Справа 22ц - 935 Головуюча суду 1 -ої інстанції Семенова Л.М.
Категорія 18 Суддя-доповідач апеляційного суду Вовненко Г.Ю.
РІШЕННЯ Іменем України
5 липня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Вовненко Г.Ю.,
суддів Галущенка О.І., Колосовського С.Ю., при секретарі Фірсовій Т.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Сухорукова С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю агропромислова фірма (далі - ТОВ АФ) "Жовтневий птахопром" на заочне рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2005 року, постановлене за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АФ "Жовтневий птахопром " про стягнення боргу за договором позики,
встановила:
12 липня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ АФ "Жовтневий птахопром" (далі - товариство) з позовом про стягнення боргу за договорами позики в сумі 19200 грн., збитків внаслідок інфляції - 502 грн. 27 коп. і процентів за прострочення грошового зобов'язання за ставками Національного банку України - 576 грн.
Позивач зазначав, що в червні - грудні 2002 року він надав позику відповідачу, що підтверджується квитанціями до прибуткових ордерів. Зокрема 14 червня 2002 року надана позика в сумі 3200 грн.; 31 липня 2002 року - 1000 грн., 17 вересня 2002 року - 13500 грн., 14 грудня 2002 року - 1500 грн. Суми позики відповідач зобов'язався повернути в кінці грудня 2002 року.
Оскільки відповідач зобов'язання за договорами позики не виконав, позивач просив про задоволення своїх вимог.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено частково і постановлено стягнути на його користь з відповідача 19200 грн. за договором позики, 502 грн. 27 коп. збитків в зв'язку з інфляцією, а всього 19702 грн. та 202 грн. 78 коп. судових витрат. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ АФ "Жовтневий птахопром" зазначає, що 13500 грн. були внесені позивачем, який був учасником товариства, як його частка у статутному фонді. Тому висновок суду, що зазначена сума є позикою, не відповідає обставинам справи. При виході із товариства позивач письмово підтвердив і його підпис засвідчено нотаріально, що претензій матеріального характеру до товариства він не має. Зазначений письмовий доказ свідчить, що товариство повністю розрахувалось з позивачем на час його виходу по всім зобов'язанням і просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з наступних підстав.
Суд, дослідивши обставини справи та надані сторонами докази, дійшов правильного висновку, що 14 червня, 31 липня та 24 грудня 2002 року між
сторонами, було укладено договори позики на суми відповідно 3200 грн. на строк до 14.06.2003 р., 1000 грн. на строк до 1.10.2002 р., 1500 грн. на строк до 31.12 2003 р. Оскільки відповідач як позичальник порушив зобов'язання за договором і не повернув позивачу суми позики, то він несе відповідальність згідно до ст.ст. 625, 1050 ЦК України. Тому суд правильно ухвалив про стягнення зазначених сум боргу з урахуванням індексу інфляції.
Що сточується суми 13500 грн., то висновок суду в цій частині не відповідає обставинам.
Відповідач, заперечуючи проти позову в зазначеній частині, стверджував, що дана сума є фінансовим внеском всіх засновників товариства в порядку фінансової допомоги відповідно до рішення зборів учасників від 27.09.2002 р.
Протокол зборів учасників товариства від 27.09.2002 р. свідчить, що учасниками було прийнято рішення в зв'язку з недостатністю обігових коштів здійснити фінансовий внесок кожним із засновників по 1687 грн. 50 коп., а всього 13500 грн., доручивши ОСОБА_1 внести зібрані кошти в касу підприємства.
Надана позивачем квитанція свідчить, що дійсно 27.09.2002 р. він вніс в касу товариства 13500 грн. Відповідно до платіжного документа зазначена сума була здана в банк як торгова виручка.
Оцінивши представлені докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що спірна сума в 13500 грн. дійсно є фінансовим внеском всіх учасників товариства і доля , складає 1687 грн. 50 коп., що об'єктивно підтверджується наведеними вище письмовими доказами.
Таким чином, позов ОСОБА_1 в зазначеній частині вимог підлягає задоволенню саме на суму 1687 грн. 50 коп., а всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 7889 грн. 77 коп. (3200 + 1000 + 1500 + 1687,50 + 502,27).
Зважаючи на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні на підставі п. З ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ТОВ АФ "Жовтневий птахопром" задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2005 року змінити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Жовтневий птахопром" на користь ОСОБА_1 7889 (сім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 77 коп. та 78 грн. 89 коп. у відшкодування судових витрат, а всього 7968 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім грн. 66 коп.).
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.