Справа № 1н-6/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2010 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
Головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
при секретарі Гайдукова Н.А.,
з участю прокурора Роман В.М.,
захисника ОСОБА_1,
представника служби у справах дітей ОСОБА_2,
законного представника
неповнолітнього підсудного ОСОБА_3, - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів справу про застосування примусових заходів виховного характеру відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з початковою освітою, учня 8-го Б класу Тарасівської ЗОШ, раніше не судимого за вчинення суспільно-небезпечного діяння
передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Неповнолітній ОСОБА_3 27.04.2010 року, близько 22.00 год. в с. Тарасівка, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і в групі між собою, з метою вчинити крадіжку, шляхом вільного доступу, через отвір у дерев’яній стіні проникли в складське приміщення, яке розташоване по АДРЕСА_2 і належить Тарасівській філії ВАТ «КЕВРЗ» звідки таємно викрали бувші у використанні запчастини, а саме: десять канатних блоків, вартістю 800 гривень кожен на суму 8 000 гривень, велику циліндричку, вартістю 800 гривень, серцевину радіатора, вартістю 500 гривень, радіатор Т-74, вартістю 700 гривень, два кривошипа направляючого колеса ТДТ-55, вартістю 300 гривень кожен, на суму 600 гривень та три катки, вартістю 200 гривень кожен на суму 600 гривень, чим завдали Тарасівській філії ВАТ «КЕВРЗ» матеріальної шкоди на загальну суму 11200 гривень.
Органом досудового слідства ці дії кваліфіковано за ч.3 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.
Постановою органу досудового слідства кримінальну справу відносно ОСОБА_3 закрито та направлено до суду для застосування відносно неповнолітнього примусових заходів виховного характеру.
Неповнолітній ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що зустрівшись з своїми друзями ОСОБА_6 та ОСОБА_5, в ході розмови ОСОБА_6 розповів про те, що познайомився з молодим хлопцем на ім’я ОСОБА_5, який питався у нього чи знає він когось, хто в с. Тарасівка продає металобрухт і залишив йому свій номер мобільного телефону на випадок, якщо хтось продаватиме металобрухт. 27.04.2010 року він з ОСОБА_5 пішов до ОСОБА_6 і вони згадали про ОСОБА_5 та вирішили пройтись по селу, щоб знайти металобрухт і в подальшому його продати ОСОБА_5, однак нічого не знайшли. Тоді, він запропонував ОСОБА_6 та ОСОБА_5 піти до гаражів, які належать Тарасівському лісгоспу і звідти взяти металеві запчастини до вантажних автомобілів, так як коли проходив повз них, то бачив запчастини. Близько 22.00 год. цього ж дня, вони пішли до тильної сторони одного з гаражів та через отвір, який був у дерев’яній стіні проникли в приміщення гаражу і винесли звідти металеві запчастини до вантажних автомобілів та склали в кювет біля центральної дороги. Після цього ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_5 і сказав, що має продати металобрухт та запропонував йому відразу приїхати за ним. 28.04.2010 року, близько 1 год. 00 хв., ОСОБА_5 приїхав ще з одним хлопцем, який був за кермом автомобіля білого кольору з причепом і вони погрузили викрадені металеві запчастини на даний причіп, а потім розійшлися по домівках. Свою вину у скоєному визнав. Просить його суворо не карати.
Крім особистого визнання вини неповнолітнім ОСОБА_3 у інкримінованому йому суспільно-небезпечному діянні, його вина стверджується іншими доказами по справі.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5, суду повідомив, що одного дня під час розмови з своїми друзями ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_6 розповів про те, що познайомився з хлопцем на ім’я ОСОБА_5, який питався у нього чи знає він когось, хто продає металобрухт і на майбутнє залишив йому свій мобільний телефон. Через деякий час, а саме 27.04.2010 року зустрівшись, вони знову згадали про ОСОБА_5 і всі разом вирішили пройтись по селу та смітниках, щоб знайти металобрухт і в подальшому його продати ОСОБА_5, однак нічого не знайшли. Тоді, ОСОБА_3 запропонував їм піти до гаражів, які належать Тарасівському лісгоспу і звідти викрасти металеві запчастини до вантажних автомобілів, так як знав, що вони там знаходяться. Вони погодились і узгодили час, коли зустрінуться, а саме на 22.00 год. Так, близько 22.00 год., вони зустрілись і пішли до тильної сторони даних гаражів та через отвір, який вже був у дерев’яній стіні проникли в приміщення гаражу і винесли звідти металеві запчастини до вантажних автомобілів та склали, неподалік в кювет біля центральної дороги. Після цього, ОСОБА_6 дав йому номер мобільного телефону ОСОБА_5 і він зателефонувавши останньому повідомивши, що має продати металобрухт та домовились, що він одразу приїде за ним. При цьому, він пояснив ОСОБА_5 дорогу, як той має їхати. Після опівночі, близько 1 год. 00 хв., ОСОБА_5 приїхав на автомобілі білого кольору з причепом, і з ним був ще один хлопець, який знаходився за кермом. Вони погрузили викрадені металеві запчастини на причіп автомобіля, а потім розійшлися по домівках. За дані запчастини ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5 500 гривень, які в подальшому йому повернув.
Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні, пояснив, що в с. Терново, випадково, познайомився з ОСОБА_8 і в ході розмови той його запитав, чи не знає він хто продає металобрухт та залишив йому номер телефону, на випадок, якщо хтось буде продавати. Через деякий час він про це розповів своїм друзям ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Пізніше, 27.04.2010 року вони згадали знову про ОСОБА_5 та вирішили пройтись по селу і смітниках, щоб знайти металобрухт і в подальшому його продати ОСОБА_5, але нічого не знайшли. Тоді ОСОБА_3 сказав їм, що можна зайти до гаражів, які належать Тарасівському лісгоспу і звідти взяти металеві запчастини до вантажних автомобілів, так як бачив, що вони там знаходяться. Вони погодились на дану пропозицію і узгодили час, коли зустрінуться та підуть до гаражів, а саме на 22.00 год. Близько 22.00 год., вони зустрілись і пішли до тильної сторони одного з гаражів та через отвір, який був у стіні проникли до складського приміщення, звідки почали виносити металеві запчастини до вантажних автомобілів та поскладали їх в кювет біля центральної дороги. Після цього, він дав ОСОБА_5 номер мобільного телефону ОСОБА_5 і він зателефонувавши тому, повідомивши, що має продати металобрухт та домовились про те, що ОСОБА_5 одразу приїде за ним. При цьому, він пояснив ОСОБА_5, де зустрінуть його. Коли, близько 1 год. 00 хв. ОСОБА_5 приїхав ще з одним хлопцем, який був за кермом автомобіля білого кольору з причепом, вони погрузили викрадені металеві запчастини на причіп автомобіля і ОСОБА_5 йому особисто дав за них 500 гривень. ОСОБА_9 поїхав в напрямку с. Нересниця, а вони розійшлися по домівках.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що по сусідству з нею проживає ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і як сусіди характеризуються з позитивної сторони. Вони навчаються в Тарасівській ЗОШ,, а у вільний час допомагають батькам по господарству. Їй невідомо, що спонукало ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до крадіжки запчастин, про яку вона дізналась від односельчан.
Свідок ОСОБА_11 на досудовому слідстві пояснив, що працює на посаді директора Тарасівського ЛДК філії КЕВРЗ, а 28.04.2010 року, близько 2 год. йому повідомили, по телефону, що з складських приміщень, очолюваного ним підприємства, невідомі особи здійснили крадіжку. ОСОБА_9 він про це повідомив працівників міліції і вирішив особисто туди поїхати та подивитись, що відбувається. Їдучи центральною дорогою побачив зустрічний автомобіль та подумав, що можливо на ньому їдуть особи котрі вчинили крадіжку. Він зупинив даний автомобіль та побачив на його причепі запчастини, які зберігались в складських приміщеннях, при цьому запитав хлопців, які в ньому знаходились звідки в них дані запчастини, на що ті відповіли, що придбали їх у молодих хлопців. На це приїхали працівники міліції і він повідомив їх про те, що в причепі знаходяться викрадені з гаражів автозапчастини до вантажних автомобілів. ОСОБА_9 написав заяву і працівники міліції поїхали з вказаними особами в м. Тячів для відібрання пояснень.
(а.с. 92-94)
Під час досудового слідства ОСОБА_8 пояснив, що в квітні місяці в с. Терново він познайомився з ОСОБА_8, який проживає в с. Тарасівка та в ході розмови з ним говорили про металобрухт. Після цього він залишив ОСОБА_6 номер телефону і сказав, якщо йому буде відомо, що хтось буде хотіти продати металобрухт то, щоб він зателефонував йому. 27.04.2010 року йому зателефонували та повідомили, що телефонують з с. Тарасівка з приводу металобрухту. Дана особа його запитала, чи може він зразу приїхати за металобрухтом. Погодившись він попросив свого товариша ОСОБА_12, щоб останній відвіз його на власному автомобілі «Фольксваген-Джета» в с. Тарасівка, так як сам вживав алкогольні напої. В с. Тарасівка їх зустрів ОСОБА_6 з двома хлопцями на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_8, які погрузили йому на причіп металеві запчастини до вантажних автомобілів. За дані запчастини він дав ОСОБА_6 500 гривень, після чого вони розійшлися. Їдучи додому, по дорозі його зупинив незнайомий чоловік, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_13, директор Тарасівського лісгоспу і запитав в нього, звідки металобрухт, на що він відповів, що придбав його у молодих хлопців, а також сказав чи відомо йому, що це придатні до використання запчастини. ОСОБА_9 до них приїхали працівники міліції.
(а.с. 85-87)
На досудовому слідстві свідок ОСОБА_14 пояснила, що по сусідству з нею проживають сім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і як сусіди вони характеризуються з позитивної сторони, хуліганські дії за ними не спостерігались. ОСОБА_5 добрий хлопець, навчається в Тарасівській ЗОШ І-ІІІ ст., вдома допомагає батькам по господарству. Він виховується в нормальній, забезпеченій сім’ї.
(а.с. 119-120)
Ці пояснення свідків ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_14, у зв’язку з їх неявкою в суд були оголошені і досліджені в судовому засіданні.
Протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 28.04.2010 року встановлено місце вчинення злочину.
(а.с. 5-7)
Згідно довідки філії Київського електровагоноремонтного заводу Тарасівського лісозаготівельного деревообробного комплексу, вартість викрадених 28.04.2010 року із складських приміщень запасних частин (б/у), а саме: блок канатний 7 тон 10 шт. по 800 грн., циліндричка велика 1 шт. по 800 грн., серцевина радіатора 1 шт. по 500 грн., радіатор Т-74 1 шт. по 700 грн., кривошип направляючого колеса ТДТ-55 2 шт. по 300 грн., катки 3 шт. по 200 грн. становить 11 200 гривен.
(а.с. 32)
Беручи до уваги, що на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, неповнолітній ОСОБА_3 не досяг віку, з якого може настати кримінальна відповідальність суд вважає, що відносно нього слід застосувати примусові заходи виховного характеру.
При обранні конкретного заходку виховного характеру, суд враховує його умови проживання та виховання.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відносно неповнолітнього необхідно та доцільно призначити примусовий захід виховного характеру у передачі під нагляд законному представнику ОСОБА_4 за його згодою.
Судових витрат не має.
Цивільного позову не заявлено.
Керуючись ст. ст. 9, 447, 448 КПК України, ст. 105 КК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Застосувати відносно неповнолітнього ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд батька ОСОБА_4.
Судових витрат не має.
Цивільного позову не заявлено.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з часу її оголошення.
Суддя Т.Р. Деметрадзе