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

    Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

    Позивач набув статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням, де значиться штамп «дитина війни».

           Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

П.12 ст.71  Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.

 Таким чином, п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» припинив свою чинність з 9 липня 2007 року, тому з цього часу позивач, маючи правовий статус дитини війни, має право на підвищення пенсії, яка виплачувалася у період із 09.07.2007 року по 31.12.2007 року на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно п.41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року п.41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було змінено на 2008 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» визнано таким, що не відповідає Конституції України.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України положення п.41 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було змінено на 2008 рік дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», втратило чинність з 22.05.2008 року, а тому право на нарахування надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2008 році існувало у позивача із 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Як вбачається із довідки №485 від 09 червня 2010 року, виданої управлінням Пенсійного фонду України в Збаразькому районі, у 2008 та 2009 році позивачу щомісячна соціальна допомога, як дитині війни, виплачувалася до пенсії в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п.п.7 п.2.2 Положення про управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Проаналізувавши докази представленні сторонами, суд вважає, що відповідачем порушені права позивача, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що підлягають захисту, шляхом зобов’язання управління Пенсійного фонду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії за періоди з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007р. та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по травень 2010 року.

На підставі наведеного та керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп/2008, ст.ст. 10, 60, 224 ЦПК України, суд,-

вирішив :

Позов задовольнити.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України Збаразького району нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі (30 % мінімальної пенсії за віком) відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01 січня 2009 року по травень 2010 року, з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.    

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд протягом десяти днів після його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

   СУДДЯ:                                               Щербата Г.Р.