Справа № 2а-492/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2010 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Деметрадзе Т.Р., при секретарі Гайдукова Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА Дудла Івана Івановича, Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА та Тячівської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій Дудла І.І. з приводу незаконного звільнення та ненадання відпустки і стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернуся в суд з позовом до начальника Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА Дудла Івана Івановича, Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА та Тячівської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій Дудла І.І. з приводу незаконного звільнення та ненадання відпустки і стягнення моральної шкоди. У позові зазначив, що наказом начальника Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА Дудла Івана Івановича №8 від 25.05.2010 року його звільнено з посади спеціаліста 1-ї категорії з врегулювання земельних відносин харчової та переробної промисловості управління агропромислового розвитку Тячівської РДА згідно п.4 ст. 40 КЗпП України.
Вказує, що даний наказ винесено всупереч норм трудового законодавства, оскільки він є батьком дитини-інваліда, що позбавляє власники чи уповноваженого ним органу з власної ініціативи звільняти його з роботи. Додав, що дійсно не виходив на роботу з 26.04.2010 року, так як вважав, що згідно наданої ним заяви про відпустку, яка зареєстрована в управлінні агропромислового розвитку Тячівської РДА № 30 від 22.03.2010 року, він має право на отримання чергової оплачуваної відпустки як батько дитини-інваліда у зручний для нього час. Крім цього, 24.04.2010 року про надання йому відпустки з 26.04.2010 року, йому повідомив начальник Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА Дудла І.І. При цьому зазначив, що з наказом про надання відпустки його не ознайомлено. Вважає, що протиправною поведінкою начальника Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА Дудла І.І. йому завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, що полягають у неможливості забезпечення його сім’ї засобами для існування, а також у зниженні його престижу та авторитету серед знайомих та колег по роботі.
Просить визнати протиправною поведінку начальника Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА, скасувати наказ №8 від 25.05.2010 року про його звільнено з посади спеціаліста 1-ї категорії з врегулювання земельних відносин харчової та переробної промисловості управління агропромислового розвитку Тячівської РДА, поновити на роботі, зобов’язати начальника Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА надати невикористану відпустку та стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду.
В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі та просить його задовольнити.
Представник Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА Оприш Ю.Ю., який одночасно є начальником Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА, позов не визнав та просить у його задоволенні відмовити. Вказав на його безпідставність, оскільки дії відповідача щодо ненадання позивачу відпустки є правомірними, а оскаржуваний наказ таким, що видано з дотриманням вимог трудового законодавства.
Представник Тячівської районної державної адміністрації позовні вимоги визнав в частині ненадання позивачу чергової оплачуваної відпустки, у решті позову просить відмовити за безпідставністю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, по справи, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
У відповідності з Конституцією України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За змістом ст. 2 КАС України, у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Наказом №8 від 25.05.2010 року спеціаліста 1-ї категорії з врегулювання земельних відносин харчової та переробної промисловості управління агропромислового розвитку Тячівської РДА ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за невихід на роботу без поважним причин з 25.05.2010 року згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Підставою дисциплінарної відповідальності працівників і службовців є винне і протиправне невиконання або неналежне виконання ними своїх трудових обов'язків або законних розпоряджень і вказівок адміністрації в процесі праці. Протиправність поведінки в трудовому законодавстві виражається в порушенні працівником без поважних причин трудових обов'язків, покладених на нього нормами діючого законодавства та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У відповідності до ч.1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як звільнення.
Згідно зі ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду. Обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівнику під розписку.
Доводи позивача щодо незаконності наказу про звільнення з роботи зводяться до того, що він вважав, що йому надано щорічну оплачувану відпустку з 26.04.2010 року.
Бувший начальник управління агропромислового розвитку Тячівської РДА - свідок Дудла І.І. у судовому засіданні пояснив, що наказ про надання відпустки у період з 26.04.2010 року ОСОБА_1 – не виносився та йому не оголошувався. Вказав, що позивач без поважних причин не виходив на роботу у період з 12.04.2010 року по 21.04.2010 року та з 26.04.2010 року по 21.05.2010 року, що підтверджується відповідними актами складеними працівниками управління.
З дослідженого у судовому засіданні нижчезазначених актів та довідки встановлено наступне:
Згідно акту від 19.04.2010 року, встановлено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у період з 12.04.2010 року по 14.04.2010 року.
Довідкою відділу охорони здоров’я Тячівської РДА підтверджено відсутність за вказаний період у позивача листка непрацездатності.
Актом від 25.05.2010 року встановлено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у період з 19.04.2010 року по 25.05.2010 року без поважних причин. При цьому від пояснень про причини відсутності ОСОБА_1 відмовився.
Актом від 25.05.2010 року встановлено відмову позивача від ознайомлення з наказом про його звільнення та отримання його копії.
Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно ч. 1, ч. 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодекс. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з урахуванням вимог КЗпП України у справах, в яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
З вищенаведеного вбачається, що відповідач при звільненні ОСОБА_1 діяв у відповідності з вимогами передбаченими КЗпП України.
Таким чином, суд вважає, що позивач не виходив на роботу у вказаний період без поважних причин, що є підставою для його звільнення у відповідності до п.4 ст. 40 КЗпП України.
У відповідності до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Вирішуючи питання, щодо надання позивачу щорічної оплачуваної відпустки та стягнення моральної шкоди, суд вважає, що позов у цій частині є недоведений та у силу вимог ст. 71 КАС України не підтверджений належними доказами.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач у позові не є належним та достатнім доказом для встановлення наявності для визнання протиправною поведінки відповідача, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 14-19, 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА Дудла Івана Івановича, Управління агропромислового розвитку Тячівської РДА та Тячівської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій Дудла І.І. з приводу незаконного звільнення та ненадання відпустки і стягнення моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Тячівського
районного суду Т.Р. Деметрадзе