Справа № 2-1564/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року Тячівський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого - судді Деметрадзе Т.Р.
при секретарі Гайдукова Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Лопухівська сільська рада Тячівського району про усунення перешкод у здійсненні права власності на землю та стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа Лопухівська сільська рада Тячівського району про усунення перешкод у здійсненні права власності на землю та стягнення матеріальної та моральної шкоди. Вказав, що на підставі Державного акта на право власності на землю від володіє земельною ділянкою площею 0,0700 га, що розташована в АДРЕСА_1. Вказує, що не може користуватися даною земельною ділянкою оскільки відповідач самовільно її захопила. При цьому використовує її для власних потреб - скошує сіно та забирає його із земельної ділянки.
Вважає, що внаслідок неправомірних дій х боку відповідача, йому заподіяно матеріальну шкоду у сумі 44,10 грн. втраченого врожаю та моральну шкоду у сумі 1700 грн.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та в обгрунтування вимог навели обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач позов не визнала та вказала, що користується земельною ділянкою правомірно, так як є власником дворогосподарства в АДРЕСА_1. Додала, що державний акт на право власності на землю позивача виданий протиправно та без погодження меж з суміжними землекористувачами. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник Лопухівська сільська рада Тячівського району позов визнав та проти його задоволення не заперечує.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником земельної ділянки на підставі державного акта на землю серії НОМЕР_1, книга записів реєстрації державних актів за № НОМЕР_2.
Дослідженими у судовому засіданні актами НОМЕР_3 від 10.06.2010 року, від 09.07.2010 року та від 01.07.2010 року встановлено порушення відповідачем вимог земельного законодавства та розмір завданої шкоди позивачу, який складає згідно методики розрахунку 44,10 грн.
Згідно припису управління держкомзему у Тячівському районі від 10.06.2010 року, відповідачу внесено припис про усунення порушень вимог земельного законодавства шляхом звільнення самовільно захопленої земельної ділянки позивача. Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення № 000019/73 від 29.06.2010 року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.53 КУпАП за самовільне захоплення земельної ділянки позивача.
У відповідності до ч.1 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
За таких обставин суд вважає, що право власності позивача на земельну ділянку підлягає захисту шляхом зобов’язання відповідача повернути її у власність ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду у сумі 44,10 грн.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
Враховуючи глибину душевних страждань позивача, вину особи, яка завдала моральної шкоди, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, обставини, що мають істотне значення, майновий стан відповідача, ступінь її вини, суд вважає можливим зменшити розмір моральної шкоди до 300 грн.
Квитанціями від 22.07.2010 року підтверджено сплату позивачем судових витрат: 51,00 гривня судового збору, 37 гривень збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 500,00 гривень витрат за надання правової допомоги, які відповідності до ч.1 ст. 89 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 84, 88, 212-215 ЦПК України, ч. 1 ст.1167, ст.ст. 22, 23, 373 ЦК України, ст.ст. 125, 152, 212 ЗК України,
Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Лопухівська сільська рада Тячівського району про усунення перешкод у здійсненні права власності на землю та стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0700 га., що розташована у АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 44,10 грн. майнової шкоди та 300 грн. моральної шкоди.
Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 51,00 гривню судового збору, 37 гривень збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 500,00 гривень витрат за надання правової допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.
Суддя Т.Р.Деметрадзе