Справа № 22а - 281                Головуюча суду 1 -ої інстанції Франчук О.Д.

Категорія 21                                 Суддя-доповідач апеляційного суду Вовненко Г.Ю.

УХВАЛА Іменем   України

5  липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Вовненко Г.Ю.,

суддів Галущенка О.І., Колосовського С.Ю., при секретарі Фірсовій Т.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача Настенко Л.Н., Діордієвої І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 5 квітня 2006 року, ухвалену за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську про визнання неправомірною відмову в перерахунку пенсії та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

6  лютого 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до

управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську про визнання

неправомірною відмови в перерахунку пенсії, починаючи з 1 січня 2004 року та

відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн.

Позивач зазначав, що з березня 1988 року йому призначена пенсія за віком. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" з 1.01.2004 року було розпочато перерахунок пенсій за нормами ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В зв'язку з цим він неодноразово в усній формі, а потім письмово звертався з приводу перерахунку призначеної пенсії, в чому йому було відмовлено. 1.07.2004 р. він отримав письмову відповідь про відмову в перерахунку в зв'язку з відсутністю довідки за період роботи з вересня 1985 року по березень 1988 року за кордоном у ВПО "Зарубежатоменергострой", хоча така довідка була в матеріалах пенсійної справи. Тому він був змушений їхати в Росію за цією довідкою і тільки після цього йому зробили перерахунок, але не з 1.01.2004 р., а з 1.09.2005 р., що він вважає неправомірним.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив зобов'язати відповідача зробити перерахунок призначеної йому пенсії, починаючи з 1.01.2004 р. та у відшкодування моральної шкоди стягнути 2000 грн.

Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 5 квітня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд повно та всебічно дослідив обставини справи і дійшов правильного висновку, що перерахунок пенсії відповідачем здійснено у відповідності до

положень ст. 43, ч.4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після подання позивачем відповідної заяви з усіма необхідними для перерахунку документами. Оскільки зазначені документи були надані позивачем у вересні 2005 року, то згідно з вимогами закону право на підвищення пенсії у нього виникло з вересня 2005 року.

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлено відповідно до норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості висновків суду, то підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 198,200, 206 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову місцевого Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 5 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але з цього часу протягом місяця може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду.