Справа №1-57/10

                                                                    П О С Т А Н О В А

                                                                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         27 вересня 2010 року

        Берегівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Фейіра О.О., при секретарі Кузьма Т.В., з участю прокурора Фалеса Я.С., захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника кримінальної міліції Берегівського РВ ОСОБА_3, перекладача ОСОБА_4, представників неповнолітніх Логойда М.М., представника служби у справах дітей Олексина Я.В., справу про застосування примусових заходів виховного характеру відносно

                                    ОСОБА_7,

                                    ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Берегово, мешканця

                                    АДРЕСА_1, угорця, учня спеціалізованої школи-інтерната

                                    м.Берегово, громадянина України,

                                    ОСОБА_8,

                                    ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м.Берегово, мешканки

                                    АДРЕСА_2, угорки, учениці спеціалізованої школи-

                                    інтерната м.Берегово, громадянки України,

                                    ОСОБА_9,

                                    ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Берегово,

                                    мешканця АДРЕСА_3, учня спеціалізованої школи-

                                    інтерната м.Берегово, інші анкетні дані не встановлено,

за вчинення суспільно-небезпеченого діяння, що підпадає під ознаки злочину, перебаченого ч.3 ст.185 КК України,

                                                                  В С Т А Н О В И В :

       ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які на день вчинення суспільно-небезпечного діяння не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, за попередньою змовою між собою та неповнолітньою ОСОБА_11 з метою крадіжки, 05 листопада 2009 року прослідували до магазину «Гранат», що розташований по вул.Корятовича в м.Берегово, де ОСОБА_7 каменем розбив вітринне скло та за допомогою ОСОБА_11 та ОСОБА_10 проник через отвір у металевій решітці всередину магазину, звідки викрав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1498,65 грн, передавши все через отвір металевої решітки ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9А, які знаходилися на вулиці.

          Постановою Берегівського райсуду від 03.03.2010 року справу про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, за вчинення суспільно-небезпеченого діяння, що підпадає під ознаки злочину, перебаченого ч.3 ст.185 КК України, закрито через смерть особи, що вчинила суспільно-небезпечне діяння- Кулчара ОСОБА_12.

         Вироком Берегівського райсуду від 27.09.2010 року ОСОБА_11 засуджено за ст.185 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі із застосуванням ст.104 КК України на 1 рік.

          Особи, що вчинили суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в судовому засіданні показали, що 05.11.2009 року вони разом з ОСОБА_11  вчинили крадіжку продуктів харчування з магазину «Гранат», оскільки були голодними.

          Вина ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння доведена також показами потерпілого ОСОБА_13, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20

        Потерпілий ОСОБА_13 в судзасіданні показав, що 5.11.2009 року виявив крадіжку товарно-матеріалльних цінностей з власного магазину «Гранат» на загальну суму 1498,62 грн. Оскільки більша частина викраденого повернута, цивільного позову по справі не заявив.

        Аналогічне показала під час досудового слідства допитана в якості свдіка ОСОБА_21, покази якої перевірено в ході судового розгляду справи.

        Свідок ОСОБА_8 суду показала, що 05.11.2009 року вона разом з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вчинила крадіжку продуктів харчування з магазину «Гранат», оскільки була голодною.

         Аналогічні покази в судовому засіданні дали ОСОБА_7 та ОСОБА_9

         Допитана в судзасіданні в якості свідка ОСОБА_14 показала, що малолітні ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 є учнями Берегівської школи-інтернату. Всі вони з малозабезпечених сімей, де батьки не займаються вихованням дітей, часто без поважних причин пропускали навчання, не приймали участь у житті школи.

        Аналогічні покази дали суду свідки ОСОБА_15,ОСОБА_16, ОСОБА_17

        Свідок ОСОБА_18 суду показала, що працюючи адміністратором готелю, почула шум з магазину «Гранат», що знаходиться поруч з готелем. Підійшовши до магазину разом з ОСОБА_20 та ОСОБА_22, вони побачили розбите вітринне скло магазину, а в середині магазину-хлопчика 11-12 років. Після чого викликали працівників міліції.

        Аналогічні покази дали в судзасіданні свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_22

        Вина ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вчиненні суспільно-небезпечного діяння доведена також матеріалами справи:

протоколами огляду місця події від 06.11.2009 року (т.1 а.с.6-15, 17-21), протоколами огляду предметів від 06.11.2009 року (т.1 а.с.109-110), протоколами огляду предметів від 30.11.2009 року (т.1 а.с.47), протоколами відтворення обстановки та обставин події ввд 25.11.2009 року та від 22.12.2009 року (т.2 а.с.12-16, 57-60, 37-40, 47-50, 24-27).

        Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вчинили суспільно-небезпечне діяння за ознаками злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України: таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення.

        Заслухавши думки учасників судового розгляду з приводу застосування до малолітніх примусових заходів виховного характеру, оцінюючи особи ОСОБА_7 та ОСОБА_9, суд вважає, що такі вийшли з-під контролю, не піддаються виховному впливу та не можуть бути виправленими шляхом застосування інших заходів виховного характеру ніж направлення до спеціальної навчально-виховної установи для їх виправлення.

         Щодо ОСОБА_8, суд вважає, що вона піддається виховному впливу, може бути виправлена шляхом застосування примусових заходів виховного характеру не пов»язаних з направленням до спецустанов. А тому прохання педагогічного колективу Берегівської спеціалізованої школи-інтернату про передачу ОСОБА_8 на переховання підлягає задоволенню.

        Керуючись ст.ст.7-3, 447 КПК України,

                                                                  п о с т а н о в и в:

      застосувати відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, примусовий захід виховного характеру у виді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків строком на 2 (два) роки.

        Застосувати відносно ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, примусовий захід виховного характеру у виді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків строком на 2 (два) роки.

       Застосувати відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, примусовий захід виховного характеру, передавши її під нагляд педагогічного колективу Берегівської спеціалізованої школи-інтернату строком на 2 (два) роки.

       Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд протягом 15 діб з дня її оголошення.

                    Головуючий                                                            О.О.Фейір